Постанова № 18135929, 22.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8307/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у сумі 10 643 019 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси (надалі по тексту Позивач або ДПі у Приморському районі м. Одеси) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»(надалі по тексту Відповідач або ТОВ «Біла акація») про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у сумі 10 643 019 грн. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість у відповідача виникла в результаті проведення ДПІ у Приморському районі м. Одеси виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р. За результатами проведення перевірки складено акт від 25.06.2010р. № 7716/23-4/30495324, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.6 п. 4.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.1.1 п. 7.1, п.п. 7.3.3 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на 1399101,00 грн. та завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 58 071 040,00 грн.; п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4934148,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті рішення від 09.07.2010р. № 2/23-4, яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін у сумі 8717122,00 грн. (основний платіж - 4358 561,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4358561,00 грн.) та № 1/23-4, яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін у сумі 1925897,50 грн. (основний платіж - 1027948,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 897949,00 грн.). Загальна заборгованість відповідача складає 10643019,00 грн. На підставі зазначених рішень позивач звернувся до суду з метою стягнення визначеного податкового зобовязання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент звернення ДПІ у Приморському районі м. Одеси до суду з даним позовом, податкове зобовязання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін у сумі 8717122,00 грн., визначене відповідачу рішенням від 09.07.2010р. № 2/23-4 та податкове зобовязання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін у сумі 1925897,50 грн., визначене відповідачу рішенням від 09.07.2010р. № 1/23-4 не були узгодженими, оскільки зазначені рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку. Також представник відповідача свої вимоги обґрунтовує тим, що висновок податкового органу про порушення підприємством п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та застосування при донарахуванні податкових зобовязань з цих податків звичайних цін є протиправним, оскільки податковим органом не доведено невідповідність ціни, за якою ТОВ «Біла акація»здавало в оренду нежиле приміщення площею 7577,8 кв.м. ТОВ «ТПК «Неомодуль», рівню звичайних цін. Крім того, представник відповідача зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі № 2а-9232/10/1570 за позовом ТОВ «Біла акація»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання рішень неправомірними та їх скасування, позовні вимоги ТОВ «Біла акація»задоволені повністю, визнані протиправними та скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.07.2010 року № 2/23-4 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 8717122,00 грн. та № 1/23-4 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 1925897,50 грн., які були прийняті на підставі Акту перевірки від 25.06.2010 року № 7716/23-4/30495324. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011р. постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. залишена без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.1999 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1556120 0000 004716 зареєстровано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Біла акація».

ТОВ «Біла акація»взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси з 19.07.1999 року за №4875, зокрема є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Одним з видів підприємницької діяльності позивача відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) є здавання в оренду власного нерухомого майна - код 70.20.0, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та статуту ТОВ «Біла акація»(а.с. 159-177, 197).

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (в редакції чинній на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

На підставі направлень від 30.04.2010р. № 000521/633, від 28.05.2010р. № 000588/783 та від 07.06.2010р. № 000901/814 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси згідно із абз. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Біла акація»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Біла акація»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р.»від 25.06.2010р. № 7716/23-4/30495324 (а.с. 13-45), відповідно до якого позивачем встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.1.1 п. 7.1, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР), з урахуванням п.п. 1.19, п. 1.20, п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на 1399101 грн. та завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 58071040 грн.; п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4934148 грн., що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету.

На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті рішення від 09.07.2010р. № 2/23-4, яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін у сумі 8717122,00 грн. (основний платіж - 4358 561,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4358561,00 грн.) та № 1/23-4, яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін у сумі 1925897,50 грн. (основний платіж - 1027948,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 897949,00 грн.) (а.с. 11-12).

06 липня 2010 року на адресу ТОВ «Біла акація»надіслано лист - пропозицію №50407/10/23-429/54 від 06.07.2010 року щодо добровільної сплати занижених сум податків та штрафних санкцій (а.с. 155).

Судом встановлено, що позивачем рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.07.2010 року № 2/23-4 та від 09.07.2010 року № 1/23-4 оскаржено в адміністративному порядку а саме:

16 липня 2010 року позивачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана скарга вих. №16 від 16.07.2010р. (а.с. 97-103). Листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси про розгляд скарги №16 від 16.07.2010 року позивачу дану скаргу залишено без розгляду, а рішення ДПІ у Приморському районі від 09.07.2010 року № 2/23-4 та від 09.07.2010 року № 1/23-4 залишено без змін (а.с. 102-103).

13 серпня 2010 року позивачем до Державної податкової адміністрації в Одеській області подана повторна скарга вих. №1308/1 від 13.08.2010 року. Листом ДПА в Одеській області про розгляд скарги вих. №1308/1 від 13.08.2010 року позивачу дану скаргу залишено без розгляду, а рішення ДПІ у Приморському районі від 09.07.2010 року № 2/23-4 та від 09.07.2010 року № 1/23-4 залишено без змін.

10 вересня 2010 року позивачем до Державної податкової адміністрації України подана повторна скарга вих. №1009/3 від 10.09.2010 року (а.с.174-186). Листом ДПА України про розгляд скарги вих. №1308/1 від 13.08.2010 року позивача повідомлено про правомірність винесення ДПІ у Приморському районі м. Одеси рішень від 09.07.2010 року № 2/23-4 та від 09.07.2010 року № 1/23-4 та скаргу позивача залишено без задоволення (а.с. 162-166).

Відповідно до пп. 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

До того ж відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 вказано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що відповідач не погодившись з рішеннями ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.07.2010р. № 2/23-4 та № 1/23-4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання зазначених рішень неправомірними та їх скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі № 2а-9232/10/1570 за позовом ТОВ «Біла акація»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання рішень неправомірними та їх скасування, позовні вимоги ТОВ «Біла акація»задоволені повністю, визнані протиправними та скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.07.2010 року № 2/23-4 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 8717122,00 грн. та № 1/23-4 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 1925897,50 грн., які були прийняті на підставі акту перевірки від 25.06.2010 року № 7716/23-4/30495324 (а.с. 244-250).

Також судом встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011р. по справі за позовом ТОВ «Біла акація»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання рішень від 09.07.2010р. № 2/23-4 та № 1/23-4 неправомірними та їх скасування, вищезазначену постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. залишено без змін (а.с. 25-254). Даним судовим актом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не доведено, що ціна договору оренди №05/09-0 від 01.01.2009р., укладеного між ТОВ «Біла акація»та ТОВ «Неомодуль»не відповідає рівню звичайних цін, а тому рішення про застосування до ТОВ «Біла акація»звичайних цін при донарахуванні податкових зобовязань є протиправними. Таким чином, зазначеним судовим рішення встановлені обставини протиправності дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо визначення ТОВ «Біла акація» податкових зобовязань з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін у сумі 8717122,00 грн. та з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін у сумі 1925897,50 грн., здійснені на підставі висновків, що містяться в акті від 25.06.2010р. № 7716/23-4/30495324 (а.с. 13-45).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Фактичних даних, які б засвідчували втрату ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011р. законної сили, матеріали справи не містять.

З огляду на приписи ст.124 Конституції України, ст.ст. 72, 254 КАС України, суд не вбачає жодних правових підстав для залишення поза увагою при вирішенні даної справи постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі № 2а-9232/10/1570, а відтак, згаданий судовий акт підлягає обов'язковому врахуванню при розгляді даного спору.

Зокрема, як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі 2а-9232/10/1570 при розгляді зазначеної справи судом було встановлено, що 01 січня 2009 року між ТОВ «Біла акація»та ТОВ «ТПК «Неомодуль»укладений договір оренди нежитлових приміщень №05/09-0, згідно якого ТОВ «Біла акація»надано в оренду ТОВ «ТПК «Неомодуль»нежитлові приміщення загальною площею 7 577, 80 кв.м. які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Згідно п.п.2.1 даного договору розмір орендної плати за користування приміщенням за один місяць оренди та строки її сплати встановлюються сторонами індивідуально щодо кожного місяця, про що сторонами підписується додаткова угода.

Згідно акту перевірки, висновки про порушення ТОВ «Біла акація» пп.7.1.1 п.7.1 ст. 7 кону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблені внаслідок порівняння цін на оренду нежитлових приміщень на першому поверсі АДРЕСА_1 субєктом господарської діяльності ОСОБА_1 по договору суборенди № 12 від 31.07.2009 року нежилого торгового приміщення, загальною площею 59 кв.м., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Євро оптика»із ціною, за якою ТОВ «Біла акація»здавало в оренду ТОВ «ТПК «Неомодуль»нежилі приміщення торгового центру «Європа»загальною площею 7577,8 кв.м. по договору № 05/09-0 від 01.01.2009 року.

Податковий орган дійшов висновку, що операція по наданню в оренду ТОВ «ТПК «Неомодуль»приміщення по АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підпадає під визначення її як бартерної, у зв'язку з чим доходи від її здійснення повинні визначатися виходячи з цін, що не є нижчими за звичайні ціни.

Договори оренди приміщень між ТОВ "Біла акація" і ТОВ "ТПК "Неомодуль" та між ОСОБА_1 і ТОВ "Євро оптика" укладено у різні за часом сезонні та економічні періоди.

Передані за цими договорами приміщення за своїми технічними характеристиками є різними.

Нежилі приміщення, передані ТОВ "Біла акація" в оренду ТОВ "ТПК "Неомодуль" складають 7 577,8 кв.м., що становить майже 90% загальної площі приміщень та розташовані з першого по п'ятий поверх, в той час як нежилі приміщення по договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Євро оптика" знаходяться на першому поверсі будівлі та складають 59 кв.м.

Згідно договору оренди нежитлових приміщень №06/09 - ОД від 01 серпня 2009 року укладеного між ТОВ "Біла акація" та ПП "НВП-Константа" - останньому надано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 7 577, 80 кв.м. які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Цей договір є співставним з договором оренди нежитлових приміщень №05/09-0 від 01 січня 2009 року, укладеним між ТОВ "Біла акація" та ТОВ "ТПК "Неомодуль" та може бути використаний для порівняння цін на оренду нежилих приміщень першого поверху будинку АДРЕСА_1.

Як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі № 2а-9232/10/1570, при розгляді даної справи суд дійшов висновку, що передача ТОВ "Біла акація" в оренду ТОВ "ТПК "Неомодуль" певних нежилих приміщень за грошові кошти не може бути визнана бартерною операцією і, тому, посилання податкового органу про порушення позивачем пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не є обґрунтованими.

Також, суд дійшов висновку, що умови договору оренди, укладеного між ТОВ «Біла акація»та ТОВ «ТПК «Неомодуль»та договору суборенди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Євро оптика», не можуть бути співставними для порівняння цін на оренду, оскільки вони укладені у різні за часом сезонні та економічні періоди та стосуються приміщень, які є різними за своїми технічними характеристиками.

Таким чином в постанові Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р. по справі № 2а-9232/10/1570 суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що ціна договору оренди №05/09-0 від 01 січня 2009 року, укладеного між ТОВ «Біла акація»та ТОВ «ТПК «Неомодуль», не відповідає рівню звичайних цін і, тому, рішення про застосування до ТОВ «Біла акація»звичайних цін при донарахуванні податкових зобов'язань є протиправними.

Таким чином на підставі вищевикладеного, а також з урахуванням того, що при розгляді Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-9232/10/1570 за позовом ТОВ «Біла акація»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання рішень неправомірними та їх скасування, субєкт владних повноважень - ДПІ у Приморському районі м. Одеси не довів суду правомірність прийнятих ним рішень від 09.07.2010р. № 2/23-4 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 8717122,00 грн. та № 1/23-4 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін ТОВ «Біла акація»на суму 1925897,50 грн. та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010р., яка набрала законної сили, зазначені рішення визнано протиправними та скасовано, суд вважає, що вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси до ТОВ «Біла акація»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у сумі 10 643 019 грн., яка утворилась на підставі вищезазначених рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.07.2010р. № 2/23-4 та № 1/23-4 є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси є безпідставними та необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Біла акація»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у сумі 10 643 019 грн. - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22 серпня 2011 року.

Суддя С.О. Cтефанов