Постанова № 18132701, 28.07.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 р. № 2а-5179/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Журомської М.В.

за участю секретаря судового засідання Новосада В.М.

представників позивача Поліщука О.С., Тяллєвої Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного виробничого підприємства «Мистецтво»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Колективне виробниче підприємство «Мистецтво»(далі - КВП «Мистецтво») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000562321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки за період квітень, червень, 2008 року з питань дотримання діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак»позивачу донараховано податок на додану вартість та штрафні санкції у звязку із порушенням п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначає, що постановою Господарського суду Львівської області по справі № 3/163А від 18.06.2008 року скасовано рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТзОВ «Трак», а тому вважає, що податковим органом не може визнаватись дане підприємство не платником податку на додану вартість у періоді, що перевірявся. Також, стверджує, що витрати позивача на придбання товару від контрагента підтверджені відповідними накладними, які надавались перевіряючим, що підтверджується висновками Акту про результати планової виїзної перевірки № 3154/23-209/1379224 від 10.12.2008 року.

Представники позивача Поліщук О.С. та Тяллєва Т.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення на позов суду не подав. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток.

В судові засідання, призначені на 25.05.2011 р., 09.06.2011 р., 05.07.2011 р. та 28.07.2011 р., відповідач жодного разу не забезпечив участі повноважного представника та не надав суду доказів про поважність причин неприбуття до суду, не повідомив про наявність заперечень на позов.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) розгляд справи завершувався без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка за період квітень, червень, 2008 року з питань дотримання діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак», за результатами якої складено акт перевірки від 11.04.2011 року № 1146/23-209/13796224.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 закону України «Про податок на додану вартість», позивачем занижено чисту суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 283995,0 грн., в тому числі за квітень 170829,0 грн., за червень 113167,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11.04.2011 року № 1146/23-209/13796224, згідно з п.п. п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000562321, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 354995 грн. 60 коп., у тому числі за основним платежем 283996 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 70999 грн. 00 коп.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 28.04.2011 року № 0000562321. Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у звітному періоді КВП «Мистецтво»здійснювало взаєморозрахунки з ТзОВ «Трак»на підставі чого сформовано податковий кредит на суму 283995,0 грн., в тому числі за квітень 170829,00 грн., червень 113167,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Залізничному районі м.Львова для проведення роботи по усуненню розбіжностей в складі податкового зобовязання ТзОВ «Трак». Проте, отримано відповідь відповідно до якої вказано, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Трак»анульовано 28.01.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Львівської області по справі № 3/163А від 18.06.2008 року дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо прийняття рішення (акту) № 13 від 28.01.2008 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 17726335 від 27.03.1998 року виданого ТзОВ «Трак»неправомірними, скасовано рішення (акт) № 13 від 28.01.2008 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 17726335 від 27.03.1998 року виданого ТзОВ «Трак»та зобовязано податковий орган поновити ТзОВ «Трак»в реєстрі платників податку на додану вартість, шляхом внесення змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м.Львова залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області по справі № 3/163А від 18.06.2008 року залишено без змін.

Відповідно до пункту 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до ДПА України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним з моменту його прийняття і підлягає скасуванню, то протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, в тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності рішенням суду.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Судом встановлено, що факт укладання правочину та виконання його умов підтверджується, зокрема, податковими та видатковими накладними, які надавались перевіряючим, що підтверджується висновками Акту про результати планової виїзної перевірки № 3154/23-209/13796224 від 10.12.2008 року.

З приводу подальшого використання товару позивачем суд зазначає, що визначальним фактором реального виконання господарського зобовязання платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд встановив, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, обмежився лише фактом визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Трак», на якому ґрунтується висновок про те, що відповідно позивач не мав права на підставі цих податкових накладнихвідносити вказані суми ПДВ в податковий кредит.

Цей висновок ДПІ у Галицькому районі м.Львова помилковий і не відповідає вимогам законодавства України, яке регулює правовідносини в сфері оподаткування.

Якзазначалося вище, у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Визнання в судовому порядку дій Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова щодо прийняття (акту) №13 від 28.01.2008 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість №17726335 від 27.03.1998 р. виданого ТзОВ «Трак»неправомірними та поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак»в реєстрі платників податку на додану вартість є однією з підстав вважати дії КВП «Мистецтво» правомірними щодо формування спірного податкового кредиту.

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТзОВ «Трак»не впливає на результати діяльності КВП «Мистецтво»та не може бути підставою для притягнення КВП «Мистецтво»до відповідальності, оскільки згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи вище зазначені факти, суд вважає, що позовні вимоги позивача являються обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи що, на момент складання податкових накладних від 10.06.2008 р. ТзОВ «Трак»мало статус платника податку на додану вартість та податкові накладні були виписані обґрунтовано і надані позивачу, а позивач оплатив вартість товару в повному обсязі, суд вважає правомірним включення до податкового кредиту за 2008 року КВП «Мистецтво»суму податку на додану вартість у розмірі 371688,00 грн., по взаєморозрахунках з ТзОВ «Трак», а прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу суми ПДВ і застосування штрафних санкцій у відповідності із спірним повідомленням-рішенням - необґрунтованими.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, за потрібне вказати, що відповідач не забезпечив явки представника відповідача та не надав жодних пояснень чи заперечень проти позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 49, 51, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова № 0000562321 від 28.04.2011 року.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 02 серпня 2011 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.