Постанова № 18133655, 01.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:30 год.

01.03.2011 р.Справа № 2а - 226/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 101/10/10-009 від 04.01.11 р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ в Новоодеському районі Миколаївської області, досільськогосподарського ЗАТ "Баловне", простягнення заборгованості у сумі 185025,40 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулась Державна податкова інспекція в Новоодеському районі Миколаївської області (далі - позивач) до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Баловне" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податку з доходів фізичних осіб у сумі 185025,40 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 17.10.06 р. (т. 1, а. с. 107-108) позов задоволено.

За апеляційною скаргою відповідача постанова господарського суду переглянута Одеським апеляційним господарським судом, який своєю постановою від 23.01.07 р. (т. 1, а. с. 164-167) апеляційну скаргу задовольнив частково, постанову господарського суду скасував та задовольнив адміністративний позов частково, стягнувши з відповідача податок з доходів фізичних осіб у сумі 25753,73 грн. та 2428,51 грн. пені, у решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.09 р. (т. 2, а. с. 43-45) частково задоволена касаційна скарга позивача, постанови господарського суду Миколаївської області та Одеського апеляційного господарського суду скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач змінив позовні вимоги, подавши письмову заяву (т. 2, а. с. 55-56), у якій просить суд стягнути з відповідача податок з доходів фізичних осіб у розмірі 156843,17 грн.

Відповідно до ст. 137 КАС України, у редакції чинній на момент подання заяви, позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Враховуючи те, що позивач скористався своїм правом на зміну позовних вимог та подав письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи, суд розглядає позовні вимоги, викладені у заяві позивача від 09.03.10 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що сума податку з доходів фізичних осіб, яку позивач просить стягнути з відповідача, визначена ним самостійно, а тому є узгодженою.

У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні адміністративного позову з наведених підстав.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав суду письмові заперечення (т. 2, а. с. 69-71) у яких послався на сплив 1095 днів, у межах яких позивач мав право стягнути податковий борг. Також, відповідач зазначив про необґрунтованість розрахунку податку з доходів фізичних осіб, яку позивач просить стягнути.

У судовому засіданні представник відповідача наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову з підстав наведених у запереченнях.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 01.03.11 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи адміністративну справу, суд враховує таке.

Позивач провів виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.04 р. до 01.07.05 р., за наслідками якої склав Акти від 20.10.05 р. № 35/23-0121/03763951 та № 84/23-0121/03763951 (т. 1, а. с. 20-33, 45-50). Перевіркою встановлено, що відповідачем не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 179488,24 грн., у зв'язку із чим позивачем нарахована пеня у сумі 13537,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (т. 2, а. с. 115), ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.10 р. у справі № 5/170/10, відповідача - сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Баловне" визнано банкрутом та призначено ліквідатора.

24.11.10 р. ухвалою того ж суду (т. 2, а. с. 114) впроваджена загальна процедура банкрутства, передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною 3 якої встановлено, що опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з ухвали господарського суду від 25.01.11 р. (т. 2, а. с. 113), такі відомості були опубліковані у газеті "Урядовий кур'єр" № 231 від 09.12.10 р.

Згідно ст. 14 ч. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно визначення терміну "кредитор", наданого ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вимоги позивача є вимогами конкурсного кредитора, а тому позивач повинен був після опублікування відповідного оголошення, подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до відповідача.

У матеріалах справи мається лист ліквідатора відповідача № 7 від 15.12.10 р. (т. 2, а. с. 112), яким ліквідатор сповістив позивача про можливість заявити кредиторські вимоги до відповідача, що ним зроблено не було.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.01.11 р. (т. 2, а. с. 113), затверджено реєстр кредиторів відповідача. У зазначеному реєстрі позивач відсутній.

Статтею 14 ч. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що після порушення справи про банкрутство відповідача, задоволення вимог позивача повинно відбуватись виключно у рамках ліквідаційної процедури, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

4 березня 2011 р.

СуддяА. О. Мороз