Постанова № 18131200, 18.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2011 року Справа № 2а-5529/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд м. Луганська у складі:

судді Ірметововї О.В.,

при секретарі Мосійчук О.А.

за участю сторін:

представник позивача:ОСОБА_1 (дов. від 10.06.2011 №03-06/1070)

представник відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2011 року до суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного малого підприємства «Біржова артіль» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, в якому позивач зазначив, що ТОВ «Будівельник-2004» в порушення чинного законодавства не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів та не інформувало Алчевський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів. Тобто підприємство не виконало норматив і тому повинно нести відповідальність.

В порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ на підприємстві у 2010 році замість 2 інваліда не працювало жодного інваліда.

В порушення ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ за 2010 рік підприємством не було перераховано 19515,44 грн. адміністративно-господарські санкції.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом, а саме звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ІІІ за 2010рік від 23.03.2011

Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно - господарської санкції становить - 513,20 грн.

Пеня сплачується підприємствами за рахунок прибутку, який залишається після сплати всіх податків і зборів та обов'язкових платежів.

Всього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає 20028,64 грн.

Несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі здійснювати фінансування заходів по соціально-трудовій та професійній реабілітації інвалідів, що передбачено ч.6 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» в порушення зазначеного закону не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів та не сплатило адміністративно-господарські санкції, тому підлягає відповідальності за порушення чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволення позовних вимог наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського Кодексу України.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Порядок нарахування пені та її сплати затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223. Цей Порядок встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Відповідно до п.3.1 Порядку №223 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з п.3.3 Порядку №223 документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до п.3.4 Порядку №223 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з п.3.6 Порядку №223 нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

Судом встановлено, що згідно листа Алчевського міського центру зайнятості від 19.04.2011 №02/7-936 відповідач в 2010 році не надавав інформацію щодо наявності вакансій або створення спеціалізованих робочих місць для інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік від 23.03.2011 (вх.. 4871) у відповідача у 2010 році повинно було працювати 2 штатних працівники-інваліди, на робочих місцях створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Крім того, відповідачем у звіті визначена середньорічна заробітна плата штатного працівника у розмірі 13015 грн., а також сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13015 грн.

На день прийняття судом остаточного рішення розмір несплачених адміністративно-господарських санкцій складає 19515,44 грн., яка визначено наступним чином:

Середньорічна заробітна плата штатного працівника*кількість незайнятих робочих місць для інвалідів = сума адміністративно-господарських санкцій, тобто 13015,22*2=26030,44 грн.

Відповідачем самостійно перераховано 6515 гривень адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів.

Таким чином залишок несплачених адміністративно-господарських санкцій складає 19515,44 грн. (26030,44-6515,00=19515,44).

Щодо нарахування пені суд виходить з наступного.

Ставка Національного банку України на день часткової сплати суми адміністративно-господарської санкцій відповідачем складала 7,75 %. Тобто одноденний розмір пені складає 0,03%.

Сума адміністративно-господарських санкцій з 16.04.2011 по 20.05.2011 складала 26030,44 грн, кількість днів прострочення - 35

Сума пені за період з 16.04.2008 по 20.05.2011 складає 26030,44 грн. х 0,03% х 35 днів = 273,32 грн.

Відповідач 20.05.2011 року частково сплатив суму адміністративно-господарських санкцій у сумі 6515,00 грн. Залишок несплачених адміністративно-господарських санкцій складає 19515,44 грн.

Підстав для нарахування пені у період з 20.05.2011 по день прийняття судом рішення відсутні, оскільки відсутні факт погашення адміністративно-господарських санкцій, що надає підстави для нарахування пені відповідно до п.3.6 Порядку №223.

Таким чином, на день прийняття судом рішення за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій з урахуванням її часткової сплати розмір пені повинен складати 273,32 грн.

Оскільки у судовому засідані було встановлено та підтверджено матеріалами справи розмір суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19515,44 грн., яку самостійно не сплатив відповідач, та судом було встановлено, що розмір пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій, яку просив стягнути позивач у розмірі 513,20 грн., було нараховано без врахування вимог п.3.6 Порядку №223, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в частині несплаченої суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19515,44 грн. та суми пені у розмірі 273,32 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» (ідент код 33077672, 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул.. Почтова, 4, р/р 26004301181868, банк філія ВІД ПІБ в м. Алчевськ, МФО 304342) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ВДК м. Алчевськ, р/р 31219230700027 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046768, код платежу 50070000) несплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 19515,44 грн. (девятнадцять тисяч пятсот пятнадцять гривень 44 коп.) та пеню у розмірі 273,32 грн. (двісті сімдесят три гривні 32 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 22 липня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова