Постанова № 18140219, 28.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2011 р. Справа № 2-а- 8310/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Воронова М.А.,

за участю: представника позивача Козуліної М.А., представника відповідача Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ» до Державної податкової інспекції у Київського районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки, встановлення відсутності компетенції, визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київського районі м. Харкова, у якому просить визнати неправомірними дії стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно позивача та скасувати акт перевірки № 2126/18-010/37366146 віл 31 травня 2011 р.; встановити відсутність компетенції на визнання правочинів нікчемними податковим органом; визнати відсутність компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення невиїзної документально перевірки, визнати неправомірними дії щодо встановлення порушень ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України податковим органом; визнати неправомірними дії щодо зміни визначених платником податкових зобовязань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

ДПІ у Київському районі м. Харкова було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку відносно позивача з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р. За результатами якої було складено акт № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р., згідно якого були встановлені наступні порушення: неможливість реального здійснення господарських операцій та ведення господарської діяльності; порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З висновком акту позивач не згоден, оскільки між позивачем та його контрагентами був заключні договору поставки та внаслідок виконання договорів отримані та сплачені кошти.

На виконання наказу від 20 травня 2011 р. за № 1463 ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами якого був складений акт № 2126/18-010/37366146. Позивач з висновками акту незгоден, оскільки в порушення перевірка була проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обовязкової податкової звітності, бухгалтерські документи, первинна документація дані розрахункових документів під час перевірки не використовувались, що на думку позивача, суперечить законодавству.

Позивач зазначає, що правочини між позивачем та його контрагентами, на підставі яких було сформовано податковий кредит, у судовому порядку не визнанні незаконними, тому у відповідача відсутні підстави для відображення в акті перевірки судження про вчинення платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цими правочинами.

На думку позивача, акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, які передбачені ст. 228 ЦК України, як ознаки нікчемного правочину. Установчі документи позивача не визнані недійсними, податкова звітність до податкового органу подавалась, договори не суперечать цілям діяльності підприємств, товари за зазначеними договорами постачались своєчасно, у повному обсязі, та були здійсненні усі розрахунки.

Позивач зазначає, що діяльність підприємства не передбачає обовязкову наявність власних, одержаних по договору лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Господарська діяльність позивача здійснюється відповідно до діючих норм аз реальним настанням правових наслідків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, з наступних підстав.

ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р., про що складений акт перевірки від 31 травня 2011 р. № 2126/18-010/37366146. За результатами перевірки встановлені наступні порушення: неможливість реального здійснення фіноасово господарських операцій позивачем та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1 ст. 203, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ»з постачальниками та покупцями; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.

Відповідач зазначає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова були направлені листи від 12 квітня 2011 р. про надання інформації та її документального підтвердження та вручені директору підприємства 14 квітня 2011 р.

На думку відповідача при проведенні перевірки ним чітко було дотримано вимоги ст. 79 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог позивача про відсутність компетенції ДПІ у Київському районі М. Харкова на визнання правочинів недійсними, відповідач зазначає, що відповідач не визнавав правочинів нікчемними, а виявив факт нікчемності укладених позивачем з покупцями та постачальниками та відобразила виявлену нікчемність у акті перевірки, що відповідає вимогам ст.. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ТОВ «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ»зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради, згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серія А 01 № 426861.

12 квітня 2011 р. позивачу було надіслано лист про надання інформації та її документального підтвердження стосовно формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 р., що підтверджується листом № 7543/10/18-018.

Листом № 27-04-2011/3 від 27 квітня 2011 р. позивачем була надана відповідь та документи, які на думку позивача підтверджують формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 р., а саме: копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень - лютий 2011 р., копії договорів на підставі яких здійснювалася фіноасово господарська діяльність підприємства у січні лютому 2011 р.. копії установчих документів, лист щодо суми дебіторської та кредиторської заборгованості між підприємством та контрагентами станови на 26 квітня 2011 р. та були наданні пояснення стосовно збільшення податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 р. повязані з початком фінансово господарської діяльності та пояснюється одночасним пропорційним зростанням обсягу податкових зобовязань.

На підставі наказу № 1463 від 30 травня 2011 р. та ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 р. за результатами якої був складений акт № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р.

Згідно вищезазначеного акту були встановлені наступні порушення: неможливість реального здійснення господарських операцій та ведення господарської діяльності; порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

У наказі № 1463 від 30 травня 2011 р. про проведення документальної перевірки зазначено, що підставою проведення перевірки пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

У судовому засіданні встановлено, що запит про надання інформації з документальним підтвердженням відповідача був отриманий позивачем 14 квітня 2011 р., 27 квітня 2011 р. позивачем була направлена інформація та документальне підтвердження стосовно формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 р. та була отримана в ДПІ 28 квітня 2011 р., згідно вхідного № 11760/10.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З вищезазначеного акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки відповідачем не були дослідженні надані позивачем первинні документи, а лише дані, які зазначені у інформаційних базах та в документах обовязкової податкової звітності.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання дій відповідача стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ТОВ «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи незаконність проведення перевірки - її документальним оформленням. Дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо складання акту № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р. визнані протиправними, тому вимоги щодо визнання протиправними окремих дій вчинених в ході перевірки, визнання неправомірним дій щодо становлення порушень ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, щодо зміни визначених платником податків податкових зобовязань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення рішення, у тому числі по складанню акту перевірки є зайвим.

Визнання недійсним дій по проведенню перевірки охоплює всі дії вчинені в ході перевірки в т.ч. складання акту перевірки, протиправним буде фактично повторним визнанням відповідної дії протиправною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення порушень ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, щодо зміни визначених платником податків податкових зобовязань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення рішення.

Стосовно позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції на визнання правочинів нікчемними податковим органом та неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 6 ч.3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зазначена норма кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України, відповідно до якої, до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що такий спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів як визнання наявності чи відсутності компетенції, можливий у спорах, між суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та його позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції ДПІ у Київському районі м. Харкова не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ТОВ «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ» щодо скасування акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Із врахуванням того, що оскаржуваний акт за своїм змістом не є рішеннями субєкта владних повноважень, самі по собі не створює та не припиняє права чи обовязки особи, а лише фіксує певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь які обовязкові дії позивачу не приписує. За таких обставин суд не вбачає в оскаржуваному акті ознак рішення субєкта владних повноважень, яке могло б бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження по зазначеній справі

Таким, чином, суд закриває провадження по справі в частині скасування акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 78, 83 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 3, 8-14, 17, 71, 72, 86, 94, 105, 157, 159, 160-164, 167, 185, 186, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ» до Державної податкової інспекції у Київського районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки, встановлення відсутності компетенції, визнання неправомірними дій, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПФК РЕГІОН СТАЛЬ».

Закрити провадження по справі в частині скасування акту перевірки Державної податкової інспекції у Київського районі м. Харкова № 2126/18-010/37366146 від 31 травня 2011 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 01 серпня 2011 р.

Суддя О.В. Присяжнюк