Постанова № 18137927, 13.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2421/2011

13 липня 2011 року 16год. 04хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Квятковський Я.А.

позивача: представник Александрович О.М.,

відповідача: представник Янок Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр"

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

08.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вирівський карєр" звернулося в суд з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001002340/0 від 18.10.2010 року та №0000372340/0 від 23.04.2010 року з моменту їх прийняття.

Позовна заява в частині вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000372340/0 від 23.04.2010 року, ухвалою судді Томчука А.В. від 10.11.2010 року залишена без розгляду з огляду на заявлення таких вимог після сплину строку звернення до суду. В іншій частині провадження у справі відкрито ухвалою від 10.11.2010 року.

Відповідно до клопотання заступника прокурора Рівненської області в справу в порядку, передбаченому ст.60 КАС України, вступив прокурор.

10.03.2011 року судом ухвалено рішення про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський карєр" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001002340/0 від 18.10.2010 року через повторну неявку позивача в судове засідання.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано з направленням справи для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи по суті, позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001002340/0 від 18.10.2010 року в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні, яка на їх обґрунтування зазначила, що податковим органом безпідставно зменшено ТОВ "Вирівський карєр" суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 291500,00 грн., позаяк господарська операція, за результатами якої у позивача виникло право на податковий кредит, а в подальшому і на бюджетне відшкодування є реальною товарною операцією з придбання у ТОВ "ЮГ-Трансо4іл" маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209, з метою його використання у власній господарській діяльності. Сума податкового кредиту по даній операції в повній мірі підтверджена податковими накладними, виписаними продавцем, і жодного зауваження до їх форми чи змісту податковий орган не висловлював. Податок на додану вартість сплачений позивачем в ціні такого маневрового тепловоза, а тому і право на відповідну суму податкового кредиту підтверджено. Що стосується доводів Сарненської МДПІ про завищення вартості такого маневрового тепловоза, то вказала, що такі належними доказами не підтверджені. При цьому, наявний в матеріалах справи Звіт про оцінку майна, складений Рівненською торгово-промисловою палатою вважає таким, що не відображає реальну вартість маневрового тепловоза, з огляду на те, що оцінювачі безпосередній його огляд за місцезнаходженням не проводили. Відповідно, заявлена у такому висновку ціна не може вважатися звичайною і використовуватись для цілей оподаткування. Окремо вказала, що така ціна придбання була погоджена Наглядовою Радою Товариства та попередньо була закладена в інвестиційний план на 2009 рік, який затверджений іноземним інвестором. За наведеного просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що в ході перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем порядку оподаткування операції з придбання маневрового тепловоза, внаслідок чого завищено базу оподаткування податком на додану вартість, а відповідно і суму податкового кредиту, яку в подальшому заявлено позивачем до бюджетного відшкодування. Вказала, що податковим органом було відслідковано ланцюг постачання маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209, в якому виявлено підприємства транзитного типу, які використовувалися виключно з метою конвертації коштів. Крім того, було встановлено, що ланцюг постачання не відповідає ланцюгу руху такого маневрового тепловоза. Шляхом отримання офіційних відомостей щодо руху маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 по залізничній станції Гребінка встановлено, що фактичним його відправником виступило ВАТ "Полтавський ТРЗ", яке придбало цей тепловоз у ТОВ "Поділля-цукор" за 150000 грн. з ПДВ та після проведення ремонту продало його ТОВ "Югсельхозпром" за 302159 грн., після цього тепловоз було направлено на станцію Гребінка, де на замовлення ТОВ "ЮГ-Трансоіл" було проведено його ремонт на суму 31932,95 грн. і відправлено позивачу. Оскільки за даними позивача, вартість придбання цього тепловоза становила 4500000,00 грн., що перевищує встановлену собівартість в 13 разів, у податкового органу не могло не виникнути сумнівів щодо дійсності такої ціни. З метою встановлення звичайної ціни Сарненська МДПІ звернулась до Рівненської торгово-промислової палати, яка дослідивши первинні документи, в тому числі і акти огляду тепловоза, визначивши його технічні характеристики та дослідивши рівень цін на подібні тепловози, надала висновок, що найбільш ймовірна вартість, за якою було можливе відчуження маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 на ринку подібного майна становить 2292500,00 грн. Оскільки така вартість більше ніж на 20% відрізняється від ціни придбання зазначеної в документообігу позивача, який в свою чергу, рівень такої ціни нічим не обґрунтував, податковий орган зробив цілком слушний висновок про те, що ТОВ "Вирівський карєр" не мало право визначати базу оподаткування ПДВ для визначення податкового кредиту за ціною договору. Як наслідок, податковий орган визначивши із звичайної ціни допустиму суму ПДВ на рівні 458500,00 грн. та порівнявши її з задекларованим позивачем податковим кредитом на рівні 750000,00 грн., констатував завищення податкового кредиту, а в подальшому і суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування на 291500,00 грн. За наведеного доводила, що податковий орган обґрунтовано та правомірно виніс спірне рішення, а відтак просила в позові відмовити повністю.

Прокурор, підтримавши в судовому засіданні позицію відповідача, зазначив, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, а тому підстав для його скасування немає. Вказав, що позивач жодним чином не спростував визначену відповідачем ціну продажу маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209, як і не довів наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) на укладення договору поставки за ціною, що більш ніж у 2 рази перевищує ринкову ціну. Окремо зазначив, що наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно генерального директора та головного бухгалтера ТОВ "Вирівський карєр" за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.15, ст.191 КК України, не може слугувати ні доказом правомірності визначення бази оподаткування при купівлі маневрового тепловозу, ні доказом протиправності відповідного податкового повідомлення-рішення, тим більше, що в основу такої постанови покладено факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення та той факт, що згода на операцію надана Наглядовою радою Товариства. Відтак, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши докази, зібрані в справі, суд встановив наступне.

З 24 вересня по 07 жовтня 2010 року Сарненською МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Вирівський карєр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок товариства по деклараціям за лютий 2009 року в сумі 166667,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 416667,00 грн., декларування відємного значення за період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ЮГ-Трансоіл". Перевірка проведена згідно п.7 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" №509-XII від 04.12.1990 року. Її результати оформлені актом №465/23/00290239 від 12.10.2010 року (а.с.18-54 том 1).

Вказаним актом зафіксовано, що в охопленому перевіркою періоді документообігом позивача зафіксована одна господарська операція з ТОВ "ЮГ-Трансоіл", яка оформлена наступними документами:

- договором купівлі-продажу від 16.12.2008 року, за умовами якого ТОВ "ЮГ-Трансоіл" зобовязується продати, а ТОВ "Вирівський карєр" оплатити і прийняти маневровий тепловоз ТЕМ2УМ №209, 1990 року випуску, за ціною 4500000,00 грн. в т.ч. ПДВ 750000,00 грн.(а.с.80-83 том 1);

- накладною №01/03 від 31.03.2009 року на суму 4500000,00 грн.(а.с.107 том 1);

- актом приймання-передачі тепловоза ТЕМ2УМ №209 (а.с.106 том 1);

- платіжними дорученнями ТОВ "Вирівський карєр" №2462 від 26.12.2008 року, №208 від 16ж.02.2009 року, №220 від 17.02.2009 року, №312 від 05.03.2009 року, №360 від 10.03.2009 року, №370 від 13.03.2009 року, №514 від 14.04.2009 року, №656 від 06.05.2009 року, № 677 від 14.05.2009 року, №751 від 27.05.2009 року, № 831 від 09.06.2009 року. № 1179 від 24.07.2009 року, №1718 від 05.10.2009 року, №1963 від 10.11.2009 року, №2153 від 04.12.2009 року, №2247 від 16.12.2009 року, №2293 від 28.12.2009 року на загальну суму 4500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 750000,00 грн.(а.с.89-105 том 1);

- податковими накладними виписаними ТОВ "ЮГ-Трансоіл" №010/12 від 29.12.2008 року на суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.; №002/02 від 16.02.2009 року на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., №003/02 від 17.02.2009 року на суму 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн., №004/03 від 05.03.2009 року на суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №005/03 від 10.03.2009 року на суму 500000 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., №006/03 від 13.03.2009 року на суму 500000 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., №007/03 від 31.03.2009 року на суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн., разом 4500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 750000,00 грн.(а.с.108-113 том 1).

Податок на додану вартість в сумі 166667,00 грн. за податковою накладною виписаною ТОВ "ЮГ-Трансоіл" №010/12 від 29.12.2008 року включено позивачем до складу податкового кредиту січня 2009 року. Податок на додану вартість в загальній сумі 583333,00 грн. за рештою податкових накладних виписаних ТОВ "ЮГ-Трансоіл" включено позивачем до податкового кредиту березня 2009 року, і внаслідок того, що за результатами даного періоду сума розрахунків з бюджетом мала відємне значення, в наступному періоді в квітні 2009 року вказана сума заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.

Дана операція досліджувалася в рамках оперативно-розшукової справи по ланцюгу постачання до виробника, внаслідок чого було встановлено, що ТОВ "ЮГ-Трансоіл" придбало маневровий тепловоз у ТОВ "Промфінгрупа", а ТОВ "Промфінгрупа" у ТОВ "Югсельхозпром", яке в свою чергу придбало у ТОВ "Нардин" тепловоз, а у ТОВ "Фортіс-Миколаїв" послуги по його ремонту. Зустрічні перевірки останніх контрагентів провести не вдалось в силу того, що такі юридичні особи припинено. Шляхом отримання офіційних відомостей щодо руху маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209, по залізничній станції Гребінка встановлено, що фактичним його відправником виступило ВАТ "Полтавський ТРЗ", яке придбало цей тепловоз у ТОВ "Поділля-цукор" за 150000 грн. та після проведення ремонту продало його ТОВ "Югсельхозпром" за 302159 грн., після цього тепловоз було направлено на станцію Гребінка, де на замовлення ТОВ "ЮГ-Трансоіл" було проведено його ремонт на суму 31932,95 грн., після чого відправлено позивачу (а.с.245-246 том 1).

На підставі цього податковим органом зроблено висновок, що такі операції слугували підставою для створення сприятливих умов щодо реалізації маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 за цінами, які не відповідають рівню справедливих ринкових цін з метою мінімізації сплати податків.

В рамках цієї ж справи, начальник Сарненської МДПІ зверталася до Рівненської торгово-промислової палати із проханням провести незалежну цінову експертизу маневрового тепловозу ТЕМ2УМ №209 станом на грудень 2008 року - січень 2009 року, для чого оцінювачам було надано копії первинних документів щодо придбання цього тепловоза ТОВ "Вирівський карєр" (договір зі специфікацією та актом перевірки технічного стану, накладна) та копії документів, зібраних податковою міліцією в межах дослідження руху маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 по залізничній станції Гребінка (акт перевірки технічного стану локомотива моторвагонної станції, який призначений для пересилання у недіючому стані, договори на виконання ремонтних робіт та акти виконання таких робіт)(а.с.218-235 том 1).

30.05.2010 року Рівненською торгово-промисловою палатою складено Звіт про оцінку майна, за яким, на основі проведених процедур оцінки, із урахуванням обмежувальних умов оцінювачі надали висновок про те, що ймовірне значення вартості, за якою було можливе відчуження обєкта оцінки - маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209, що знаходиться за адресою: Рівненська області, Сарненський район, село Гранітне, визначена порівняльним підходом, станом на 23.01.2009 року становить від 1882000 грн. до 2703000 грн. без врахування ПДВ. Найбільш ймовірна вартість за якою було можливе відчуження обєкта оцінки на ринку подібного майна ринкової вартості обєкту оцінки маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 визначена порівняльним підходом, станом на 23.01.2009 року становить 2292500,00 грн. (а.с.170-236 том 1). Повноваження осіб, що проводили оцінку, як кваліфікованих субєктів оціночної діяльності підтверджені документально (а.с.238-244 том1).

27.09.2010 року ревізором Сарненської МДПІ для посадових осіб ТОВ "Вирівський карєр" надано письмовий запит за №3796/23-25 щодо обґрунтування рівня ціни на придбаний тепловоз (а.с.247 том 1), відповідь на який надано не було, що не заперечувалось в судовому засіданні і з боку представника позивача.

Враховуючи висновки Рівненської торгово-промислової палати, Сарненська МДПІ в рамках позапланової перевірки констатувала, що справедлива ринкова вартість маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 придбаного ТОВ "Вирівський карєр" у ТОВ "ЮГ-Трангсоіл" становить 2292500,00 грн. + ПДВ 458500,00 грн. = 2751000,00 грн. Позивачем же до податкового кредиту по даній операції віднесено ПДВ в розмірі 750000,00 грн., сума якого визначена з ціни тепловоза на рівні 4500000,00 грн., що значно перевищує рівень звичайних цін. Відповідно до цього, податковий орган констатував, що з врахуванням вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит на який має право позивач по даній господарській операції становить 458500,00 грн. Оскільки ж ТОВ "Вирівський карєр" віднесло до податкового кредиту 750000,00 грн., то відповідач різницю між цими значеннями (750000,00 грн. - 458500,00 грн. = 291500,00 грн.) кваліфікував як суму завищення позивачем податкового кредиту. Зважаючи на те, що в січні 2009 року позивач відніс до податкового кредиту по даній операції лише ПДВ по одній податковій накладній в сумі 16667,00 грн., то в даному періоді порушень не виявлено. В березні ж позивач відніс до податкового кредиту решта суми 583333,00 грн., і внаслідок того, що за результатами даного періоду сума розрахунків з бюджетом мала відємне значення в наступному періоді в квітні 2009 року вказану суму він заявив до бюджетного відшкодування. Відтак, податковим органом констатовано, що ТОВ "Вирівський карєр" завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на: 750000,00 грн. (166667,00 грн. податковий кредит січня 2009 року + 583333,00 грн. податковий кредит березня 2009 року) 458500,00 грн. (гранично допустимий податковий кредит по даній операції) = 291500,00 грн.

Вказані висновки і лягли в основу податкового повідомлення-рішення №0001002340 /0 від 18.10.2010 року, згідно з яким ТОВ "Вирівський карєр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 291500,00 грн. (а.с.26).

Рішення винесено відповідно до пп. "б" пп."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час винесення рішення, на підставі висновків про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми законодавства, що діяло на час існування відповідних правовідносин.

За правилами пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп.7.7.2 вказаного пункту, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, згідно з нормою п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Вказаним нормативно-правовим актом був передбачений і порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт придбання позивачем маневрового тепловозу ТЕМ2УМ №209 з метою використання у власній господарській діяльності доведено матеріалами справи (а.с.83-148 том 2) та вказана обставина під сумнів відповідачем під час проведення перевірки, результати якої оспорюються, не ставилася. Сама господарська операція підтверджена первинними документами обліку, і докази щодо її безтоварності відсутні. Та обставина, що податковий орган не зміг підтвердити податковий кредит по ланцюгу постачання аж до виробника і встановив, що ланцюг постачання не відповідає ланцюгу руху маневрового тепловоза, не впливає на правовідносини між ТОВ "Вирівський карєр" та ТОВ "ЮГ-Трансоіл", тим більше, що Сарненська МДПІ доказів звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів між особами, задіяними у ланцюгу постання, не надала. Доказів того, що податкові накладні, виписані ТОВ "ЮГ-Трансоіл" не відповідають вимогам законодавства, чи сам контрагент не являється належним чином зареєстрованим платником ПДВ відповідачем суду також надано не було.

Відповідно до цього, ТОВ "Вирівський карєр" набуло право на податковий кредит за результатами господарської операції з придбання маневрового тепловозу ТЕМ2УМ №209 у ТОВ "ЮГ-Трансоіл". Разом з тим формування позивачем податкового кредиту за даною операцією в сумі 750000,00 грн. не є виправданим і правомірним заходом, позаяк така його сума визначена із договірної вартості маневрового тепловоза, яка значно перевищує рівень звичайних цін.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, було встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.1.18 ст.1 цього Закону для його цілей звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним до 01.04.2011 року.

В той же час, за нормою п.1.20 ст.1 вказаного Закону, звичайна ціна, в першу чергу визначається виходячи з рівня справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку (території найближчій стосовно будь-якої із сторін договору) ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів. Для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. Якщо товари, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам, стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну, визначення звичайної ціни здійснюється із врахуванням таких факторів. Відповідно до пп.1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням таких норм, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна.

Звіт про оцінку майна Рівненської торгово-промислової палати, яким визначена найбільш ймовірна вартість, за якою було можливе відчуження обєкта оцінки на ринку подібного майна ринкової вартості обєкту оцінки маневрового тепловоза ТЕМ2УМ №209 станом на 23.01.2009 року, може бути джерелом інформації про звичайну ціну цього товару як його справедливу ринкову ціну. Тим більше, що зі змісту такого Звіту вбачається, що така ймовірна вартість визначалася оцінювачами із застосуванням порівняльного підходу, ними використовувалась інформація про обєкти рухомого майна маневрові тепловози, що експонувалися на відкритому ринку на дату оцінки, тобто на 23.01.2009 року (дату акту перевірки технічного стану локомотива, призначеного для пересилки у недіючому стані) визначалися їх порівняльні конструктивні та технічні характеристики, місце розташування тощо (а.с.201 том 1).

Відтак, з акту перевірки та з долучених до матеріалів справи копій документів, які використовувались відповідачем під час податкової перевірки позивача слідує, що податковим органом здійснені необхідні заходи щодо дослідження справедливих ринкових цін на ідентичні та подібні маневрові тепловози. А тому застосування відповідачем до відповідної господарської операції позивача такої звичайної ціни з метою оцінки правильності визначення ним бази оподаткування ПДВ, є обґрунтованим та правомірним заходом. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0001002340/0 від 18.10.2010 року, згідно з яким ТОВ "Вирівський карєр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 291500,00 грн. за рахунок зменшення розміру податкового кредиту за березень 2009 року, визначеного позивачем із договірної ціни, яка більше ніж на 20% відрізняється від звичайної ціни, до розміру податкового кредиту, визначеного відповідачем із звичайної ціни, є таким що ґрунтується на Законі.

Підпункт 1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що відповідач направляв позивачу запит щодо обґрунтування рівня ціни на придбаний тепловоз, відповідь на який надано не було.

Позивачем не складався розрахунок та обґрунтування рівня звичайної ціни ні під час проведення податкової перевірки, ні під час розгляду справи судом. Суду не надано ні даних застосування такого рівня при формуванні договірної ціни, ні даних про наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) під час укладення договору поставки маневрового тепловоза за ціною 4500000,00 грн.

Доводи позивача про те, що в січні 2008 року ним придбано побідний маневровий тепловоз у ВАТ "Брянський машинобудівний завод" за ціною 5630156,00 грн. (еквівалент 26600000,00 російський рублів)(а.с.79-82, 145-152 том 2) не можуть бути прийняті судом як обґрунтування рівня ціни на маневровий тепловоз придбаний у ТОВ "ЮГ-Трансоіл", позаяк різняться як марки тепловозів: ТЕМ18 та ТЕМ2У, так і їх комплектація, а також і роки виробництва: 2008 рік та 1989 рік.

Аналогічним чином не приймаються судом доводи позивача про те, що ціна придбання маневрового тепловозу ТЕМ2У була закладена в інвестиційний план позивача на 2009 рік, який затверджений іноземним інвестором (а.с.157-158 том 2), позаяк в такому плані закладено лише кошти на придбання локомотива, однак не визначено ні марки, ні жодних інших характеристик такого тепловоза.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно генерального директора та головного бухгалтера ТОВ "Вирівський карєр" за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.15, ст.191 КК України (а.с.77-78 том 2), не приймається судом як належний доказ, позаяк з огляду на мотивацію причин відмови (оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку та наявність згоди Наглядової ради Товариства на укладення угоди) вона не містить інформації щодо предмету доказування.

Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року, встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Така процедура була визначена пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року. Разом з тим, донарахування позивачу податкових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням не відбулося. Фактично, Сарненська МДПІ із застосуванням даних про звичайну ціну лише зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, за змістом цього підпункту законодавець розрізняє нарахування податкових зобовязань та сплату податкових зобовязань і встановлює різний режим впливу на зобовязану особу в податковому відношенні платника податку з віднесенням нарахування податкового зобовязання до виключної компетенції податкових органів, а прийняття рішення про сплату нарахованого (визначеного) податковим органом податкового зобовязання до компетенції суду за зверненням податкового органу. При цьому, законодавець не визначає, в якій формі податковий орган має здійснити повноваження щодо нарахування податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року у редакції наказу ДПА України №247 від 27.05.2005 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, чинного до 14.01.2011 року, податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання.

За відсутності в законі прямої вказівки щодо способу реалізації податковим органом компетенції стосовно нарахування податкового зобовязання за непрямими методами, а відтак і із застосуванням звичайних цін, підстави для висновку, що податковий орган вийшов за межі компетенції, зменшивши суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 291500,00 грн. у направленому позивачу податковому повідомленні-рішенні, відсутні.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в звязку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" в позові до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001002340/0 від 18.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2009 року на 291500,00 грн., відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.