Постанова № 18129119, 30.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року 17:00 Справа № 2а-0870/3288/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Сокол О.О. та представників:

позивача:не зявився;

відповідача: не зявився;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Мелітопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 травня 2011 року Мелітопольський міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) в якій просить стягнути незаконно отриману допомоги по безробіттю у розмірі 2808, 61 грн. з відповідача.

Для вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та вирішення справи по суті на підставі ч.3 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України судом було направлено запит до адресно - довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

30 травня 2011 року на адресу суду надійшла відповідь від адресно - довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 31 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/3288/11, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 15 червня 2011 року. Розгляд справи відкладався до 30 червня 2011 року у звязку із неявкою відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 грудня 2008 року у Мелітопольському міському центру зайнятості було зареєстровано як таку, що шукає роботу, громадянку ОСОБА_1, якій було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. З 17 грудня 2008 року по 11 грудня 2009 року, відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2808,61 грн. 13 грудня 2010 року Мелітопольському міському центру зайнятості стало відомо про те, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 18 вересня 2003 року, тобто вона належала до зайнятого населення, а отже не мала права на отримання статусу безробітної та відповідної допомоги по безробіттю. Вказує, що безпідставно отриману суму допомоги відповідач у добровільному порядку та в повному обсязі не повернув, у звязку із цим просить суд задовольнити адміністративний позов та стягнути 2 317,11 грн. допомоги по безробіттю. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

29 червня 2011 року від Мелітопольського міського центру зайнятості надійшла заява про розгляд справи без його уповноваженого представника та підтримку позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач повторно не зявився у судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суддя, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2008 року гр. ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Наказом Мелітопольського міського центру зайнятості від 17 грудня 2008 року №НТ081217 громадянці ОСОБА_1 був наданий статус безробітного.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” громадянці ОСОБА_1 з 17 грудня 2008 року по 11 грудня 2009 року була призначена та виплачувалася допомога по безробіттю.

23 жовтня 2009 року відповідача було знято з обліку у звязку з поданням письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною.

13 грудня 2010 року до Мелітопольського міського центру зайнятості електронною поштою з Запорізького обласного центру зайнятості надійшов перелік осіб, які під час перебування на обліку в центрі зайнятості, були зареєстровані як фізичні особи-підприємці. В цьому переліку було виявлено 7 осіб, які під час перебування в центрі зайнятості були зареєстровані як фізичні особи-підприємці, зокрема серед них була також виявлена ОСОБА_1

З метою перевірки достовірності даних, позивач направив до Державного реєстратора виконавчого комітету Мелітопольської міської ради запит від 25 січня 2011 року про видачу витягу з Єдиного реєстру. Із отриманої 26 січня 2011 року відповіді Державного реєстратора виконавчого комітету Мелітопольської міської ради було зясовано, що гр. ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 18 вересня 2003 року і на час надання їй статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю знаходилась в реєстрі.

Згідно із ч. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” видами матеріального забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 31 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Отже, відповідач з 18 вересня 2003 року по 29 вересня 2010 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець тобто не мала права на отримання статусу безробітної та виплату відповідної допомоги, а тому в період з 17 грудня 2008 року по 11 грудня 2009 року допомога по безробіттю отримана відповідачем без передбачених на те законом підстав, тобто незаконно.

22 лютого 2011 року відповідачу було направлено повідомлення з пропозицією про повернення незаконно отриманих коштів.

Вказаний лист повернувся на адресу Мелітопольського міського центру зайнятості з відміткою Укрпошти від 23 березня 2011 року «за закінченням терміну зберігання», таким чином відповідач суму заборгованості у розмірі 2 808,61 грн. не сплатив.

Відповідно до п. 6.14 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 808,61грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Таким чином, позов Мелітопольського міського центру зайнятості про стягнення з гр.ОСОБА_1 коштів у сумі 2 808,61 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Мелітопольського міського центру зайнятості (р/р 37171300901168, код ЄДРПОУ 20524107, МФО 813015, банк ГУДКУ у Запорізькій області) 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 61 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.П.Бойченко