Постанова № 18130786, 24.05.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року Справа № 1170/2а-1208/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», Кіровоградська філія товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним (нечинним) та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102200 від 01 березня 2011 року винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кіровоградською ОДПІ було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Кіровоградської філії ТДВК СК «Альфа-Гарант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 14.02.2011 р., за результатами якої складено акт №16/22-0/33998327 від 18.02.2011 р.

Відповідно до висновків акту було встановлено порушення п.1, п.11, п.18, п.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», п.1.11 ст. 1, абзацу «а» пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»КФ ТДВ СК «Альфа-Гарант»не подавались до Кіровоградської ОДПІ розрахунки з податку з реклами за жовтень-грудень 2010 року та встановлено заниження податку з реклами за період що перевірявся на загальну суму 10,95 грн., в тому числі по податковим періодам: жовтень 2010 р. 3,65 грн., листопад 2010 р. 3,65 грн., грудень 2010 р. 3,65 грн. В акті перевірки зазначено, що Кіровоградській філії ТДВ СК «Альфа-Гарант», МПП «Антураж»виставлено рахунок-фактуру від 04.12.2008 року №А-0000934 на виготовлення тендера 1 штука, загальною вартістю 730 грн. КФ ТДВ СК «Альфа-Гарант»оплату здійснено зі свого поточного рахунку та відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 31.1 «Поточні рахунки в національній валюті»та Кт рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ 01.03.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000102200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з реклами в розмірі 524 грн., з яких розмір податку за основним платежем становить 11 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 513 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомленнярішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції не відповідає існуючим фактам та діючому податковому законодавству, збільшення податковим органом суми грошового зобовязання в розмірі 524,00 грн., з яких розмір податку за основним платежем становить 11,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 513,00 грн. є наслідком безпідставних, необ'єктивних та необґрунтованих нормами чинного законодавства висновків, викладених в Акті перевірки і мають бути за таких обставин визнанні незаконними (нечинними) та підлягать скасуванню. Оскільки, замовлення та виготовлення штендеру ще не є рекламою, адже інформація про особу чи товар, стає рекламою лише після її розповсюдження в будь-якій формі та в будь-який спосіб (встановлення/розміщення реклами) і відповідно виготовлення штендеру не є об'єктом справляння податку на рекламу. До того ж штендер в жодному випадку не є рекламою, а є лише рекламоносієм. Крім того, посилався на те, що штендер, виготовлений позивачем, ніде не встановлювався та не розміщувався.

Також, позивач зазначив, що відповідачем вже проводилась планова виїзна перевірка за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт №9/22-0/33998327 від 04.02.2011 року, актом було встановлено ті самі порушення що викладені в акті №16/22-0/33998327 від 18.02.2011 р., тобто відповідачем було винесено два повідомлення-рішення за одне й те саме порушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомленнярішення та порушення позивачем податкового законодавства України та те, що Кіровоградській філії ТДВ Страхової компанії «Альфа Гарант» виставлено рахунок - фактуру від 04.12.08 р.№А - 0000934 МПП «Антураж»на виготовлення штендера - 1 штука, загальною вартістю 730,0 грн. при цьому, позивачем було здійснено оплату зі свого поточного рахунку та відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 31.1 «Поточні рахунки в національній валюті» та Кт рахунку 631.1 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

Платники податку з реклами є юридичні та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які безпосередньо надають послуги з реклами та ті, що несуть витрати по виготовленню, встановленню реклами. Платники податку з реклами подають до податкового органу розрахунок про обчислення сум податку з реклами протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця, а тому КФ ТДВ СК «Альфа-Гарант» необхідно сплачувати податок з реклами з розрахунку 3,65 грн. на місяць (730 грн.* 0,5 % = 3,65 грн.) з моменту понесення витрат на виготовлення рекламного стенду, тобто грудня 2008 року. Згідно даних Кіровоградської ОДПІ юридичною адресою Кіровоградської філії є м. Кіровоград, вул. К.Маркса,11/11 к.6, тоді як перевірка та підписання акту перевірки відбувалося за адресою: м. Кіровоград, вул. К.Маркса 54, кім.6, встановити фактичне місцезнаходження філії та вручити повідомлення, направлення на перевірку та акт перевірки посадовим особам філії стало можливим саме завдяки встановленому рекламному носію за фактичною адресою КФ ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Однак, позивачем, в порушення ст.15 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.1, 11, 18, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» п.1.11 ст.1, абзацу «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не подавались до Кіровоградської ОДПІ розрахунки з податку з реклами за жовтень-грудень 2010 року та встановлено заниження податку з реклами за період, що перевірявся на загальну суму 10 грн. 95 коп.

На підставі викладеного представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке винесене на підставі акту перевірки правомірним, а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до акту Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №16/22-0/33998327 від 18.02.2011р. про результати планової виїзної перевірки Кіровоградської філії ТДВ Страхової компанії «Альфа Гарант» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 14.02.2011 р., перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог ст.15 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.1, 11, 18, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», п.1.11 ст.1, абзацу «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не подавались до податкового органу розрахунки з податку з реклами за жовтень-грудень 2010 року та встановлено заниження податку з реклами за період, що перевірявся на загальну суму 10 грн. 95 коп. (а.с.6-17).

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102200 від 01 березня 2011 року, яким ТДВ Страховій компанії «Альфа-Гарант»збільшено суму грошового зобовязання в розмірі 524,00 грн., з яких розмір податку за основним платежем становить 11,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 513,00 грн. (а.с.19).

Суд вважає безпідставним посилання позивача, про те що відповідачем було винесено два повідомлення-рішення за одне й те саме порушення, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в податковому повідомленні-рішенні від 17.02.2011 р. була застосована штрафна (фінансова) санкція за неподання розрахунків податку з реклами та заниження податку з реклами за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2010 р., відповідно до акту перевірки №9/22-0/33998327 від 04.02.2011 р., тоді як в податковому повідомлені-рішенні від 01.03.2011 року була застосована штрафна (фінансова) санкція за неподання розрахунків податку з реклами та заниження податку з реклами за період з 01.01.2010 р. по 14.02.2011 р.

Також, судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що малим приватним підприємством «Антураж А» виставлено Кіровоградській філії ТДВ Страхової компанії «Альфа Гарант» рахунок - фактуру від 04.12.2008р.№А - 00000934 на виготовлення штендера - 1 штука, загальною вартістю 730,0 грн. (а.с.20).

На підставі даного рахунку - фактури, позивачем було здійснено оплату зі свого поточного рахунку та відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 31.1 «Поточні рахунки в національній валюті»та Кт рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Даний штендер було розміщено за адресою: м.Кіровоград, вул.К.Маркса 54, кім.6.

Відповідачем в акті перевірки №16/22-0/33998327 від 18.02.2011р. зазначено, що позивачем мало бути сплачено податок з реклами з розрахунку 03 грн. 65 коп. на місяць (730 грн.*0,5%=3,65 грн.), з моменту понесення витрат на виготовлення рекламного штендеру.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (далі за текстом Закон №1251-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.93р. №56-93 (далі за текстом Декрет №56-93 в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податок з реклами належить до місцевих податків і зборів.

Абзацом 11 статті 1 Закону України «Про рекламу»від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР) передбачено, що реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно ст.11 Декрету №56-93 об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та інших місцях.

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Декрету №56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів. Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Крім того, розділом 4 Положення про розміри, порядок сплати та перерахування місцевих податків і зборів, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 23.12.03 р. №608 (із змінами внесеними розділом 3 рішення Кіровоградської міської ради від 13.04.2010 р. №3343) визначено, що об'єктом податку з реклами є вартість послуг за розміщення та встановлення реклами. До витрат на рекламу відносяться витрати, пов'язані з процесом розповсюдження цілеспрямованої інформації про переважність конкретних товарів (робіт послуг), з метою повідомлення про них споживачів, підвищення популярності окремих видів товару, попиту на них та їх руху на ринку збуту.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що інформація про особу чи товар, стає рекламою лише після її розповсюдження в будь-якій формі та в будь-який спосіб (встановлення/розміщення реклами), а об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Таким чином, замовлення та виготовлення штендеру, який не було розміщено, не може вважатися рекламою.

Доказів встановлення/розміщення штендеру, за виготовлення якого позивачем було здійснено оплату зі свого поточного рахунку та відображено в бухгалтерському обліку по Дт рахунку 31.1 «Поточні рахунки в національній валюті» та Кт рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», відповідачем суду не надано.

Тому, посилання податкового органу на необхідність подання позивачем до податкового органу розрахунків з податку з реклами за жовтень-грудень 2010 року, а також сплати податку з реклами з розрахунку03 грн. 65 коп. на місяць (730 грн.*0,5%=3,65 грн.), з жовтня 2010 року, є безпідставними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст.18 Декрету №56-93 місцевим органам влади надано право лише: визначати порядок сплати місцевих податків та зборів за переліком і в межах установлених граничних ставок; установлювати пільгові податкові ставки; повністю скасовувати окремі місцеві податки та збори; звільняти від їх сплати певні категорії платників; надавати відстрочення зі сплати місцевих податків і зборів. Повноваження щодо встановлення об'єкту обчислення місцевих податків та зборів місцевим органам влади чинним законодавством України не надано.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем ст.15 Закону №1251-XII, п.п.1, 11, 18, 19 Декрету №56-93 та п.1.11 ст.1, абзацу «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції №0000102200 від 01 березня 2011 року.

За наведених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією оскаржуваного податкового повідомлення рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТДВ Страхової компанії „Альфа Гарант”.

Керуючись ст.ст. 94, 162,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», Кіровоградської філії товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 01 березня 2011 р. винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»судовий збір в розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст..160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2011 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула