Постанова № 18133509, 23.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 р. № 2а-6734/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Бойка М.С., відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2011 року №00002901530 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість (штраф) у розмірі 13300 грн.70 коп. за порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що товариство 20.01.2011 року подало Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою визначило грошове зобовязання до сплати в бюджет в розмірі 310 грн., граничний строк сплати якого припадав на 30.01.2011 року, а 21.01.2011 року уточнюючий розрахунок до цієї Декларації про збільшення грошового зобовязання на 133007 грн. 28.01.2011 року, тобто до закінчення граничного стрку, товариство сплатило 140767 грн. (ПДВ за грудень 2010 року та штрафну санкцію). За таких обставин висновки податкового органу про пороушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у розмірі 13300 грн.70 коп. суперечить чинному законодавству і є неправомірним.

Представник позивача Бойко М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Чабан О.С. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що ТзОВ «ТКС Гідроресурс», подавши 21.01.2011 року уточнюючий розрахунок до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, відповідно до пункту 50.1 статті 51 Податкового кодексу України зобовязано було сплатити податкові зобовязання, визначенні уточнюючим розрахунком, до моменту його подання. Оскільки позивач цього не зробив, податковим органом застосовано штрафну санкцію згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення по визначення грошового зобовязання, яке складається із штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13300 грн.70 коп. правомірним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»20.01.2011 року подало Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою визначило грошове зобовязання до сплати в бюджет в розмірі 310 грн.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та сроки розрахунків з бюджетом визначено статтею 203 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 203.1. якої така подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до вимог пункту 203.2. цієї ж статті платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Норми статті 203 Податкового кодексу України кореспондуються зі статею 57 цього Кодексу, яка визначає строки сплати податкового зобовязання.

Згіно пункту 57.1. вказаної статті платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Внесення змін до податкової звітності врегульовано статтею 50 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 50.1. цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобовязання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Системний аналіз норм статті свідчить про те, що у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобовязання та надсилання уточнюючого розрахунку, платник податків повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку

Судом встановлено, що 21.01.2011 року ТзОВ «ТКС Гідроресурс»подало до ДПІ у Франківському районі м. Львова уточнюючий розрахунок до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, збільшивши при цьому податкове зобовязання на 133007 грн.

28.01.2011 року платіжним дорученням № 446 ТзОВ «ТКС Гідроресурс»сплатило 140767,00 грн., зазначивши призначення платежу - оплата ПДВ за грудень 2010 року та штрафна санкція.

Таким чином, позивач частково виконав умови підпункту «а»пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України сплативши суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми, однак здійснив таку сплату не до подання уточнюючого розрахунку, а через сім днів.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова складено акт про порушення податкового законодавства від 14.03.2011 року № 265/15-2/36610145 на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом, податковим органом встановлено порушення пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Відповідальність за порушення сплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту від 14.03.2011 № 265/15-2/36610145, за порушення позивачем на 7 днів строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, податковим органом на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 13300,70 грн.

Доводи позивача про відсутність порушення ним строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам та спростовуються зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 30.03.2011 року №00002901530, суд прийшов до висновку, що воно прийняте відповідачем з урахування вимог Податкового кодексу України і з дотриманням передбачених статею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкове повідомлення рішення від 30.03.2011 року №00002901530 винесено правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 26 серпня 2011 року.

Суддя Хома О.П.