Постанова № 18138668, 12.07.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р. Справа № 2а-1870/300/11

Сумський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Гелета С.М.

суддів Сопяненко О.В., Прилипчук О.А.

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.,

представника позивача Бершов В.В., Шелухін О.В.

представника відповідача Сумцов А.О., Сумцова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ-Груп»до державної податкової інспекції в м.Суми про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖМ Груп»(далі позивач, ТОВ «ЖМ Груп») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000252312/0/22516 від 31.03.2010р., №0000252312/0/22517 від 31.03.2010р., прийнятих Державною податковою інспекцією в м.Суми (далі відповідач, ДПІ в м.Суми)

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року № 0000252312/0/22516, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 656009 грн., в тому числі 218670 грн. штрафних санкцій за порушення пп. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту та податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 31 березня 2010 року № 0000252312/0/22517, яким донараховано податок на прибуток в сумі 1141889 грн., в тому числі 380630 грн. штрафних санкцій за порушення п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що роботи в будинку по АДРЕСА_1, які зазначені в актах приймання виконаних підрядних робіт є загальними роботами із завершення будівництва, оздоблювальні роботи, з благоустрою, відсутність яких згідно чинного законодавства не перешкоджає прийняття будівлі в експлуатацію, власником будинку є ТОВ «ЖМ Груп»і роботи по його будівництву, утриманню, тощо в будь-якому випадку є витратами ТОВ «ЖМ Груп», висновки, викладені в акті перевірки на підставі якого було прийняті спірні рішення, є не обґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податковим органом було безпідставно донараховано податки та знято з валових витрат будівельні роботи, виконані контрагентами ПП Сіводін, ДП «ЖМ Груп Будівельник», ТОВ «Базис», всі витрати підтверджуються документально, в т.ч. актами приймання підрядних робіт, документи відповідають вимогам ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку в будівництві».

Жодним законом не передбачено право органам державної податкової служби визнавати правочин недійсним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, у письмовому відзиві на позов просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, спірні податкові повідомлення-рішення вважають законними, такими, що прийняті відповідно до діючого на час їх винесення законодавства.

В судове засідання від прокуратури Сумської області надійшло клопотання №05/1-547вих.11 від 12.03.2011 р., в якому зазначено, що спір по даній справі стосується державних інтересів, тому є підстави для їх представництва і вступу прокурора у справу. Отже, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справу вступив прокурор.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ДПІ в м. Суми було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «ЖМ Груп»за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт перевірки № 2038/2312/33525838/17 від 18.03.2010р.

Під час проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (діючого на час виникнення спірних правовідносин), а саме зменшено відємне значення обєкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 94863, в т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 94853 грн., занижено податок на прибуток в сумі 761259 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 року в сумі 105439, за 2 квартал 2008 року в сумі 382982 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 227521 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 42792 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 2534 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 437339 грн., в т.ч. березень 2008 року на суму 10237 грн., квітень 2008 року на суму 12734 грн., травень 2008 року на суму 33592 грн., червень 2008 року на суму 200734 грн., липень 2008 року на суму 3465 грн., серпень 2008 року на суму 4420 грн., жовтень 2008 року на суму 137924 грн., січень 2009 року на суму 34233 грн.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки ДПІ в м.Суми були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000252312/0/22517 від 31.03.2010р. по податку на прибуток в сумі 1141889 грн. (основний платіж в сумі 761 259,00 грн., фінансова санкція в сумі 380630грн.), а також податкове повідомлення-рішення № 0000262312/0/22516 від 31.03.2010р. по податку на додану вартість в сумі 656009грн. (основний платіж в сумі 437339грн., застосована фінансова санкція в сумі 218670 грн.).

Як вбачається із акту перевірки та не заперечувалося в судовому засіданні представниками позивача, ТОВ «ЖМ Груп»було віднесено до складу валових витрат суму будівельно-монтажних робіт за адресою Сумська обл., АДРЕСА_1, наданих ПП ОСОБА_5, ТОВ „Базис", ДП „ЖМ ГРУП Будівельник", які проводились даними контрагентами у 2008 р., і отримання даних послуг вплинули на суму податкового кредиту ТОВ „ЖМ Груп" за зазначений період.

В обґрунтування позовних вимог щодо незаконності прийнятих податкових повідомлень-рішень представники позивача посилаються на те, що валові витрати податковим органом зняті безпідставно, оскільки підприємством дійсно були понесені витрати із загальних робіт по завершення будівництва будинку за адресою АДРЕСА_1 за вищезазначені періоди, які і були в подальшому відображені в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «ЖМ Груп».

Суд не погоджується із твердженнями позивача виходячи із наступного.

Як вбачається із акту державної приймальної комісії від 11 грудня 2007 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію, як закінчений об'єкт будівництва без додатковий умов щодо добудови. Фактична собівартість указаного об'єкта становить 2 869 923,28 грн.

Із акту перевірки вбачається, що при здачі об'єкта в експлуатацію ТОВ «ЖМ Груп» зроблено бухгалтерську проводку Д-т 10-К-т 15 на суму 2 869 923,28 грн., що не спростовувалося в судовому засіданні представниками позивача.

Згідно п. 20, 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 , діючої на час прийняття обєкта в експлуатацію, на закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання.

У разі коли закінчений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію у І або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт (з оздоблення фасадів, упорядження території тощо), здійснення яких неможливе через несприятливі погодні умови, можуть бути перенесені. Перелік таких робіт і строки їх виконання визначаються державною приймальною комісією, про що робиться відповідний запис у акті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Як вбачається із акту державної приймальної комісії прийнято рішення про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11 грудня 2007 року (а.с.228-229 т.1), зареєстрованого відділом містобудування, архітектури та ЖКГ Сумської РДА за №105 від 14.12.2007р., розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації №1099 від 14.12.2007р., житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію, як закінчений об'єкт будівництва, будівельно-монтажні роботи здійснено у термін з грудня 2006 року по грудень 2007 року (п.6), на об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних норм.

В пункті 11 Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11 грудня 2007 року перелік робіт, строки виконання яких перенесено через несприятливі погодні умови та строк їх виконання державною комісією не зазначено (а.с.229 т.1).

Як вбачається із листа Сумської районної державної адміністрації №610/08-517 від 15.03.2011р. згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11.12.2007р., затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 14.12.2007р. №1099 «Про затвердження актів державної приймальної комісії»основні роботи, передбачені проектною документацією та державними нормами по житловому будинку по АДРЕСА_1 були виконані, будинок був готовий до експлуатації, жодних додаткових оздоблюваних чи поліпшувальних робіт об'єкт не потребував. (а.с. 189т.1).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94 встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Отже, якщо витрати підприємства-забудовника, що пов'язані із будівництвом об'єкта, передбачено кошторисом (який забезпечує достовірне визначення вартості будівництва) і вони пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства, зазначені витрати належать до складу валових на підставі підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94 .

При цьому відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94 не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, платник податку має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими (первинними) документами.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України №334/94 ).

Пунктом 5.2 Закону України №334/94 визначено види витрат, які відносяться до валових.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №334/94 ).

Види витрат, які не включаються до валових, визначено пунктом 5.3 статті 5 Закону України №334/94

Слід зазначити, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №334/94 визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною та характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 Закону України №334/94 ).

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32 ст. 1 Закону України №334/94 ).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діючого на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому суд зазначає, що при обов'язковій необхідності зазначених фактів для виникнення права на податковий кредит вони, однак, є не єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді якої є спір про вказане право.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, для доведення правильності формування валових витрат позивач повинен зазначити перелік документів та надати суду відповідні докази на підтвердження того, що отримані ним послуги від ПП ОСОБА_6, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ-Груп Будівельник»мали місце в реальності, та, в подальшому, використовувалися позивачем в його господарській діяльності, направленій на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, тобто, довести зв'язок валових витрат з господарською діяльністю позивача.

Як встановлено податковим органом, та відображено в акті перевірки до складу фактичної собівартості житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 позивачем віднесено 181034 грн. податку на додану вартість з виконаних робіт ПП ОСОБА_5, яка позивачем в липні 2008 року виключена зі складу податкового кредиту, загальна сума виконаних робіт ПП ОСОБА_5 робіт , яка в 2008 році включена до складу валових витрат становить 848195 грн., ТОВ «Базис»860788 грн., ДП «ЖМ Груп Будівельник»в сумі 1325916 грн., та зроблені відповідні проводки в бухгалтерському обліку підприємства Д-т92 К-т 6852.

На вимогу суду надати докази понесених валових витрат у 2008 році, та віднесення до складу валових витрат виконаних будівельно-монтажних робіт по АДРЕСА_1, представниками позивача надані договори, акти приймання підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, які були укладені ТОВ «ЖМ-Груп»та ПП ОСОБА_5, ТОВ „Базис», ДП «ЖМ Груп Будівельник»ТОВ «ЖМ Груп»

Із наданих суду договорів, зокрема, договору №4/01-08 від 01.01.2008р. (а.с.159-160), укладеного між ТОВ «ЖМ-Груп»та ПП ОСОБА_5, вбачається, що підрядник ПП ОСОБА_5 зобовязувався виконати роботу розібрати павільйон в АДРЕСА_1, а саме розібрати покрівлю даху, горищні перекриття та стелю, демонтувати віконні та дверні коробки разом із вікнами та дверима, розібрати стіни, підлогу, вивести та скласти матеріали розібраного павільйону, вивести сміття у відведене для цього місце (п.1 Договору). Пунктом 2 цього Договору передбачено, що ціна договору складає 500000 грн.

Пунктом 5.1. Договору підряду №4/01-08 від 01.01.2008р. передбачено, що ПП ОСОБА_5 своїми силами і засобами зобовязаний був виконувати всі роботи в обсязі і в строки, передбачені договором, здати роботу, шляхом підписання акту виконаних робіт.

Натомість як вбачається із стор.8-10 акту перевірки (а.с.32-34) та наданих позивачем актів приймання підрядних робіт, ПП ОСОБА_6, а саме найменування будівництва слідує, що було здійснено улаштування мансарди житлового будинку по АДРЕСА_1, по інших актах без зазначення реквізитів (дати, номера) договору ПП ОСОБА_6 було здійснено реконструкцію 3-поверхового готелю під 32 квартирний 4-поверховий з мансардою житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, облаштовано підвали під житловим будинком в АДРЕСА_1.

Із наданих позивачем актів приймання виконаних підрядних робіт у 2008 році від ПП ОСОБА_6 (а.с.57-74 т.1) вбачається, що ПП ОСОБА_6 були зроблені ремонтно-будівельні роботи по виготовленню металевих конструкцій (швелера, купки, круги амовані, ін.), ним було здійснено монтаж металевих конструкцій, сходів, площадок, поручнів виготовлення та встановлення стропил, здійснено кровлю мансардний із металочерепиці «Монтерей», встановлення вентиляційних шахт в будинку (а.с.57-62т.1). У лютому 2008 році ПП ОСОБА_6 було здійснено улаштування цементної стяжки 20мм по бетонній основі площею до 20 м2, готувалися важкі опоряджувальні цементновапняні розчини, готувався важкий бетону на щебні, клас бетону В15, та ін.. (а.с.57-74 т.1).

Як вбачається із акту перевірки податковим органом було встановлено подвійне включення до складу валових витрат підприємства у квітні 2008 року та травні 2008 року суми виконаних підрядних робіт ПП ОСОБА_5 по облаштуванню території ТОВ «ЖМ-Груп» по АДРЕСА_2, по актам виконаних робіт за зазначені місяці, виходячи із наступного.

Як вбачається із актів приймання виконаних підрядних робіт ПП ОСОБА_5 за квітень 2008 року вартість робіт складає 355935,60 грн. (а.с.55-58 т.2), а за квітень 2008 року в сумі 355950 грн. (а.с. 59-62т.2).

Таким чином, належних доказів того, щодо відбулося подвійне включення до складу валових витрат підприємства у квітні 2008 року та травні 2008 року суми виконаних підрядних робіт ПП ОСОБА_5 представниками відповідача не надано.

