Постанова № 18131390, 03.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2011 року Справа № 2а-5672/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді:Горпенюк О.А.

при секретарі:Григоренко Тумасян А.М.

за участю сторін:

позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 20.07.2011),

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 562,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 562,33 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Але в порушення вказаних норм Закону, відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року утворилася заборгованість (недоїмка) у розмірі 562,33 грн.

Відповідачу була надіслана вимога від 06.05.2011 № Ф-216 на суму 578,33 грн.

На цей час зазначена сума заборгованості відповідачем до управління Пенсійного Фонду України в Словяносербському районі Луганської області не сплачена.

У звязку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 578,33 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, право надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

На адресу суду повернулося почтове повідомлення, згідно якого позов отримав відповідач особисто 21.07.2011, про що свідчить підпис ОСОБА_2 (а.с. 19)

Позивач при поданні до адміністративного суду адміністративного позову копію адміністративного позову надіслав відповідачу, про що свідчить його особистий підпис від 13.07.2011 на копії адміністративного позову (а.с. 16).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області з 10.07.1997, про що свідчить заява про реєстрацію, видане на підставі свідоцтва № 344/97 (арк. справи 9).

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 повинена нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі- недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована сума страхових внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 562,33 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 22-23, 6-7). Згідно зворотнього боку картки особового рахунку станом на 01.04.2011 сума боргу відповідача по страховим внескам складала 2296,80 грн., 14.04.2011 відповідач сплатив позивачу частково борг в сумі 1008,00 грн., 19.04.2011 в сумі 464,00 грн. та залишок боргу станом на 21.06.2011 складає 562,33 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу заказним листом була надіслана вимога від 06.05.2011 № Ф-216, згідно якої сума боргу станом на 01.05.2011 склала 578,33 грн. (а.с. 8), яка надсилалась відповідачу заказним листом з повідомлення. (а.с. 8).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Словяносербському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплатив, у звязку з чим сума боргу станом на 21.06.2011 склала 562,33 грн., тому вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 562,33 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (93701, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, Словяносербський р-н, с. Словяносербськ, вул. Горького 22, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку МФО 304665, код 21792620) борг зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 562,33 (Пятсот шістдесят дві грн. 33 коп.) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

< Текст >

СуддяО.А. Горпенюк