Постанова № 18136577, 21.07.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5522/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Ромашко Д.Б., Борисенка В.В.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма "Поток"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2011 року позивач - Приватне підприємство (далі - ПП) "Фірма "Поток"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач),в якому просить визнати неправомірною бездіяльність щодо розгляду заперечення на акт перевірки від 11.05.2011 р. № 2965/15-322/34957957, зобов'язавши відповідача розглянути вказане заперечення у присутності позивача та прийняти відповідне податкове повідомлення - рішення.

Мотивуючи свої вимоги позивач посилається на те, що за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки податкових декларацій з ПДВ за квітень 2010 року березень 2011 року відповідачем було необґрунтовано зменшено податковий кредит у сумі 3155728,30 грн. та податкове зобовязання з ПДВ у сумі 3207678,19 грн., оскільки при проведені перевірки не враховані дані про контрагентів, не використана можливість проведення автоматичного співставлення даних згідно додатку №5 до декларацій з ПДВ, відповідачем не зазначено, які саме податкові накладні відсутні або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, якими документами підтверджується порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Відповідач посилаючись на ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655 ЦК України, не вказує на будь-які конкретні правочини (договори), які він вважає нікчемними (недійсними), а також документальні докази того, що їх укладення спрямовано на порушення публічного порядку. Крім того, відповідач неправомірно не прийняв податкового повідомлення-рішення та не викликав позивача для розгляду заперечень на акт перевірки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, покладаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що заперечення на акт перевірки платником податків було подано із пропуском пятиденного строку, передбаченого ст. 86 Податкового кодексу України, у звязку з чим його залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ПП "Фірма "Поток" зареєстроване як юридична особа 20.02.2007 р. виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 34957957), перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій ОДПІ з 21.02.2007 р.

В період з "29.05.2011 р. по 10.05.2011 р.", як зазначено в акті перевірки, відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 29.04.2011 р. №2251 державним податковим ревізором-інспектором проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій ПП "Фірма "Поток" з податку на додану вартість за квітень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

Результати перевірки оформлено Актом від 11.05.2011 р. №2965/15-322/34957957, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пп.1.2 ст. 215, пп.1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп.1.6 п.198.6 ст. 198, п.206.1 ст. 206 Податкового кодексу України, у звязку з чим підприємству зменшено задекларований податковий кредит на суму 3155728,30 грн. та податкові зобовязання у сумі 3207678,19 грн.

20.06.2011 р. ПП "Фірма "Поток" звернулося до Кременчуцької ОДПІ із запереченням на акт перевірки (вих. № 19), яке податковий орган отримав 20.06.2011 р.

Листом Кременчуцької ОДПІ №24047/10/15-322 від 25.06.2011 р. заперечення на акт залишено без розгляду з посиланням на пропуск заявником пятиденного терміну, встановленого п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України.

Перевіряючи правомірність дій податкового органу щодо розгляду заперечення на акт перевірки від 11.05.2011 р. №2965/15-322/34957957, суд виходить з наступного.

Приписами п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Доводячи факт пропуску зазначеного строку, Кременчуцька ОДПІ у своєму листі посилається на відмітку в повідомленні про вручення поштового відправлення, згідно якого другий примірник акту ПП "Фірма "Поток" отримано 19.05.2011 р.

Проте, у судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду на той факт, що 19.05.2011 р. Кременчуцькою ОДПІ було надіслано акт перевірки за інший період, а саме від 14.04.2011 р. №2071/15-322/34957957, який уже був предметом судового розгляду у Полтавському окружному адміністративному суді 30.06.2011 р.

В підтвердження даної обставини свідчать надані для огляду в судовому засіданні вкладення до конверту, маркованого штрихкодом 39617 0053743 0 (аналогічний штрихкод міститься на супровідному листі Кременчуцької ОДПІ, яким підтверджується факт надіслання акту), де містився акт перевірки від 14.04.2011 р. №2071/15-322/34957957.

Зазначена халатність у діях відповідача призвела до того, що належний примірник акту перевірки позивач отримав лише 14.06.2011 р., у звязку з чим заперечення на нього він зміг подати лише 20.06.2011 р., тобто у строк встановлений Податковим кодексом України.

Таким чином у Кременчуцької ОДПІ не було законних підстав для залишення без розгляду заперечення платника податків на акт перевірки від 11.05.2011 р. №2965/15-322/34957957, тим більше з посиланням на п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, у звязку з чим суд вбачає належним способом захисту порушеного права позивача саме зобовязання контролюючого органу розглянути заперечення ПП "Фірма "Поток" на акт перевірки у порядку, встановленому п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Стосовно вимог позивача про зобовязання Кременчуцької ОДПІ винести за наслідками розгляду заперечення відповідне податкове повідомлення-рішення, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У той же час приписами абз.4 п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Зважаючи на приведені положення Податкового кодексу України, а також враховуючи відсутність на даний момент результатів розгляду заперечень платника податків на акт перевірки, суд вважає передчасною вимогу позивача про визнання бездіяльності та відповідно зобовязання податкового органу винести податкове повідомлення-рішення, оскільки згідно з приписами ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до адміністративного суду виникає лише у випадку, коли особа вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення та зобовязання прийняти податкове повідомлення-рішення є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки до складу понесених позивачем судових витрат входить лише судовий збір за подачу адміністративного позову, такий відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фірма "Поток"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо не розгляду заперечення на акт перевірки.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області розглянути у відповідності до вимог пункту 86.7. статті 86 Податкового кодексу України заперечення Приватного підприємства "Фірма "Поток", подане листом №19 від 20.06.2011 р., на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №2965/15-322/34957957 від 11.05.2011 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун