Постанова № 18142047, 22.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2011 року № 2а-2259/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

та представника позивача Бурлаки І.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_2

простягнення коштів у розмірі 6754,22 грн. В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2011 року Прокурора Деснянського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 6754,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не повернута сума наданих виплаченого забезпечення та наданих соціальних послуг без повідомлення правдивих відомостей про свою особу.

16 лютого 2011 року Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 6 754,22 грн

21 лютого 2011 року ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду.

24 червня 2011 року на підставі ч.2 ст.26 КАС України та з дотриманням вимог ст.15-1 КАС України справа № 2а-2259/11/2670 передана на розгляд судді Добрівської Н.А.

Ухвалою судді від 25.06.2011 року адміністративна справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник Київського міського центру зайнятості підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові, оскільки на день розгляду справи в суді неправомірно отримані відповідачем кошти не сплачені.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала та зазначила, що про своє тимчасове працевлаштування нею було повідомлено інспектора районного центра зайнятості, на що їй було повідомлено про можливість зайняття трудовою діяльністю без здійснення запису у трудовій книжці. Відповідач зазначила, що вона дійсно працювала в період серпень-вересень 2010 року прибиральницею у Відкритому акціонерному товаристві «Авант-Банк»на підставі договору про надання послуг.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 на підставі її заяви від 09.02.2009 року зареєструвалась в Деснянському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Наказом Деснянського районного центру зайнятості за № 1703 від 09.02.2009 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю у встановленому законодавством розмірі.

16.10.2009 року між відповідачем та Деснянським районним центром зайнятості було укладено договір № 83732 щодо професійного навчання в ТОВ «Учбовий комбінат «Славутич»за спеціальністю «перукар»строком на 5,5 місяці з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Строк дії договору з 19.10.2009 року по 26.03.2010 року.

24.03.2010 року ОСОБА_2 ТОВ «Учбовий комбінат «Славутич»видано свідоцтво про закінчення навчання та здобуття професії перукар (перукар модельєр) серія 12 СВ № 391199.

Відповідно до наданої Київським міським центром зайнятості довідки від 29.09.2010 року за №006-9702 вартість навчання безробітної ОСОБА_2 в ТОВ «Учбовий комбінат «Славутич»складає 1736,79 грн.

Рішенням Деснянського районного центру зайнятості від 08.04.2010 року № 139 на виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, вирішено провести перевірку достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного, за результатами проведення якої Соломянським районним центром зайнятості 12 липня 2010 року було складено акт № 151 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття».

Вказаним актом зафіксовано, що ОСОБА_2 працювала за договором про надання послуг в період отримання соціальних виплат та користування соціальними послугами.

Вказаний факт було підтверджено під час розгляду адміністративної справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Авант-Банк»було укладено договір про надання послуг № 2-08/09П за умовами якого, ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання по наданню послуг по прибиранню приміщень у строк з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року.01 вересня 2009 року між вказаними особами було укладено додаткову угоду по договору про надання послуг № 2-08/09п, яким визначено строк дії договору до 30 вересня 2009 року.

Таким чином, в період часу з 01.08.2009р. по 30.09.2009р. ОСОБА_2 відносилась до зайнятого населення та отримувала дохід, що також підтверджується копією форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2009 року, відтак не мала підстав для отримання матеріального забезпечення та соціальні послуги в Деснянському районному центрі зайнятості.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Згідно з положення ч.1 ст.18 цього ж Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

На Державну службу зайнятості відповідно до абзацу девятого ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»покладений обовязок реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову, умови, порядок і строки виплати якої визначаються Розділом V «Матеріальне забезпечення на випадок безробіття»цього закону.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Поняття «зайнятість»визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»(в редакції на момент спірних правовідносин) як діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п.«б»ч.3 ст.1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Частиною 2 статті 24 вказаного Закону встановлено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частинами 2, 3 статті 36 вказаного Закону встановлено обовязок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч.2 ст.7 цього Закону професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є одним із видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення».

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема такі, як виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (п.п.«б»); виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю (п.п.«в»).

Підстави для припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначаються статтею 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно п.1 ч.1 якої, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Абзацом 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219 визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Враховуючи, що ОСОБА_2 згідно договору про надання послуг № 2-08/09П від 01 серпня 2009 року надавала послуги та отримувала винагороду від ВАТ «Авант-Банк», відповідно до вищезазначених положень законодавства підлягала зняттю з обліку в центрі зайнятості та не мала права на отримання допомоги по безробіттю та отримання інших соціальних послуг.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено обовязок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 цього Закону).

З огляду на вищенаведені положення Закону, а також враховуючи наявність обставин які впливають на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, отже, сума виплаченої їй допомоги по безробіттю та в період навчання у розмірі 6754,22 грн. підлягає поверненню.

Враховуючи, що відповідач безпідставно отримані кошти не повернула, а визначену позивачем суму заборгованості належними та допустимими доказами не спростувала, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 сплаченої допомоги по безробіттю та вартість навчання в розмірі 6754,22 грн.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 22225, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЕДРПОУ 03491091) кошти в сумі 6 754 (шість тисяч сімсот пятдесят чотири) гривні 22 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяДобрівська Н.А. Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 18.07.2011 року.