Постанова № 18136457, 21.07.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5120/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Чухлібі Г.О.,

за участю:

представника позивача - Самойленко О.С.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВладОл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВладОл"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0002391502/1544 від 29.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про завищення податкового кредиту, оскільки останній сформовано відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

13.07.2011 року представником позивача до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої він просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002391502/1544 від 29.04.2011 року та № 0002581502/1615 від 12.05.2011 року.

19.07.2011 року позивачем до суду подано уточнену позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що суми ПДВ сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджуються податковими накладними № 40 від 06.01.2011 року та № 41 від 28.01.2011 року, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що ПП "Нафта-Капітал", яке є контрагентом ТОВ "ВладОл", відсутнє за місцем знаходження, керівник та бухгалтер вказаного підприємства одночасно значиться керівником іншого підприємства. Крім того у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. 20.01.2011 року за ініціативою Кременчуцької ОДПІ анульовано свідоцтво платника ПДВ видане ПП "Нафта-Капітал".

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ВладОл" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 11.06.2004 року та перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 30.06.2004 року та зареєстроване в якості платника ПДВ, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 32946173.

В період з 07.04.2011 року по 14.04.2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВладОл" по питанню взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.04.2011 року № 15-322/32946173, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 185, ст. 187, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 21 554,25 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення № 0002391502/1544 від 29.04.2011 року та № 0002581502/1615 від 12.05.2011 року, якими ТОВ "ВладОл" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21 555,25 грн. у тому числі: за основним платежем 21 554,25 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1,00 грн.

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону України визначено первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що 01.12.2010 року між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" укладено договір поставки № 01/12-1, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання б/в, металоконструкції б/в, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар за різновидом, ціною та в кількості обумовленій сторонами. Відповідно до умов договору вартість товару визначається в рахунках на дату відвантаження товару. Розрахунки між сторонами проводились після підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними № 40 від 06.01.2011 року та № 41 від 28.01.2011 року.

На підтвердження, того що вищевказаний договір відбувся позивачем суду надано рахунки № 06/01-1 від 06.01.2011 року, 20/01-1 від 20.01.2011 року; видаткові накладні №06/01-1 від 06.01.2011 року, № 20/01-1 від 20.01.2011 року, № 25/01-1 від 25.01.2011 року, № 28/01-1 від 28.01.2011 року; ксерокопію журналу видачі довіреностей та товарно-транспортні накладні № 06/01-1 від 06.01.2011 року, № 20/01-1 від 20.01.2011 року, № 25/05-1 від 25.01.2011 року та № 28/01-1 від 28.01.2011 року.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем по справі, що транспортування придбаного у ПП "Нафта-Капітал" товару здійснювалось автомобілями МАЗ 5549 1985 року випуску та МАЗ 504В 1979 року випуску, право користування якими надано директору ТОВ "ВладОл" на підставі довіреностей від 23.01.2007 року та від 26.03.2010 року (копії наявні в матеріалах справи).

Придбаний у контрагента товар зберігався на орендованій у ФОП ОСОБА_4 асфальтованій площадці, загальною площею 1000 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1. На підтвердження вказаної обставини позивачем до суду надано договір оренди майна № 01/01-1 від 01.01.2010 року та додаткову угоду до вказаного договору від 01.01.2011 року.

В підтвердження того, що придбаний у ПП "Нафта-Капітал" товар використовувався позивачем у його господарській діяльності до суду надано: договір поставки № 11610 від 10.11.2010 року укладений між ТОВ ВФК "Бізнес-Модуль" та ТОВ "ВладОЛ" згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця обладнання б/в, металоконструкції б/в, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар за різновидом, ціною та в кількості визначеній та узгодженою сторонами в Специфікації, яка є невід'ємним додатком до вказаного договору та податкові накладні виписані ТОВ "ВладОл" № 1 від 05.01.211 року, № 2 від 13.01.2011 року, № 3 від 17.01.2011 рок, № 5 від 18.01.2011 року, № 6 від 20.01.2011 року, № 8 від 25.01.2011 року, № 10 від 28.01.2011 року, № 1 від 01.02.2011 року, № 2 від 03.02.2011 року, № 4 від 04.02.2011 року, № 5 від 07.02.2011 року; видаткові накладні № 20/01-1 від 20.01.2011 року, № 25/01-1 від 25.01.2011 року, № 28/01-1 від 28.01.2011 року та доручення видане ТОВ ВФК "Бізнес-Модуль" на ім'я ОСОБА_5 на отримання товарів від ТОВ "ВладОЛ".

Також, доказами використання у власній господарській діяльності придбаних у ПП "Нафто-капітал" товарів свідчать: податкові накладні № 4 від 18.01.2011 року, № 2 від 06.01.2011 року, № 11 від 28.01.2011 року, № 5 від 07.02.2011 року; рахунки № 18/01-1 від 18.01.2011 року, № 28/12-1 від 28.12.2010 року, № 27/01-1 від 27.01.2011 року; видаткові накладні № 18/01-1 від 18.01.2011 року, № 06/01-1 від 06.01.2011 року, № 31/01-1 від 31.01.2011 року та довіреності № 45 від 18.01.2011 року видана ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" на ім'я ОСОБА_6 на отримання товарів від ТОВ "ВладОл", № 5 від 04.01.2011 року видана ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" на ім'я ОСОБА_7 на отримання товарів від ТОВ "ВладОл", № 25 від 31.01.2011 року видана ТОВ "Інтер Кар Інжирінг" на ім'я ОСОБА_9 на отримання товарів від ТОВ "ВладОл".

Здійснення оплати по вищевказаним договорам підтверджується виписками за особовим рахунком за 24.01.2011 року, за 26.01.2011 року, за 27.01.2011 року, за 28.01.2001 року, за 31.01.2001 року, за 12.01.2011 року, за 10.01.2011 року та за 18.01.2011 року.

З акту перевірки вбачається, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне, торгівельне обладнання.

Підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність ПП "Нафта-Капітал".

Суд вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси тощо.

Як зазначалось вище, на виконання договору поставки № 01/12-1 від 01.12.2010 року ПП "Нафта-Капітал" виписані податкові накладні № 40 від 06.01.2011 року та № 41 від 28.01.2011 року.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача з приводу того, що податкова накладна № 41 від 28.01.2011 року виписана з порушенням п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року включено податок на додану вартість по податковій накладній № 41 від 28.01.2011 року складеній ПП "Нафта-Капітал" на загальну суму 106 085,70 грн. (в тому числі ПДВ 17 680,95 грн.).

Рішенням Кременчуцької ОДПІ № 9 від 20.01.2011 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал".

З наявної в матеріалах справи копії рішення про анулювання реєстрації платника податку вбачається, що примірник вказаного рішення був надісланий на адресу ПП "Нафта-Капітал" поштою лише 25.01.2011 року, однак не був вручений представнику вказаного підприємства, про що складено довідку про неможливість вручення № 214/29-017 від 09.02.2011 року. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що відомості стосовно анулювання реєстрації платника ПДВ ПП "Нафта-Капітал" були розміщені на офіційному веб-сайті ДПА України вчасно, тобто на момент виписки податкової накладної позивач міг ознайомитися з даною інформацією.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ані позивач, ані ПП "Нафта-Капітал" під час складання податкової накладної № 41 від 28.01.2011 року не знали й не могли знати про прийняття Кременчуцькою ОДПІ рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП "Нафта-Капітал".

Таким чином, суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно ставив під сумнів розмір податкового кредиту визначений позивачем у січні 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Нафта-Капітал".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВладОл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної інспекції в Полтавській області № 0002391502/1544 від 29 квітня 2011 року та № 0002581502/1615 від 12 травня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВладОл" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2011 року.

СуддяА.О. Чеснокова