Постанова № 18141339, 08.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5765/2011

08.08.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі Журавлі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ та ІV квартал 2010 року та фінансових санкцій в загальній сумі 1660 грн. 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 зобовязаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Відповідач належні суми внесків на загальнообовязковедержавне пенсійне страхування не сплачує, в звязку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав клопотання, з якого вбачається, що в звязку з часткою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 405 грн. 22 коп., позовні вимоги зменшено до 1255 грн. 18 коп. (з яких 1085 грн. 18 коп. заборгованість по внесках та фінансових санкціях в сумі 170 грн.), а також розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними матеріалами в справі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову на адресу суду не надіслав.

Розглянувши подані документи, суд приходить до наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстрований Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 09.01.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а отже є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становить 888 грн., з 1 жовтня по 1 грудня 2010 року 907 грн. та з 1 грудня 2010 року 922 грн., в звязку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за ці періоди становить: з 1 липня по 1 жовтня 2010 року 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня по 1 листопад 2010 року 301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%), з 1 по 31 грудня 2010 року 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області проведено перевірки відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року, за результатами яких складено акти від 05.11.2010 року за № 106 та від 31.01.2011 року за № 26.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування, сплачена відповідачем, нижча мінімального страхового внеску, в звязку з чим за ІІІ та ІV квартал 2010 року відповідачу було донараховано 1490 грн. 40 коп.

На підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV відповідачу направлялись вимоги про сплату боргу № Ф 219 від 05.11.2010 року та № Ф 219 від 31.01.2011 року, котрі особисто отримані відповідачем, про що свідчать відмітки на рекомендованому повідомленні.

Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України за ІІІ та ІV квартал 2010 року становить 1490 грн. 40 коп. та з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 405 грн. 22 коп., сума боргу по внесках складає 1085 грн. 18 коп.

Пункт 5 ч. 9 статті 106 Закону № 1058-IV (який діяв на момент виникнення спірних правовідновин) передбачає, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведеною перевіркою своєчасності подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку за 2010 рік, позивачем встановлено факт не подання відповідачем річної звітності за 2010 рік. За результатом перевірки складено акт від 04.05.2011 року за № 230, в якому зафіксовано порушення п. 4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058-IV.

На підставі акта перевірки 04.05.2011 року винесено рішення за № 288 про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством в сумі 170 грн., які протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення підлягають перерахуванню до Пенсійного фонду.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1085 грн. 18 коп. та фінансові санкції в сумі 170 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Залізняка, буд. 2-А, ідентифікаційний код 21366705) заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій в загальній сумі 1255 (одна тисяча двісті пятдесят пять) грн. 18 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала