Постанова № 18130748, 22.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 року 2а-3044/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»(надалі –позивач або КП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області (надалі –відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2008 р. № 0000202301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що включення суми 1802857 грн. до валових витрат підприємства у 4 кварталі 2006 року та, відповідно, зниження зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 448159 грн., ним вчинено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. Постановою Славутицького міського суду Київської області у справі №1-47/2008 від 30.07.2008 року списання безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 1802857 грн. та, відповідно, зниження податку на прибуток в сумі 448159 грн. визнано правомірним та закрито провадження у справі №1-47/2008. Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечень проти позову не надав, до суду не прибув, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Про причини неприбуття суд не повідомив, жодних заяв та клопотань не подавав.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача був складений акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2007 р. від 07.02.2008 р. № 134/23/31476318 (далі –акт перевірки).

На підставі акта перевірки, згідно пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.200 № 2181-III, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (надалі –Закон України від 21.12.200 № 2181-III) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008 р. № 0000202301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 672238 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 448159 грн. 00 коп. та 224079 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник позивача пояснив, що на підставі виявлених в акті перевірки порушень слідчим відділом податкової міліції Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі –СВ ПМ Броварської ОДПІ) було порушено кримінальну справу № 30-1945 та винесено обвинувальний висновок від 25.06.2008 р. у кримінальній справі № 30-1945 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу України (надалі –КК України).

Також, судом встановлено, що постановою Славутицького міського суду Київської області від 30.07.2008 р. у кримінальній справі № 1-47/2008 р. визнано списання безнадійної дебіторської заборгованості (завищення загальних валових витрат в IV кварталі 2006 року на підставі положень ст. 9 Закону України «Про заходи спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 № 2711-IV) в сумі 1802 857 грн. 00 коп. та, відповідно, заниження податку на прибуток в сумі 448 159 грн. 00 коп. правомірним та закрито провадження у справі.

Судом було досліджено вищезазначену постанову та встановлено наступне.

Підсудними по даній справі були директор КП –ОСОБА_1 та головний бухгалтер –ОСОБА_3

В описовій частині судового рішення підсудні обвинувачувалися у тому, що працюючи директором та головним бухгалтером позивача, будучи службовими особами підприємства, обіймаючи посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, за попередньою змовою між собою умисно з метою ухилення від сплати податку на прибуток внесли завідомо неправдиві відомості до Декларації з податку на прибуток підприємства КП УЖКГ за 4 квартал 2006 року, які полягали у включені до валових витрат підприємства суми безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 1802857 грн., чим занижено податок на прибуток підприємства на 448159 грн.

Зокрема, обвинувачення підсудних ґрунтувалося на тому, що вони порушили передбачений ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР) порядок списання безнадійної заборгованості, який передбачає право на збільшення суми валових витрат, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Як було встановлено в ході слідства, підсудні як кредитори щодо стягнення утвореної безнадійної заборгованості з дебіторів у сумі 1802857 грн. не зверталися. Тобто не виконали вимоги Закону № 334/94-ВР і не мали права зменшувати власні податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток на 448159 грн.

В той же час, в мотивувальній частині постанови суду зазначено, що провадження у справі в частині пред’явленого обвинувачення, яке полягало в ухиленні від сплати податку на прибуток підприємства на суму 448159 грн., підлягає закриттю за відсутності у діянні підсудних складу злочину. Дана позиція суду мотивована наступним чином.

З виписки розрахункового центру –структурного підрозділу ДП «Енергоринок»з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу видно, що КП УЖКГ внесено до Реєстру згідно наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005 р., що засвідчує право підприємства на участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 р. № 2711-IV (далі –Закон № 2711-IV).

Відповідно до п. 9.1.2. ст. 9 Закону № 2711-IV на умовах, визначених цим Законом, дозволяється списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, у складі:

а) заборгованості по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності та яка виникла з причин:

недостатності для задоволення грошових вимог підприємств паливно-енергетичного комплексу коштів та майна юридичних осіб, які перебувають у процесі ліквідації або ліквідовані відповідно до указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і в яких відсутні правонаступники;

відсутності в Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з Державного бюджету України;

відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством при сплаті за спожиті енергоносії;

постачання енергоносіїв підприємствам, організаціям, закладам та установам, які фінансуються з Державного бюджету України, у сумах більших, ніж передбачено видатковими статтями Державного бюджету України;

відсутності в місцевих бюджетах минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для компенсації обсягів відповідних пільг та субсидій, встановлених законодавством стосовно сплати за енергоносії;

відсутності в місцевих бюджетах минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, що фінансуються з місцевих бюджетів;

постачання енергоносіїв підприємствам, організаціям, закладам та установам, які фінансуються з місцевих бюджетів, на більшу суму, ніж передбачено видатковими статтями місцевих бюджетів;

невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

несплати населенням за електричну енергію та природний газ у розмірі заборгованості, що виникла до 1 січня 2002 року та є непогашеною станом на розрахункову дату;

б) заборгованості по зобов'язаннях за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, за якими минув строк позовної давності;

В той же час судом встановлено, що підсудними здійснено списання дебіторської заборгованості, яка утворилася за період з 1992 р по жовтень 2003 р. в наступних боржників: Самостійна державна пожежна частина-15, виконавчий комітет Славутицької міської ради, відділ освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради, фінансове управління виконавчого комітету Славутицької міської ради, КП «Кіноконцертний комплес», КП «Управління з розвитку фізичної культури, спорту та туризму», Славутицький міський відділ культури.

Відповідно до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з постанови Славутицького міського суду Київської області від 30.07.2008 р. у кримінальній справі № 1-47/2008 р., встановлено, що діяння посадових осіб позивача, які полягали у включені до валових витрат підприємства суми безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 1802857 грн. та заниженні податку на прибуток підприємства на 448159 грн. за 4 квартал 2006 року, мали місце та вчиненні у відповідності до положень норм чинного законодавства.

Актом перевірки та спірним податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, відповідно до п. 9.3 Закону № 2711-IV при списанні платниками податків - учасниками розрахунків заборгованості, визначеної цією статтею, не застосовується порядок врегулювання безнадійної заборгованості, встановлений статтею 12 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач надав суду всі необхідні та достатні докази відсутності з його боку порушень чинного законодавства під час зниження податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2006 року, суд приходить до висновку про те, що повідомлення-рішення ДПІ в м. Славутич Київської області від 18.02.2008 р. №0000202301/0 про стягнення з позивача податкової заборгованості в розмірі 672238 грн. 50 коп. винесене відповідачем необгрунтовано, а тому наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області від 18 лютого 2008 року №0000202301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 серпня 2011 року.