Разом з тим, слід зазначити, що постановою прокурора Сумського району 19.04.2010 р. було порушено кримінальну справу №10660009 відносно службових осіб ТОВ «ЖМ Груп»за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3, ст. 364 ч.2, ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України, з якої вбачається, що підставою для порушення прокурором Сумського району кримінальної справи стало встановлення відображення службовими особами ТОВ «ЖМ Груп»протягом 2008 -2009 р.р. по бухгалтерському та податковому обліку здійснення господарських операцій по виконанню будівельних робіт на обєкті реконструкції будинку за адресою АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_5, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ Груп Будівельник», фактично операції з даних робіт в зазначений період не проводилися, будинок прийнятий в експлуатацію в 2007 році, крім того, з метою заниження податкових зобовязань, зловживаючи службовим становищем, службові особи ТОВ «ЖМ Груп»склали та користувалися підробленими документами (угодами, податковими накладними, актами виконаних робіт форми КБ2в), (а.с.170-171).

Із наданих представниками відповідача копій письмових пояснень ПП ОСОБА_6, протоколів допиту обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що ним було вказано, про те, що фактично роботи, зазначені в актах виконаних підрядних робіт, ним виконано не було, дані акти ним не були складені, ним лише було підписані вже заздалегідь складені акти, підписані вже готові примірники, коштів від ТОВ «ЖМ Груп»за роботи, зазначені в актах виконаних підрядних робіт від ДП «ЖМ-Груп»ним не отримувалися (а.с.133-134, 221-225).

Представниками податкового органу надано також копію протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_1 від 28.09.2010р. з яких вбачається, що вину в предявленому обвинуваченні визнав повністю, розкаювався в скоєних злочинах, в подальшому зобовязувався не вчиняти таких дій, що призвели до порушень податкового законодавства, додатково зазначив, що порушення ним були допущені в звязку із тим, що підприємство ТОВ «ЖМ Груп» опинилося в дуже скрутному фінансовому становищі в звязку з кризою та підвищенням курсу долара, підприємством було взято кредити, які необхідно було віддавати за підвищеним курсом долару, тому було прийнято рішення розвантажити податкові зобовязання підприємства з податку на прибуток та податку на додану вартість документально залучивши такі субєкти підприємницької діяльності СПД ФО ОСОБА_5 та ТОВ «Базис», від подальших пояснень про господарську діяльність ТОВ «ЖМ Груп» ОСОБА_1 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. (а.с.46т.2)

В судовому засіданні представник позивача директор ТОВ «ЖМ Груп»від пояснень, наданих слідчому з ОВС СВ ПМ ДПА у Сумській області по обвинуваченні, викладеному у постанові від 28.09.2010р. (а.с. 190-211т.1), відмовився, зазначав, що роботи, дійсно виконувалися ПП ОСОБА_5, ТОВ «Базис»та ДП «ЖМ Груп Будівельник», порушень в податковому та бухгалтерському обліку не відбувалося.

Як вбачається із довідки від 12.05.2010р. №100_/17-1121 ДПІ в м.Суми по взаємовідносинам ТОВ «ЖМ-Груп»та ПП ОСОБА_5 (а.с.183т.1), основний вид діяльності ПП ОСОБА_5 є «інші види оптової торгівлі».

Із стор. 11 акту перевірки вбачається, що загальна сума виконаних робіт ТОВ «Базис»в 2008 році, які віднесена ТОВ ЖМ Груп»до складу валових витрат становить 860788 грн. (а.с.35)

Із поданого представниками позивача договору підряду №3/11-2008/3 від 03.11.2008р. (а.с. 150-153), укладеного між ТОВ «ЖМ-Груп»та ТОВ «Базис», вбачається, що предметом даного договору було зобов'язання ТОВ «Базис»виконати в період з 03.11.2008р. по 30.12.2008р. за замовленням ТОВ «ЖМ-Груп»роботу, передбачену п.1.2. ремонтно-будівельні роботи квартир №2,3,14 по АДРЕСА_1. Кошторис договору є твердим та становить 171166,67 грн. (п. 1.1 - 1.3 Договору).

Із договору підряду №52 від 01.09.2008р. (а.с. 150-153), укладеного між ТОВ «ЖМ-Груп»та ТОВ «Базис», вбачається, що предметом даного договору було зобов'язання ТОВ «Базис»з дати підписання договору 01.09.2008р. по 01.12.2008р. виконати за замовленням ТОВ «ЖМ-Груп»роботу, передбачену п.1.1, а саме здійснити реконструкцію 3-поверхового готелю під 32-квартирний 4-поверховий з мансардою житловий будинок по АДРЕСА_1, а саме улаштувати підстильні та вирівнювальні шари основи із щебеню із природного каменю, відбити штукатурку по цеглі бетону зі стін та стель, улаштувати основу під штукатурку з металевої сітки по цегляних та бетонних поверхнях, шпаклювати стіни шпаклівкою, поліпшити фарбування колером олійним розбіленим стін по штукатурці, навантажити сміття вручну, розробити грунт всередині будівлі в котлованах, ущильнити грунт пневматичними трамбівками, здійснити інші види робіт, передбачені кошторисом. Ціна договору по даному договору складала 1500000 грн. (п. 1.1, п. 2.1, 4.2 Договору)

Згідно наданих позивачем актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що ТОВ «Базис»здійснював ремонт трьох квартир по АДРЕСА_1 (№2,3,14) по договору підряду №3/11-2008/3 від 03.11.2008р.

Так, ТОВ «Базис»у грудні 2008 року здійснені роботи по розбиранню цементних покриттів підлог, суцільне вирівнювання бетонних поверхонь стін, готування важких кладкових та опоряджувальних центних розчинів, встановлення дверних блоків в зовнішніх та внутрішніх дверних прорізах в перегородках та деревяних не рублених стінах, цементових та ін. (а.с.95-100).

На запит ДПІ в м.Суми до ДПІ у Вишгородському районі м.Києва щодо проведення перевірки підтвердження від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентам та дотримання податкового законодавства (а.с.137т.1) було отримано акт №509/23-2 від 08.09.2010р. про неможливість проведення контрагента ТОВ «Базис»з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «ЖМ Груп»відомостей в звязку із незнаходженням підприємства за юридичною адресою (а.с.135 - 136 т.1). Із даного акту також вбачається, що основний вид діяльності підприємства - діяльність у сфері інжинірингу (а.с.136т.1)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) - діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.

Із 13 стор. Акту перевірки вбачається, що загальна сума виконаних робіт ДП «ЖМ Груп Будівельник»в 2008 році, які віднесена до складу валових витрат становить 1325916 грн. (а.с. 37т.1)

На вимогу суду, надати договір, укладений між ТОВ «ЖМ Груп»та ДП «ЖМ Груп Будівельник», згідно яких виконувалися роботи у 2008 році по АДРЕСА_1 та складені акти приймання підрядних робіт, представниками позивача суду надано договір генерального підряду №1/06 від 15.03.2006р., з якого неможливо встановити адресу будівлі, в якій було проведено капітальний ремонт будівель, оскільки зазначено лише назву села без визначення вулиці та номеру будинку - с.Сад Сумського району (а.с.37-39т.2).

Предметом наданого договору відповідно до п. 1.1 зазначеного договору є перепланування приміщень квартири, електромонтажні роботи з установкою електролічильників в кожній квартирі, монтажні роботи по водо забезпеченню квартир з установкою газообладнання, монтажні роботи по каналізації, по підводу газопроводу, установка столярних виробів, виконання штукатурних робіт і улаштування підлоги, ремонт цоколя, облаштування крильця і вхідних дверей, а також даним пунктом передбачено здача об'єкта робочій комісії і підготовка до здачі Державній комісії (а.с.37т.2)

На запит до суду, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа відносно директора ТОВ «ЖМ-Груп», щодо надання копії договору, укладеного між ТОВ «ЖМ Груп»та ДП ЖМ «Груп Будівельник», було отримано лист №1-32/11 від 27.04.2011р. та надано копію договору генерального підряду №01/10-07 від 08.10.2007р. стосовно реконструкції будинку, але за адресою АДРЕСА_1.(а.с.247-249 т.1 ) із зазначенням, що інші договори між даними підприємствами в матеріалах кримінальної справи відсутні (а.с.246т.1).

Згідно довідок про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року та актів приймання підрядних робіт, ДП «ЖМ Груп Будівельник»у 2008 році були виконані роботи по реконструкції 3-поверхового готелю під 32-квартирний 4-поверховий з мансардою житловий будинок та облаштування підвалів під житловим будинком.

Так, ДП ЖМ «Груп Будівельник»було виконано роботи по улаштуванню неармованих з прорізами цегляних перегородок товщиной 0,5 цеглини в приміщенні площею більше 5 м2, готувалися важкі кладкових цементних розчинів, у червні 2008 року були виконані, крім іншого, улаштування двосторонніх гіпсокартонних перегородок по металевому каркасу, ін..(а.с.75-94).

В акті перевірки перевіряючими відображено зміст актів приймання виконаних робіт ДП «ЖМ Груп Будівельник» у 2008 році, згідно якого даним підприємством було проведено поліпшення штукатурення сходових марців та площадок, готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів, опорядження поверхонь стель із плит під фарбування або обклеювання шпалерами, улаштування перекриттів по стальних балках, мурування зовнішніх стін середньої складності із керамічної, силікатної або порожнистої цегли, улаштування неармованих з прорізами цегляних перегородок, монтаж дрібних металоконструкцій, улаштування цементнобетонних покриттів, розбирання бортових каменів, установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних, та ін.. в будинку по АДРЕСА_1.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

Відповідно право на валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Статтею 1 вказаного закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення .

Згідно з ч.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа ("форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N291 підприємство повинно забезпечити облік витрат діяльності (виконання робіт) за видами діяльності, статтями і елементами витрат, видами (групами) продукції (робіт, послуг).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року N 205 бухгалтерський облік витрат на будівництво (ремонт, монтаж) має вестися за окремими об'єктами будівництва (ремонту).

Діючими на час прийняття обєкта в експлуатацію та складеними між ТОВ «ЖМ Груп»та ПП ОСОБА_5, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ Груп Будівельник»ТОВ «ЖМ Груп» у 2008 році Методичними рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затвердженими наказом Державного комітету Україні з будівництва і архітектури від 16 лютого 2004 року N 30 (далі методичні рекомендації), передбачено ведення бухгалтерського обліку витрат за окремими видами будівельно-монтажних робіт, за окремими будівлями, спорудами.

Дані Методичні рекомендації встановлюють основні методичні засади формування собівартості будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт (далі - будівельно-монтажні роботи) під час спорудження нових об'єктів, розширення, добудови, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам'яток архітектури як підрядним, так і господарським способом.

Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні організації незалежно від форм власності і підпорядкування та їх відокремлені виробничі підрозділи (структурні одиниці), що виконують будівельно-монтажні роботи.

Формування собівартості робіт (продукції, послуг) відокремлених виробничих підрозділів будівельної організації (структурних одиниць), діяльність яких належить до інших галузей або видів економічної діяльності (проектно-вишукувальна, науково-дослідна діяльність, виробництво будь-яких видів промислової або іншої продукції, транспортні перевезення тощо), здійснюється на засадах, визначених відповідними галузевими методичними рекомендаціями. (п.1 Методичних рекомендацій)

Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що собівартість будівельно-монтажних робіт - це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані саме з виконанням будівельно-монтажних робіт.

Собівартість будівельно-монтажних робіт підрядної будівельної організації, яка на умовах договорів субпідряду залучає субпідрядників до виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених договором підряду, та відповідає перед замовником за результати їх роботи, складається з виробничих витрат відокремлених виробничих підрозділів (структурних одиниць), які здійснюють будівельно-монтажні роботи, та вартості робіт, виконаних за договорами субпідряду.

Собівартість будівельно-монтажних робіт відокремленого виробничого підрозділу (структурної одиниці) будівельної організації складається з виробничих витрат цього підрозділу, пов'язаних з виконанням будівельно-монтажних робіт, а також з витрат на утримання апарату управління виробництвом цього підрозділу.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001р. №205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2001 р. за N 433/5624 будівництво - спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.

Наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 р. N 237/5 (діючого на час складення актів приймання виконаних підрядних робіт) затверджено типову форму первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт"

На день підписання ТОВ «ЖМ Груп»акту готовності обєкта до експлуатації закінчені будівництвом об'єкти незалежно від джерел фінансування підлягали прийняттю в експлуатацію, порядок якого затверджено було затверджено постановою КМУ від 22.09.2004 р. № 1243.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку ТОВ «ЖМ Груп» та ПП ОСОБА_6, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ-Груп Будівельник»податкових накладних.

Аналогічно, у разі відсутності реальної поставки товару (надання послуг) витрати позивача не підлягають включенню до валових витрат підприємства відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94 .

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку

Відповідно до ч. 2-3 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що позивачем не доведено фактичного отримання послуг (підрядних робіт) від ПП ОСОБА_6, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ-Груп Будівельник», належних доказів в обґрунтування своєї позиції представники суду не зазначили та не подали, враховуючи факт прийняття в експлуатацію будинку без зазначення недоліків в акті введення будинку в експлуатацію комісією, проведення відповідних в бухгалтерському обліку підприємства бухгалтерських проводок при здачі обєкта в експлуатацію д-т 10 Кт-т15 на суму 2869923,28 грн., надані до матеріалів справи первинні документи (податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт), всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій між ТОВ "ЖМ Груп»та ПП ОСОБА_6, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ-Груп Будівельник»у перевіряємому періоді..

Стосовно посилання представника позивача на те, що контрагентами здійснювалися опоряджувальні роботи будинку та облаштування прилеглої території спростовуються наданими актами приймання виконаних підрядних робіт та актом перевірки, з яких вбачається, що роботи були виконані з інших робіт - з реконструкції 3-поверхового готелю під 32-квартирний 4-поверховий з мансардою житловий будинок по АДРЕСА_1.

Із матеріалів справи вбачається, що з актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 83-74, 77-96т.1) неможливо встановити номеру та дати контракту (договору) на виконання яких вони складені, дані відомості взагалі відсутні

Стосовно наданих представниками позивача договорів, укладених ТОВ «ЖМ Груп»та фізичними особами на ремонт підвалів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із наданих договорів на будівництво підвалів (а.с. 19-26т.2), укладених між фізичними особами та позивачем, передбачено, що предметом договору є обовязок саме ТОВ «ЖМ Груп»побудувати підвали, розташовані в будинку по АДРЕСА_1 , а фізичні особи зобовязані оплатити вартість будівельних робіт.

Таким чином обовязок виконання будівельних робіт наданими договорами покладено саме на позивача, доказів того, що дані договори стосуються змісту актів приймання виконаних підрядних робіт у 2008 році ПП ОСОБА_6, ТОВ «Базис», ДП «ЖМ Груп Будівельник»ТОВ «ЖМ Груп» представниками позивача суду не надано.

Із наданих представниками позивача актів приймання виконаних робіт від ПП ОСОБА_5 у квітні та травні 2008 року (а.с. 55-62т.2) вбачається, що вони складені на виконання облагородження території іншої будівлі ТОВ «ЖМ Груп», а саме яка розташована по вул. 60 років Жовтня в с.Сад Сумського району і не відносяться до виконання облагородження території будинку по АДРЕСА_1.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дана позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11, відповідно до якого витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання недійсним податкових повідомлень - рішень № 0000252312/0/22516 від 31.03.2010р., №0000252312/0/22517 від 31.03.2010р, тому позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повному обсязі..

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЖМ-Груп»до державної податкової інспекції в м.Суми про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0000252312/0/22516 від 31.03.2010р., №0000252312/0/22517 від 31.03.2010р. відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С. М. Гелета

Судді(підпис)О.В. Сопяненко

(підпис)О.А.Прилипчук

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2011 року

"З оригіналом згідно"

Суддя С.М. Гелета