Постанова № 18131420, 26.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2011 року Справа № 2а-5974/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді:Щипачової Г.Є. при секретарі: Лихоліт Ю.С.

за участю сторін:

представника позивача: Наумової В.А.,

представника відповідача: Марчук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» про стягнення пені у розмірі 22613,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» про стягнення пені у розмірі 22613,63 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, Відокремлений підрозділ «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» зареєстровано, як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області з 19.04.2001 року.

Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІУ від 23.09.1999 року Відокремлений підрозділ «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» був платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності станом на 01 січня 2011 року має заборгованість зі сплати страхових внесків до відділення Фонду.

Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2011 року від 25 травня 2011 року №47, Відокремленому підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» була нарахована пеня за виявлені факти порушення сплати страхових внесків в загальній сумі 22613,63 грн. Пеня в добровільному порядку сплачена не була. На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 22613,63 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на позов в яких послався на те, що згідно ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до субєкту господарювання на протязі шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше чим через один рік з дня порушення цим субєктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Пункт 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає «Нарахування штрафних санкцій за прострочу виконання зобовязання, якщо інше не передбачене законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобовязання повинно було бути виконано». З урахуванням вищевикладеного відповідач вважає вимоги позивача підлягають перегляду, а сума пені коригуванню, з урахуванням терміну передбаченого законодавством 6 місяців, а не 16 місяців як то зазначено в акті перевірки №47 від 25.05.2011 року та у розрахунку до позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - Відокремлений підрозділ «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» зареєстрований, як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області з 19.04.2001 року, що підтверджено страховим свідоцтвом №1213000133 (а.с.7).

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі Закон № 1105) роботодавці як страхувальники зобовязані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п. 5.1 та п. 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Судом встановлено, що позивачем проведено перевірку Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.01.2010 по 30.04.2011, за результатами якої складено акт від 25.05.2011 № 47 (а.с 9).

Проведеною перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 22613,63 грн.

Розмір нарахованої пені підтверджено співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами, яке підписано головним бухгалтером ВП «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» ДП «Ровенькиантрацит» (а.с. 10).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні розмір нарахованої пені знайшов своє документальне підтвердження.

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обовязкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, не сплачені станом на 01 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що ВП «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» ДП «Ровенькиантрацит» нарахована пеня у розмірі 22613,63 грн. у добровільному порядку не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особи здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 068305 вбачається, що ВП «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» ДП «Ровенькиантрацит» не є юридичною особою (а.с. 6).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пеня має бути стягнута саме з ДП «Ровенькиантрацит», яке є головним підприємством по відношенню до свого відокремленого підрозділу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» про стягнення пені у розмірі 22613,63 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного устаткування» (місцезнаходження: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код за ЄДРПОУ 32320704) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області (місцезнаходження: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Перемоги, 2, р/р 37177412001260, УДК у Луганській області, МФО 304013, код 25926885) пеню у розмірі 22613,63 грн. (двадцять дві тисячі шістсот тринадцять гривень 63 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 26 липня 2011 року.

СуддяГ.Є. Щипачова