Постанова № 18140078, 27.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 липня 2011 р. № 2-а- 890/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.

за участі:

представника позивача - Машир В.О.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харків ресурси" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Харків ресурси» (надалі АТ «Харків ресурси»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0000282301/0 та №0000292301/0 від 23.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки №9687/23/23920631 від 11.11.2010 року, згідно висновків якого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту та заниження податку на прибуток за наслідком взаємовідносин з наступними підприємствами: ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання», ТОВ «Промбудівел Плюс», ТОВ «Едан Плюс», ПП «Харагротех». За наслідками оскарження наведених податкових повідомлень рішень відповідачем винесено рішення №776/10/25-012 від 27.01.2011 року про залишення скарги позивача без задоволення.

Щодо кримінальної справи, порушеної відносно директора ТОВ «Промбудівел Плюс», а також щодо допиту директора ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» позивач вважає, що доки не має вироку суду використана податковим органом інформація не може братись до уваги та не може свідчити про фіктивне підприємництво.

Щодо відносин з ТОВ «Едан Плюс» та ПП «Харагротех», позивач зазначає, що зміст вчинених правочинів з ТОВ «Едан Плюс» та ПП «Харагротех» становить поставка товарів, що само по собі відповідає законодавству України та звичаям ділового обігу. Протизаконні наміри неможливо встановити без рішення суду або особистого визначення протизаконності стороною. Намір сторін заволодіти грошовими коштами, призначеними Державному бюджету України (сума податку на додану вартість), є лише припущеннями податкового органу та може бути доведеним лише в рамках судового розгляду і встановленим рішенням суду. Щодо наведених відомостей про відсутність у ТОВ «Едан Плюс» та ПП «Харагротех» управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, то вказані дані не є законодавчо встановленими обовязковими умовами вчинення правочину поставки.

Таким чином, позивач не погоджується з позицією відповідача та вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000282301/0 та №0000292301/0 від 23.11.2010 року прийняті з порушенням податкового законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

При цьому зазначив, що до суду ним було надано первинні бухгалтерські та інші документи, що підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена позапланова невиїзна перевірка АТ «Харків ресурси» з питань взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Промбудівел Плюс», ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання», ТОВ «Едан Плюс», ПП «Харагротех» за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року та складено акт №9687/23/23920631 від 11.11.2010 року.

Перевіркою встановлено, що АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Промбудівел Плюс» по отриманню товарів згідно договору №3/0401-08 від 04.01.2008 року на загальну суму 6401748,00 грн. ДПІ у Московському районі м. Харкова отримано інформацію, що у відношенні директора ТОВ «Промбудівел Плюс» ОСОБА_2 по факту фіктивного підприємництва порушено карну справу №16100001 д.2 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. На підставі того, що директором підприємства, діяв умисно та протиправно, здійснював документальне оформлення неіснуючих операцій на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, після чого оформленні документи передавались замовникам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх зобовязань по ПДВ та податку на прибуток.

Таким чином, АТ «Харків ресурси» безпідставно віднесено до складу валових витрат: у 2 кварталі 2008 року у сумі 1185985,00 грн.; у 3 кварталі 2008 року у сумі 1347410,00 грн.; у 4 кварталі 2008 року у сумі 1137300,00 грн.; у 1 кварталі 2009 року у сумі 1017155,00 грн.; у 2 кварталі 2009 року у сумі 207650,00 грн.; у 3 кварталі 2009 року у сумі 439290,00 грн.

Також, АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Едан Плюс» по отриманню ТМЦ на загальну суму 254165,00 грн. Згідно інформації, отриманої від ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, у ході проведення невиїзної документальної перевірки з питань з податку на додану вартість за період 28.08.2008-30.06.2010 правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ «Едан Плюс», встановлено, що усі операції купівлі продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Під час перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Едан Плюс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Едан Плюс» з постачальниками та покупцями.

Таким чином, АТ «Харків ресурси» безпідставно віднесено до складу валових витрат: у 3 кварталі 2009 року у сумі 150000,00 грн.; у 4 кварталі 2009 року у сумі 104165,00 грн.

Також, АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» по отриманню ТМЦ на загальну суму 1101030,00 грн. До ДПІ у Московському районі м. Харкова від старшого слідчого по ОВС слідчого ВПМ ДПА у Харківській області капітана податкової міліції Зуб А.А. надійшов протокол допиту директора ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» Левчук І.Г., з якого вбачається, що ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14. У власності ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» не має складських, виробничих приміщень, а також виробничих потужностей. Штатна численність підприємства складає два чоловіка директор та головний бухгалтер. Ведення бухгалтерського обліку здійснювалось у м. Харкові, так як печатка підприємства знаходилась в м. Харкові у головного бухгалтера. Під час перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» з постачальниками та покупцями.

Таким чином, АТ «Харків ресурси» безпідставно віднесено до складу валових витрат: у 4 кварталі 2009 року у сумі 1321236,00 грн.

Також, АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ПП «Харагротех» по отриманню ТМЦ на загальну суму 1452640,00 грн. В ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Харагротех» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Харагротех» з постачальниками та покупцями.

Таким чином, АТ «Харків ресурси» безпідставно віднесено до складу валових витрат: у 2 кварталі 2008 року у сумі 585318,00 грн.; у 2 кварталі 2009 року у сумі 17730,00 грн.; у 3 кварталі 2009 року у сумі 89664,00 грн.; у 1 кварталі 2010 року у сумі 1050456,00 грн.

Тим самим, АТ «Харків ресурси» у перевіряємому періоді безпідставно були включені суми ПДВ до складу податкового кредиту у загальній сумі 290528,00 грн., а отже занижено податок на прибуток у сумі 2035656,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 1512557,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на думку ДПІ у Московському районі м. Харкова, податкові повідомлення-рішення №0000282301/0 та №0000292301/0 від 23.11.2010 року є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а отже підстави для їх скасування відсутні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

АТ «Харків ресурси» є діючою юридичною особою зареєстрованою 21.01.1997 року за №10004811945 (арк. справи 89, том 1), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №29261782 (арк. справи 88, том 1). Види діяльності за КВЕД: технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання нерухомості невиробничого призначення, діяльність звязку, інші види оптової торгівлі (арк. справи 87-88, том 1).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведена позапланова невиїзна перевірка АТ «Харків ресурси» з питань взаємовідносин з підприємствами ТОВ «Промбудівел Плюс», ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання», ТОВ «Едан Плюс», ПП «Харагротех» за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки АТ «Харків ресурси» складено акт №9687/23/23920631 від 11.11.2010 року (арк. справи 14-57, том 1).

Перевіркою було встановлено, що АТ «Харків ресурси» було безпідставно занижено податок на прибуток у сумі 2035656 грн., в тому числі у 2 кварталі 2008 року у сумі 418438 грн.; у 3 кварталі 2008 року у сумі 336353 грн.; у 4 кварталі 2008 року в сумі 284325 грн.; у 1 кварталі 2009 року в сумі 254289 грн.; у 2 кварталі 2009 року в сумі 55606 грн.; у 3 кварталі 2009 року в сумі 166003 грн.; у 4 кварталі 2009 року на суму 301299 грн.; у 1 кварталі 2010 року в сумі 218845 грн. в порушення вимог п. 5.1. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями підприємством, та занижено податок на додану вартість в у сумі 1512 557 грн., в тому числі у квітні 2008 року на суму 48215 грн..; у травні 2008 року на суму 145674 грн..; у червені 2008 року на суму 140861 грн..; у липні 2008 року на суму 25324 грн..; у серпні 2008 року на суму 166645 грн..; у вересні 2008 року на суму 77513 грн..; у жовтні 2008 року на суму 110612 грн.; у листопаді 2008 року на суму 62712 грн.; у грудні 2008 року на суму 54127 грн.; у січні 2009 року на суму 38319 грн.; у лютому 2009 року на суму 37064 грн.. у березні 2009 року на суму 128048 грн.. у квітні 2009 року на суму 30164 грн.. у травні 2009 року на су у 5533 грн.. у червені 2009 року на суму 8788 грн..; у липні 2009 року на суму 21378 грн..; у серпні 2009 року на суму 13252 грн..; у вересні 2009 року на суму 83228 грн..; у жовтні 2009 року на суму 67414 грн. у листопаді 2009 року на суму 72610 грн. у січні 2010 року на суму 35195 грн. у лютому 2010 року на суму 25208 грн. у березні 2010 року на суму 114673 грн. в порушенням вимог п. п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки №9687/23/23920631 від 11.11.2010 року прийняті податкове повідомлення рішення №0000282301/0 від 23.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватного підприємства у розмірі 2035658,00 грн. за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2035658,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000292301/0 від 23.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1512557,00 грн. за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 756278,50 грн. (арк. справи 6-7, том 1).

