Постанова № 18133503, 18.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2011 р. № 2а-4817/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю прокурора Давидович І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

в с т а н о в и в :

Прокурор Сихівського району м. Львова інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області звернувся до суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за допущені ПП ОСОБА_1 порушення, передбачені абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області 21.04.2009 року винесено постанову № 030460 про застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. Оскільки у встановлений законом термін фінансові санкції відповідачем не сплачені, просив стягнути їх в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала. Пояснила, що ПП ОСОБА_1 не порушував вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», фінансові санкції застосовано безпідставно, у звязку з чим постанова про застосування фінансових санкцій № 030460 від 21.04.2009 року ним оскаржена в суді. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязала органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»№ 2344-ІІІ від 05.04.2001 року (з наступними змінами і доповненнями) здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року, є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, які відповідно до ч.4 ст. 60 Закону України № 2344-ІІІ від 05.04.2001 року «Про автомобільний транспорт»уповноважені застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно-господарські санкції.

Процедура здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими субєктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядом здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року.

Матеріалами справи підтверджено, що державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області під час перевірки 15.04.2009 року автотранспортного засобу марки ЗІЛ 138А, номерний знак НОМЕР_1, що належить ПП ОСОБА_1, встановлено порушення вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність ліцензійної картки на надання послуг з пасажирських перевезень.

Згідно абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області про застосування фінансових санкцій № 030460 від 21.04.2009 року до відповідача ПП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Вказану постанову ПП ОСОБА_1 оскаржив до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року у справі № 2а-3194/09/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2011 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 030460 від 21.04.2009 року.

При цьому судом встановлено правомірність застосування до ПП ОСОБА_1 фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи відповідача про безпідставність застосування до нього фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт не відповідають фактичним обставинам і спростовуються зібраними по справі доказами.

Оскільки відповідач ПП ОСОБА_1 не сплатив застосовані до нього фінансові санкції, то такі в розмірі 1700 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1700 (одну тисячу сімсот) гривень фінансових санкцій до державного бюджету (ЗКПО 22406168, Банк одержувача УДК у Львівській області, МФО 825014, р/р 3111710670005, код платежу 210811100).

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2011 року.

Суддя Хома О.П.