Постанова № 18130775, 23.06.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у порядку письмового провадження)

23 червня 2011 року Справа № 2а-416/08/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача не зявився

представника відповідача не зявився

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії до закритого акціонерного товариства «Олександрійська швейна фабрика» про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії (далі позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з закритого акціонерного товариства «Олександрійська швейна фабрика»(далі відповідач) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 471,80 грн., 37218,07 грн. фінансової санкції та 7716,92 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у встановленому порядку та має заборгованість перед фондом у розмірі 45406,79 грн., яка складається з недоїмки по страховим внескам у розмірі 471,80 грн., що виникла в результаті несплати внесків за березень 2007 р., а також заборгованості з фінансових санкцій у розмірі 37218,07 грн. та 7716,92 грн. пені, які нараховані відповідачеві на підставі рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків № 501 від 18.04.2007 р.

Позивач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій оскаржено не було, тому вважається узгодженим та таким, що набрало законної сили.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Відповідач, не погодившись з адміністративним позовом, надав письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що у рішенні про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 18.04.2007 р. № 501 не зазначено про період затримки страхових внесків, проте виходячи зі змісту адміністративного позову фінансові санкції на суму 37218,07 грн. і пеня на суму 7716,92 грн. позивачем обраховані за несвоєчасну сплату страхових внесків з жовтня 2005 р. по квітень 2007 р., тобто при затримці сплати страхових внесків, що є більшою ніж 90 календарних днів.

Відповідач у період з жовтня 2005 р. по квітень 2007 р. здійснював сплату поточних платежів та погашав недоїмку з страхових внесків.

Таким чином, відповідач вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, які нараховані на недоїмку з страхових внесків та борг по фінансовим санкціям при затримці сплати, що є більшою 90 календарних днів, прийняте до дня фактичного погашення всієї недоїмки, а тому є незаконним.

Крім того, відповідач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій є незаконним ще з тих підстав, що позивачем штраф у розмірі 37218,07 грн. і пеня в сумі 7716,92 грн. були включені до вимоги про сплату боргу № 106 від 04.06.2008 р.

Вказану вимогу про сплату боргу відповідач оскаржив до Кіровоградського окружного адміністративного суду. З огляду на викладене, відповідач вважає, що до винесення Кіровоградським окружним адміністративним судом рішення у справі № 2-а-591/08/1170за позовом ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика» до Управління Пенсійного фонду в м. Олександрії про скасування вимоги про сплату боргу від 04.06.2008 р. № 106 не має правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, надавши клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с. 122).

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, двічі до суду поверталися поштові відправлення з повісткою про виклик до суду з відміткою відділення поштового звязку про те, що повернення здійснено по причині відмови адресата від його одержання (а.с. 117, 124).

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України) встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами статті 37 КАС України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи відмову відповідача від отримання повісток про виклик до суду та його повторне незявлення у судове засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, керуючись частинами четвертою та шостою статті 128 КАС України, суд вирішив розгляд справи не відкладати та здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Абзацом тридцять четвертим статті 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону №1058-IV, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону №1058-ІV страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно зі статтею 23 Закону №1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Закрите акціонерне товариство «Олександрійська швейна фабрика»зареєстроване як юридична особа 11.08.1995 р. виконавчим комітетом Олександрійської міської ради (а.с. 7,8) та зареєстроване в органах пенсійного фонду як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с. 31).

Абзацом першим частини шостої статті 20 Закону №1058-ІV встановлено обовязок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

20.04.2007 р. відповідачем подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2007 р., яким визначено страхові внески у розмірі 471,80 грн. (а. с. 39).

З карток особового рахунку відповідача вбачається, що зазначена сума страхових внесків ним сплачена не була (а.с. 32, 33).

Судом встановлено, що позивачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України від 18.04.2007 р. № 501, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 37218,07 грн. та нараховано 7716,92 грн. пені.

Зазначене рішення отримано 18.04.2007 р. головним бухгалтером підприємства, що підтверджується її підписом на примірнику рішення (а.с.35).

Відповідачем штраф та пеню у встановлені строки не сплачено.

Щодо посилання відповідача на те, що рішення про застосування фінансових санкцій є незаконним з тих підстав, що позивачем штраф у розмірі 37218,07 грн. і пеня в сумі 7716,92 грн. були включені до вимоги про сплату боргу № 106 від 04.06.2008 р., а вказану вимогу відповідач оскаржив до Кіровоградського окружного адміністративного суду, відтак до винесення Кіровоградським окружним адміністративним судом рішення у справі № 2-а-591/08/1170 за позовом ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика»до Управління Пенсійного фонду в м. Олександрії про скасування вимоги про сплату боргу від 04.06.2008 р. № 106 не має правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2008 р. у адміністративній справі № 2-а-591/08/1170 у задоволенні адміністративного позову ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика»про скасування вимоги про сплату боргу № 106 від 04.06.2008 р. відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2008 р. у адміністративній справі № 2-а-591/08/1170 залишено без змін. Таким чином, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2008 р. на момент розгляду даної справи набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 106 Закону №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

З огляду на викладене, суд вважає заперечення відповідача проти позову необґрунтованими, оскільки підставами для відмови у задоволенні даного адміністративного позову в частині стягнення фінансових санкцій та пені згідно рішення від 18.04.2007 р. № 501 могли б слугувати зокрема наступні обставини: сплата відповідачем на момент розгляду справи фінансових санкцій та пені, надання суду доказів зміни або скасування зазначеного рішення про застосування фінансових санкцій або докази його оскарження у адміністративному або судовому порядку тощо.

Суд зазначає, що рішення субєкта владних повноважень, прийняте ним у межах компетенції та не змінене або скасоване у встановленому законом порядку, є обовязковим для виконання особою, стосовно якої таке рішення прийнято.

Відповідачем доказів сплати заборгованості або доказів оскарження, зміни або скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.04.2007 р. № 501 під час судового розгляду справи не надано.

Компютерна програма «Діловодство адміністративних судів»інформації щодо оскарження вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії від 18.04.2007 р. № 501 у судовому порядку не містить.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що факт заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені у загальному розмірі 45406,79 грн. знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Щодо розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 45406,79 грн., хоча у прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 44934,99 грн. (тобто на 471,8 грн. менше).

Керуючись принципом змагальності, диспозитивності, а також обовязком суду розглянути справу у межах позовних вимог, з огляду на те, що під час судового розгляду справи від позивача заяви про збільшення розміру позовних вимог до суду не надходило, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову у межах позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 35, 37, 86, 94, 128, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії до закритого акціонерного товариства «Олександрійська швейна фабрика»про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Олександрійська швейна фабрика»(ідентифікаційний код 00309424) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії ( р/р 256053121220, ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 323475) 44934 (сорок чотири тисячі девятсот тридцять чотири) гривні 99 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна