Постанова № 18130636, 17.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р. Справа № 2a-1865/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Вилки О.С.

представників:

від позивача: Брушневська О.Є., Інкін В.І.

від відповідача: Ковтун Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "Ексклюзив-Буд"

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0000172303 від 24.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Буд" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі відповідач) про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0000172303 від 24.03.2011 року.

Заявлені позовні вимоги представники позивача в судовому засіданні підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, та вважають винесене податкове повідомлення рішення протиправним, не погоджуються з висновком податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування. Вказали на те, що, позивач правомірно, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", визначив суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню, включивши до складу вказаних сум розмір податку на додану вартість залишків від'ємних значень, які раніше не могли бути заявлені до бюджетного відшкодування відповідно до вимог цього Закону.

Зазначили, що згідно п.3.3.15 договору №1/3 від 15.06.2007р. наслідком порушення підприємцем ОСОБА_4, строків будівництва, була уступка управителю майнових прав на нерухомість, будинку по АДРЕСА_1, згідно договору №1/3 від 15.06.2007р., який є об'єктом будівництва, що також передбачено умовами п.1.1. договору №3/3 від 19.06.2007р. та договору №1/3 від 15.06.2007р. Вказує на те, що згідно ст.ст.875, 876 ЦК України власником об'єкта будівництва є замовник. Вважає, що відповідно до умов договору №1/3 від 15.06.2007р., договору доручення з відкладальними умовами №2/3 від 19.06.2007р. та довіреності №4/3 від 19.06.2007р., товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати”, була наділена правом делегувати функції забудовника товариству з обмеженою відповідальністю “Ексклюзив-Буд», в тому числі у випадку порушення забудовником строків будівництва, яке ТзОВ «Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати»реалізувало шляхом укладення договору №6/3 від 12.07.2010р. і передачі функцій забудовника ТзОВ “Екслюзив-Буд”.

Відповідач позову не визнав, проти його задоволення заперечив мотивуючи тим, що перевірка правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню проводилась з врахуванням вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що позивачем в порушення Закону в розрахунку бюджетного відшкодування відображено суму податку на додану вартість, що призвело до завищення заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази суд встановив наступне.

ТзОВ «Ексклюзив-буд»зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.04.2005 року, взяте на податковий облік 13.05.2005 року, з 08.06.2005 року є платником податку на додану вартість.

З 18.02.2011 року по 23.02.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань підтвердження правомірності формування податкових зобов»язань та податкового кредиту по декларації за грудень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт за №1079/23-3 від 02.03.2011 року (а.с.6-10).

В ході проведення вказаної перевірки відповідачем встановлені порушення податкового законодавства, допущені позивачем, зокрема підпункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого завищено податкові зобов»язання на суму 62794гривень та завищено податковий кредит на суму 3469273 гривень.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті позивач 10.03.2011 року подав заперечення на акт до ДПІ в м.Івано-Франківську, 18.03.2011 року за №6269/10/23-3/4160 позивачу надано відповідь на заперечення.

Враховуючи дані порушення ДПІ в м.Івано-Франківську прийнято оскаржуване податкове повідомленнярішення №0000172303 від 24.03.2011 року про визначення ТзОВ "Ексклюзив-буд" податкового зобоязання з податку на додану вартість в сумі 276990гривень, в тому числі 221592,00 грн. за основним платежем та 55398,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 11).

Як встановлено судом, між ТзОВ ”Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати”, як управителем, та підприємцем ОСОБА_4 , як забудовником, відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” було укладено договір управителя з забудовником фонду фінансування будівництва виду А №1/3 від 15.06.2007р. (надалі “договір №1/3”). Відповідно до п.1.1. договору №1/3 управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику збудувати належної якості чотирьохсекційний багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 (надалі “об'єкт будівництва”), ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям Фонду фінансового будівництва (далі-ФФБ) у власність встановлені договором строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ. В договорі №1/3 об'єкт інвестування визначений як окремі квартири або приміщення соціально-побутового призначення в об'єкті будівництва, які після завершення будівництва стають окремим майном. Згідно п.1.3. договору №1/3 забудовник організовує спорудження об'єкта будівництва та передає довірителям об'єкти інвестування у власність з врахуванням виключно комплексу робіт, передбачених технічною характеристикою на об'єкт будівництва. В п.1.6. договору №1/3 та додатку №5 до нього, який є графіком виконання будівельних робіт, встановлено наступні строки введення в експлуатацію об'єкта будівництва - секції “А” і “В” - 4-й квартал 2009 р., секція “В” - 4-й квартал 2010р.

В п.2.4. договору №1/3 визначено, що виконання зобов'язань за цим договором забезпечується шляхом встановлення іпотеки, відповідно до якої забудовник передає в заставу управителю майнові права на об'єкт будівництва. В п.3.2. договору №1/3, який визначає права управителя, передбачено, зокрема, що управитель має право у разі невиконання забудовником умов цього договору звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства України та умов договору іпотеки (п.3.2.10.), виступати в інтересах довірителів у разі невиконання забудовником своїх зобов'язань щодо строків спорудження і якості об'єкта будівництва та передачі довірителям у власність об'єктів інвестування. Забудовник зобов'язаний своєчасно та відповідно до технічної характеристики та термінів, встановлених цим договором, незалежно від обсягу інвестування та споживчого попиту на об'єкти інвестування, здійснити спорудження об'єкта будівництва та, за умови здійснення довірителями повного розрахунку, передати у власність останнім об'єкти інвестування (п.3.3.7.). У разі виявлення управителем ризику порушень умов цього договору з боку забудовника, що будуть підтверджені документально та можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва більш ніж на 30 календарних днів, на письмову вимогу управителя, викладену у офіційному листі, протягом 30 календарних днів з дати його отримання, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, управителю відповідно до Правил ФФБ, умов цього договору та договорів, укладених в забезпечення цього договору (п.3.3.15.).

В забезпечення належного виконання зобов'язань забудовника за договором №1/3 між ТзОВ ”Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати”, як іпотекодержателем, та підприємцем ОСОБА_4 , як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки від 22.08.2007р. (надалі “договір іпотеки-1”), за яким в іпотеку було передано майнові права на об'єкт будівництва: дві секції (А і Б) житлового будинку по АДРЕСА_1. В п.2 договору іпотеки передбачено, що після закінчення будівництва об'єкту інвестування та оформлення права власності на нерухомість, нерухоме майно, визначене в п.2 даного договору, стає предметом іпотеки по даному договору, а даний договір іпотеки при цьому залишається чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього; іпотекодавець протягом трьох днів з часу оформлення права власності на нерухоме майно зобов'язаний надати нотаріусу та іпотекодержателю копії документів про право власності на нерухомість. Згідно п.1 договору іпотеки-1 на іпотекодавця покладено обов'язок уступити іпотекодержателю майнові права на об'єкт будівнитцва у разі виникнення обумовленого угодою ризику невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань перед іпотекодержателем. Як передбачено п.14 договору іпотеки-1, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги, зазначені в п.1.-8. цього договору, негайно після виникнення будь-якої із визначених обставин, серед яких недодержання іпотекодавцем будь-яких строків будівництва, встановлених угодою. В п.14 передбачено необхідність направлення іпотекодержателем письмової вимоги про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. За умовами п.21 договору іпотеки-1 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя, в тому числі у випадку невиконання іпотекодавцем порушених ним зобов'язань у строк, передбачений у вимозі, направленій іпотекодержателем у відповідності до п.14 даного договору, право власності на об'єкт будівництва, майнові права на який передано в іпотеку, переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в наступний день за останнім днем строку погашення боргових зобов'язань, вказаних у вимозі (п.21.2.2.). Аналогічний договір іпотеки був укладений між сторонами 28.08.2009р., в якому предметом іпотеки виступили майнові права на об'єкт будівництва - секцію “В” (надалі “договір іпотеки-2”).

Між тими ж сторонами - ТзОВ ”Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати”, як повіреним, та підприємцем ОСОБА_4, як довірителем, був укладений договір доручення з відкладальними умовами №2/3 від 19.06.2007р. (надалі “договір №2/3”). За цим договором повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя виконувати функції забудовника відповідно до умов договору №1/3 , передоручати функції забудовника іншим особам (п.1). В п.2.1. договору №2/3 визначено, що права і обов'язки сторін за цим договором виникають у випадку, якщо діяння (дії чи бездіяльність) забудовника, який є довірителем за цим договором, відповідно до умов договору №1/3 можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва об'єкта , визначеного у зазначеному договорі, більш ніж на 30 днів. При цьому згідно п.2.4.1. договору №2/3 довіритель зобов'язується видати повіреному безвідкличну довіреність на право делегування третім особам функцій забудовника, на здійснення юридичних дій, визначених у п.1.1. цього договору. Така довіреність була видана підприємцем ОСОБА_4 товариству ”Фінансова компанія” Газ-Ойл-Карпати”, за №4/3 від 19.06.2007р.

В звязку з невиконанням підприємцем ОСОБА_4, як забудовником умов договору №1/3 від 15.06.2007р., а саме порушенням термінів здачі обєкта будівництва, управитель ТзОВ «Фінансова компанія «Газ Ойл Карпати» звернулось з позовом в суд про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва, житловий будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. право власності на обєкт незавершеного будівництіва житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано за ТзОВ «Фінансова компанія «Газ Ойл Карпати».

На підставі договору № 2/3 та згідно довіреності №4/3 від 19.06.2007р. довіритель передоручив функції забудовника за договором №1/3 ТзОВ «Ексклюзив - Буд», як повіреному, згідно договору передоручення «№5/3 від 28.04.2010р. Відповідно до договору №5/3 були внесені зміни до договору №1/3 договором №6/3 від 12.07.2010р..

В матеріалах справи наявний договір за №5/3 від 28.04.2010 року, згідно якого Управитель (ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати») замовляє новому Забудовнику (ТзОВ «Ексклюзив-Буд»)збудувати житловий будинок, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування (зокрема квартира та приміщення соціально-побутового призначення) Довірителям фонду фінансування будівництва у власність у встановлені в цьому договорі строки та на умовах визначених правилами цього фонду, а Управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у Фонді фінансування будівництва.

За своєю правовою природою даний договір є угода управителя із забудовником, яка, згідно Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», в редакції чинній на момент укладення згаданого договору, регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об'єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об'єктів інвестування установникам управління.

Взаємодія управителя ФФБ, забудовника та довірителя після введення об'єкта будівництва в експлуатацію передбачається ст.19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», згідно якої після введення об'єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування, отримані від державних органів, що здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно. Управитель ФФБ надає забудовнику остаточно підтверджений обсяг замовлення на будівництво за цим об'єктом будівництва та передає йому перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування. На підставі даних щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об'єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ довідку за встановленою формою в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ. Довідка є документом, що підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування. Отриману від управителя ФФБ довідку довіритель надає забудовнику для подальшого оформлення права власності на закріплений за ним об'єкт інвестування. Оформлення права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Оформлення права власності на нежитлові приміщення здійснюється довірителем самостійно та за свій рахунок на підставі документів, отриманих від забудовника. Забудовник зобов'язаний не пізніше шести місяців з дня введення об'єкта будівництва в експлуатацію передати цей об'єкт об'єднанню співвласників, або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією.

Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права. Тобто поняття речі, майно та майнові права відрізняються. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України). В ч.1 ст.181 ЦК України неведено визначення нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), і в ч.1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Визначення майна і майнових прав міститься в ст.190 ЦК України.

В ч.1 ст.10 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” передбачено, що виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки; предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або інше нерухоме майно, яке належить забудовникові на праві власності. Зміст даної норми свідчить про те, що майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, та об'єкт незавершеного будівництва є різними предметами іпотеки.

За приписами ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття до експлуатації та державної реєстрації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). В ч.2 п.3 ст.331 ЦК України передбачено, що у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір, щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Питання визначення моменту набуття права власності за договором врегульовано в ст.334 ЦК України, за змістом якої і з урахуванням вимог ст.182 ЦК України, право власності на нерухоме майно за договором виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому слід відмітити, що предметом іпотеки за договорами-1,2 виступають майнові права на об'єкт будівництва, а не об'єкт незавершеного будівництва; докази реєстрації права власності на такий об'єкт за іпотекодавцем відсутні, а тому на даний час відсутня правова можливість переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва від іпотекодавця до іпотекодержателя відповідно до умов п.21.2.2. договорів іпотеки-1,2.

Згідно договору №1/3 ТзОВ «Фінансова Компанія «Газ-Ойл Карпати»- Управитель, залучало кошти фізичних та юридичних осіб (шляхом укладення договорів на довірче управління такими коштами), за дорученням осіб перераховувало кошти забудовнику житла ПП ОСОБА_4 подальшим оформленням передачі права власності на побудоване житло.

За період з червня 2007р. по квітень 2010р. ТзОВ «Фінансова Компанія «Газ-Ойл Карпати»перерахувало на рахунок ПП ОСОБА_4 кошти в сумі 20438878 грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 3406 480 грн., для фінансування будівництва будинку по АДРЕСА_1, згідно договору №1/3 від 15.06.2007р.

Податковий кредит звітного періоду в сумі 3406480 грн., ТзОВ «Фінансова компанія «Газ- Ойл Карпати» сформувало на підставі заяви, що була подана до податкового органу за наслідками відмови ПП ОСОБА_4, від надання товариству податкової накладної. Податковий кредит виник за рахунок придбання в СПД ОСОБА_4 житлового будинку (незавершеного будівництва), який згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 року визнано власністю ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати». При цьому, згідно системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту, на цю суму рахується розбіжність, що підтверджується висновками ДПІ в Акті від 17.02.2011 року про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Фінансова Компанія «Газ-Ойл Карпати» код за ЄДРПОУ 34622960, з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов”язань по декларації за грудень 2010 р.

ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» зареєстровано платником ПДВ в травні 2010 року, а грошові кошти на фінансування будівництва житлового будинку перераховувались СПД ОСОБА_4 у період, коли товариство не було платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, платник податків отримував на рахунок у банку грошові кошти у якості оплати операцій з будівництва будинку по АДРЕСА_1 відповідно до укладених договорів про участь у Фонді фінансування будівництва виду А.

Операції з будівництва будинку по АДРЕСА_1 відповідно до зазначених договорів про участь у будівництві віднесені до операцій з поставки послуг і тому оподатковані податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 відсотків. Тобто, вказані договори віднесені до таких, якими передбачено передачу прав власності на житлові приміщення, що будуються, а такі операції, відповідно до п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість»підпадають під визначення поставки товарів, та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону.

При цьому базу оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначено у загальновстановленому порядку відповідно до норм п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно із яким бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Відповідно до норм пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, за даними обставинами, ОСОБА_4 повинен був утримувати та вносити до бюджету податок на додану вартість (шляхом декларування податкових зобовязань), що отриманий ним у звітному (податковому) періоді у складі коштів, що надійшли за зазначеними договорами. На підставі вказаного, грошові кошти, що надходили у межах договору від ТзОВ «Газ-Ойл Карпати»були включені до бази оподаткування податком на додану вартість у відповідності з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати» зареєстровано платником ПДВ в травні 2010 року, а грошові кошти на фінансування будівництва житлового будинку перераховувались СПД ОСОБА_4 у період, коли товариство не було платником податку на додану вартість. При цьому, як засвідчують дані системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту СПД ОСОБА_4, суми ПДВ із отриманих авансів включались до податкових зобовязань у момент їх отримання, тобто по першій події що відбулася.

Враховуючи викладене, та той факт, що СПД ОСОБА_4 податкові зобовязання сформовано у момент отримання грошових коштів до реєстрації ТОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати»платником на додану вартість, товариством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 3406480 грн. податку на додану вартість.

У відповідності до службової записки № 17-117/934 від 11.02.2011 року, встановлено, що на запит від 07.02.2011 року № 2572/10/17-123/742 СПД ОСОБА_4 було надано пояснення, що починаючи з травня 2010 року жодних господарських та фінансових операцій з ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати»не проводилося. Грошових коштів за вказаний період на рахунок СПД ОСОБА_4 не поступало, тому податкових забов»язань виникнути не могло .

Окрім того ТзОВ «Ексклюзив-Буд »не здійснювало будівництво житлового будинку, яке до теперішнього часу не завершено. Процес будівництва вказаного обєкту супроводжувався різного роду витратами, однак оплату здійснював підприємець ОСОБА_4, а господарські операції ТзОВ «Ексклюзив-Буд»не підтверджені первинними документами.

Податковий кредит сумі 3406480 грн. сформовано на підставі заяви, ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати», яка була подана до податкового органу за наслідками відмови ПП ОСОБА_4, від надання товариству податкових накладних та первинних документів, які фіксували та підтверджували факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 закону України „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.6 Наказу ДПА України № 165 податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою "X").

Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.

Таким чином, враховуючи викладене, позивачем допущено порушення вимог п. п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до норми ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Отже, визначальною ознакою поставки товару в розумінні пункту 1.4 статті 1 названого Закону є перехід права власності на товар та виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

Однак дана господарська операція не є операцією з поставки товарів та не впливає на податковий облік позивача, оскільки право власності визнано за ТзОВ «Фінансова компанія «Газ-Ойл Карпати», а ТзОВ «Ексклюзив - Буд»передоручено тільки функції забудовника в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000172303 від 24.03.2011 року, яким зменшено суму податкового кредиту згідно поданої декларації за грудень 2010 року на суму 3406480грн., є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано

Суддя:Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 22.08.2011 року.