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та оскаржив їх до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2011 року №776/10/25-012 скарга позивача залишена без задоволення (арк. справи 8-13, том 1).

Відповідно до п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тім, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Промбудівел Плюс», з яким було укладено договір №3/0401-08 від 04.01.2008 року на поставку товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 87-88, том 2).

На виконання умов договору №3/0401-08 від 04.01.2008 року ТОВ «Промбудівел Плюс» у 2-4 кварталі 2008 року та у 1-3 кварталі 2009 року були виписані видаткові накладні на загальну суму 6401748,00 грн., що приєднані до матеріалів справи.

Розрахунки між АТ «Харків ресурси» та ТОВ «Промбудівел Плюс» за поставку товарно-матеріальних цінностей проводились у безготівковій формі.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, АТ «Харків ресурси» за договором №3/0401-08 від 04.01.2008 року проведено оплату лише на суму 1570000 грн. (арк. справи 183-193, том 1).

Відповідно до наданих позивачем товарно-транспортних накладних, приєднаних до матеріалів справи, перевезення товарно-матеріальних цінностей відбувалось фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6

З наданих позивачем договорів від 11.02.2008 року та від 26.01.2010 року, укладених між АТ «Харків ресурси» (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (Перевізник), приєднаних до матеріалів справи, вбачається, що Перевізник зобовязався прийняти та доставити переданий йому вантаж до пункту призначення, передати Замовнику (або вказаному Замовником отримувачу), а Замовник зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем не було надано доказів виконання фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (Перевізником) зобовязань за договорами від 11.02.2008 року та від 26.01.2010 року, а саме актів виконаних робіт, а також не було надано доказів здійснення оплати за перевезення вантажу.

Позивачем також не було надано доказів щодо реальності перевезення вантажу фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, а саме договорів, актів виконаних робіт, доказів оплати за перевезення вантажу та інших.

Від ТОВ «Промбудівел Плюс» позивачем одержано податкові накладні на загальну суму 6401748,00 грн. за 2-4 квартал 2008 року та за 1-3 квартал 2009 року, які відображені у реєстраторах отриманих податкових накладних та суми ПДВ включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за 2-4 квартал 2008 року та за 1-3 квартал 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Московському районі м. Харкова отримано інформацію, що у відношенні директора ТОВ «Промбудівел Плюс» ОСОБА_2 по факту фіктивного підприємництва порушено карну справу №16100001 д.2 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. ТОВ «Промбудівел Плюс» в якості субєкта підприємницької діяльності зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 31.05.2007 року за №12241020000037016. Здійснивши державну реєстрацію ТОВ «Промбудівел Плюс» ОСОБА_2, який є директором підприємства, діяв умисно та протиправно, здійснював документальне оформлення неіснуючих операцій на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, після чого оформленні документи передавались замовникам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх зобовязань по ПДВ та податку на прибуток. Директор ТОВ «Промбудівел Плюс» ОСОБА_2 заздалегідь знаючи, що утворене ним підприємство ТОВ «Промбудівел Плюс» ні якого товару та робіт не реалізовувало та не виконувало, та у звязку з цим він не має право на оформлення та видачу податкових накладних, діючи умисно та протиправно, в порушення вимог закону, виписував в адресу підприємств-контрагентів податкові накладні за начебто реалізовану продукцію та виконані роботи. Посадові особи підприємств-контрагентів ТОВ «Промбудівел Плюс», заздалегідь знаючи, що діяльність ТОВ «Промбудівел Плюс» повязана з документальним оформленням неіснуючих операцій, та вони не мають права на віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат сум від отриманих первинних документів оформлених від імені ТОВ «Промбудівел Плюс», з метою покриття незаконної діяльності, повязаної з ухиленням від сплати податків відображали в бухгалтерському та податковому обліку документи отримані від імені ТОВ «Промбудівел Плюс».

Таким чином, суд приходить до висновку, що правочини, які укладались та виконувались протягом 2-4 кварталу 2008 року та 1-3 кварталу 2009 року між АТ «Харків ресурси» та ТОВ «Промбудівел Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що у 3-4 кварталі 2009 року АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Едан Плюс», з яким було укладено договір №17/09-1 від 17.09.2009 року на поставку товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 152-153, том 1).

Відповідно до п. 3.1. договору №17/09-1 від 17.09.2009 року примірна сума договору складає 360000 грн.

На підтвердження реальності правових взаємовідносин між АТ «Харків ресурси» та ТОВ «Едан Плюс», позивачем надані наступні документи, що були приєднані до матеріалів справи: видаткова та товарно-транспортна накладні на загальну суму 180000 грн., реєстр платіжних документів за 01.01.2009 по 31.12.2009 щодо сплати за поставлений товар ТОВ «Едан Плюс» в загальній сумі 305000,00 грн.

Розглянувши надані видаткову та товарно-транспортну накладні, суд зазначає, що зі змісту наданих накладних встановити особу, що отримала товарно-матеріальні цінності не можливо, оскільки в даних документах не зазначено посади, прізвища, імя, по батькові особи, яка отримала товар.

Отже, встановити реальність отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за договором №17/09-1 від 17.09.2009 року не є можливим.

Також, зі змісту товарно-транспортної накладної вбачається, що перевезення матеріально-товарних цінностей здійснювалось фізичною особою підприємцем Лавренков. Доказів щодо реальності перевезення матеріально-товарних цінностей позивачем надано не було.

Позивачем доказів на підтвердження поставки іншої частини товарно-матеріальних цінностей - на суму 124998,00 грн., надано не було.

Позивачем суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Едан Плюс» були включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за 3-4 кварталі 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 28.08.2008-30.06.2010 ТОВ «Едан Плюс» від 21.09.2010 року №4231/23-104/36032757, яким встановлено нікчемність правочинів з усіма контрагентами.

Під час перевірки встановлено, що підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, внаслідок чого було складено акт №771/23-104/36032757 від 02.09.2010 року про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Також, встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів за перевіряємий період (чисельність працюючих на ТОВ «Едан Плюс» складала 1 особа).

ТОВ «Едан Плюс» не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань, в тому числі: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобовязання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Операції ТОВ «Едан Плюс» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Так, причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Едан Плюс» е виключно чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Едан Плюс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Едан Плюс» з постачальниками та покупцями. На підставі вищезазначеного, перевіркою встановлено, що усі операції купівлі продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, суд приходить до висновку, що правочини, які укладались та виконувались протягом 3-4 кварталу 2009 року між АТ «Харків ресурси» та ТОВ «Едан Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що у 2-4 кварталі 2010 року АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання», з яким було укладено договір №10/01/03 від 01.10.2009 року на поставку товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 1-2, том 2).

Виходячи з наданих позивачем видаткових накладних, приєднаних до матеріалів справи, ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» поставило АТ «Харків ресурси» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1321236,00 грн.

З наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення матеріально-товарних цінностей здійснювалось фізичною особою підприємцем ОСОБА_5

Відповідно до договору від 26.01.2010 року, укладеного між АТ «Харків ресурси» (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (Перевізник), приєднаного до матеріалів справи, вбачається, що Перевізник зобовязався прийняти та доставити переданий йому вантаж до пункту призначення, передати Замовнику (або вказаному Замовником отримувачу), а Замовник зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем не було надано доказів виконання Перевізником зобовязань за договором від 26.01.2010 року, а саме актів виконаних робіт, а також не було надано доказів оплати за перевезення вантажу.

Щодо отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем, суд зазначає, що отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними №УП12/01/07 від 01.12.2009 року, №УП12/14/03 від 14.12.2009 року, №УП12/15/01 від 15.12.2009 року, №УП12/16/01 від 16.12.2009 року, №УП12/23/02 від 23.12.2009 року, №УП12/25/01 від 25.12.2009 року, №УП12/28/01 від 28.12.2009 року, №УП12/30/01 від 30.12.2009 року здійснювалось ОСОБА_7 за довіреностями, які не внесено до книги реєстрації видачі довіреностей, що приєднана до матеріалів справи.

В поясненнях директора АТ «Харків ресурси», які приєднані до матеріалів справи, зазначається, що АТ «Харків ресурси» оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» не здійснило.

Від ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» позивачем одержано податкові накладні на загальну суму 1321236,00 грн. за 2-4 квартал 2010 року, які відображені у реєстраторах отриманих податкових накладних та суми ПДВ включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за 2-4 квартал 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Московському районі м. Харкова від старшого слідчого по ОВС слідчого ВПМ ДПА у Харківській області капітана податкової міліції Зуб А.А. надійшов протокол допиту директора ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» Левчук І.Г., з якого вбачається, що ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14. У власності ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» не має складських, виробничих приміщень, а також виробничих потужностей. Штатна численність підприємства складає 2 чоловіка директор та головний бухгалтер. Ведення бухгалтерського обліку здійснювалось у м. Харкові, так як печатка підприємства знаходилась в м. Харкові у головного бухгалтера. Тобто ведення бухгалтерського обліку (оформлення первинних документів та регістрів аналітичного та синтетичного обліку) здійснювалось у м. Харкові, тоді як ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність за юридичною адресою підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14. При цьому вид діяльності підприємства є оптова торгівля запчастинами до сільськогосподарської техніки. Яка згідно пояснень Левчук І.Г. здійснювалась за юридичною адресою. Операції ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Так, причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Під час перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» з постачальниками та покупцями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правочини, які укладались та виконувались протягом 2-4 кварталу 2010 року між АТ «Харків ресурси» та ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що у 2 кварталі 2008 року, 2-3 кварталі 2009 року, 1 кварталі 2010 року АТ «Харків ресурси» мало правові взаємовідносини із ПП «Харагротех», з яким було укладено договір №1106/2 від 06.11.2006 року на поставку товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 158, том 1).

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних, приєднаних до матеріалів справи, ПП «Харагротех» поставило АТ «Харків ресурси» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1452640,00 грн., на що були виписані податкові накладні.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні в якості доказу перевезення та відвантаження товарно-матеріальних цінностей від ПП «Харагротех» до АТ «Харків ресурси» судом не приймаються до уваги, оскільки зі змісту зазначених товарно-транспортних накладних виходить, що перевезений товар «комплектуючі» не співпадає з найменуванням, сумою, датою та номером видаткових накладних на поставлений товар за договором №1106/2 від 06.11.2006 року.

Щодо отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем, суд зазначає, що зі змісту видаткових накладних №1206-1 від 12.06.2008 року, №2606 від 26.06.2008 року, №0610-1 від 06.10.2009 року, №3011 від 30.11.2009 року, №0501 від 05.01.2010 року, №0501-1 від 05.01.2010 року, №2601 від 26.01.2010 року, №0302-1 від 03.02.2010 року, №0212-2 від 12.02.2010 року, №0103-1 від 01.03.2010 року, №0503-3 від 05.03.2010 року, №0903-4 від 09.03.2010 року, №1703 від 17.03.2010 року, №2903-5 від 29.03.2010 року, №3003 від 30.03.2010 року, №3003-1 від 30.03.2010 року, №3003-3 від 30.03.2010 року, №0501 від 05.01.2010 року встановити особу, яка отримувала товарно-матеріальні цінності не можливо, оскільки у видаткових накладних відсутня посада, прізвище, імя, по батькові, особи, яка отримувала товар.

Отже, встановити реальність перевезення та отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за договором №1106/2 від 06.11.2006 року не є можливим.

Розрахунки між АТ «Харків ресурси» та ПП «Харагротех» за поставку товарно-матеріальних цінностей проводились у безготівковій формі.

Оплату за поставлені товарно-матеріальні цінності АТ «Харків ресурси» здійснено лише на суму 745348,00 грн.(арк. справи 200-207, том 1).

Від ПП «Харагротех» позивачем одержано податкові накладні на загальну суму 1452640,00 грн. за 2 квартал 2008 року, за 2-3 квартал 2009 року, за 1 квартал 2010 року, які відображені у реєстраторах отриманих податкових накладних та суми ПДВ включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за 2 квартал 2008 року, за 2-3 квартал 2009 року, за 1 квартал 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в перевіряємому періоді ПП «Харагротех» декларувало доходи, отримані від продажу товарів. В той же час. За результатами аналізу даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (за перевіряє мий період загальна чисельність працюючих на ПП «Харагротех» склала 1 особа). Фонд оплати праці згідно поданих декларацій на прибуток підприємств за період 01.01.2008-31.03.2010 становить 19000 грн. Валові доходи ПП «Харагротех» у період з 01.01.2008 по 31.03.2010 сформовано на загальну суму 15659090,00 грн. за рахунок контрагентів-покупців.

Операції ПП «Харагротех» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Так, причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП «Харагротех» є виключно чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Під час перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Харагротех» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Харагротех» з постачальниками та покупцями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правочини, які укладались та виконувались протягом 2 кварталу 2008 року, 2-3 кварталу 2009 року, 1 кварталу 2010 року між АТ «Харків ресурси» та ПП «Харагротех» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до п.1.31. ст.1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року було включено до складу валових витрат загальну суму 8142625,00 грн.: у 2 кварталі 2008 року в сумі 1673750,00 грн., у 3 кварталі 2008 року в сумі 1347410,00 грн., у 4 кварталі 2008 року в сумі 1137300,00 грн., у 1 кварталі 2009 року в сумі 1017155,00 грн., у 2 кварталі 2009 року в сумі 222425,00 грн., у 3 кварталі 2009 року в сумі 664010,00 грн., у 4 кварталі 2009 року в сумі 1205195,00 грн., у 1 кварталі 2010 року в сумі 875380,00 грн.

Оскільки, факт реальності операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей на адресу АТ «Харків ресурси», документально не підтверджено, суд дійшов висновку, що позивачем було безпідставно включено до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Промбудівел плюс» у 2 кварталі 2008 року у сумі 1185985,00 грн.; у 3 кварталі 2008 року у сумі 1347410,00 грн.; у 4 кварталі 2008 року у сумі 1137300,00 грн.; у 1 кварталі 2009 року у сумі 1017155,00 грн.; у 2 кварталі 2009 року у сумі 207650,00 грн.; у 3 кварталі 2009 року у сумі 439290,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Едан Плюс» у 3 кварталі 2009 року у сумі 150000,00 грн.; у 4 кварталі 2009 року у сумі 104165,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання» у 4 кварталі 2009 року у сумі 1321236,00 грн.; по взаємовідносинах з ПП «Харагротех» у 2 кварталі 2008 року у сумі 585318,00 грн.; у 2 кварталі 2009 року у сумі 17730,00 грн.; у 3 кварталі 2009 року у сумі 89664,00 грн.; у 1 кварталі 2010 року у сумі 1050456,00 грн.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що АТ «Харків ресурси» було безпідставно занижено податок на прибуток у сумі 2035656,00 грн., в тому числі у 2 кварталі 2008 року у сумі 418438 грн.; у 3 кварталі 2008 року у сумі 336353 грн.; у 4 кварталі 2008 року в сумі 284325 грн.; у 1 кварталі 2009 року в сумі 254289 грн.; у 2 кварталі 2009 року в сумі 55606 грн.; у 3 кварталі 2009 року в сумі 166003 грн.; у 4 кварталі 2009 року на суму 301299 грн.; у 1 кварталі 2010 року в сумі 218845 грн. в порушення вимог п. 5.1. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1. статті 3 Закону України від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4. статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених платником податку за ставкою), встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість.)

Під час розгляду справи позивачем у якості підтвердження використання ним у господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей було надано засвідчені копії договорів зі специфікаціями, які долучені до матеріалів справи, відповідно до яких АТ «Харків ресурси» зобовязується поставляти товарно-матеріальні цінності своїм контрагентам.

З наданих договорів зі специфікаціями реальності операцій по поставці придбаних товарно-матеріальних цінностей не вбачається, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують відвантаження, перевезення та отримання контрагентами товарно-матеріальних цінностей, а також доказів отримання АТ «Харків ресурси» прибутку з цих операцій, що є підтвердженням використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності.

Отже, позивачем документально не підтверджений факт реальності операцій по поставці придбаних товарів АТ «Харків ресурси» у контрагентів ТОВ «Торгівельна Компанія «Укрпостачання», ТОВ «Промбудівел Плюс», ТОВ «Едан Плюс», ПП «Харагротех» на адресу покупців.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що АТ «Харків ресурси» було занижено податок на додану вартість в у сумі 1512 557 грн., в тому числі у квітні 2008 року на суму 48215 грн..; у травні 2008 року на суму 145674 грн..; у червені 2008 року на суму 140861 грн..; у липні 2008 року на суму 25324 грн..; у серпні 2008 року на суму 166645 грн..; у вересні 2008 року на суму 77513 грн..; у жовтні 2008 року на суму 110612 грн.; у листопаді 2008 року на суму 62712 грн.; у грудні 2008 року на суму 54127 грн.; у січні 2009 року на суму 38319 грн.; у лютому 2009 року на суму 37064 грн.. у березні 2009 року на суму 128048 грн.. у квітні 2009 року на суму 30164 грн.. у травні 2009 року на суму 5533 грн.. у червені 2009 року на суму 8788 грн..; у липні 2009 року на суму 21378 грн..; у серпні 2009 року на суму 13252 грн..; у вересні 2009 року на суму 83228 грн..; у жовтні 2009 року на суму 67414 грн. у листопаді 2009 року на суму 72610 грн. у січні 2010 року на суму 35195 грн. у лютому 2010 року на суму 25208 грн. у березні 2010 року на суму 114673 грн., в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо незаконності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000282301/0 та №0000292301/0 від 23.11.2010 року

Проте відповідачем було доведено правомірність законність та обґрунтованість прийнятих податкового повідомлення рішення №0000282301/0 від 23.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватного підприємства у розмірі 2035658,00 грн. за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2035658,00 грн. та податкового повідомлення - рішення №0000292301/0 від 23.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1512557,00 грн. за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 756278,50 грн.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Харків ресурси" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2011 року.

Суддя Піскун В.О.