Постанова № 18127744, 28.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5938/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представника позивача Балагуш О.М.

представників відповідача Усс М.М.

Бєлінської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про вивизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 00000242330/0 від 19.10.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачем виконані всі вимоги чинного законодавства при заповненні податкової декларації та формуванні податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 00000242330/0 від 19.10.2010 р. підлягає скасуванню, оскільки винесено всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідним розясненням, листам Державної податкової адміністрації України.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши свою позицію тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» на порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. У разі, якщо платником самостійно виявлене заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини відємного значення і цей факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники. Податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» зареєстроване як юридична особа 03.04.2006 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 34124403 та перебуває на обліку у Нікопольській обєднаній державній податковій інспекції.

20.07.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» було подано до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію № 33246 за червень 2010 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів складає 99339 грн.

При цьому товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до рядка 23.4 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. включено залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 26) у сумі 116010 грн, яке виникло у листопаді 2009 р. Включаючи сплачену частку податкового кредиту за травень у сумі 16457 грн., разом залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядки 23.1, 23.2, 23.3, 23.4) склав 132467 грн. (рядок 23).

Залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 99339 грн. (рядок 24).

Частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальниками таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування в розмірі 99339 грн. відображена в рядку 24 декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. та в графі 3 додатку № 2 до податкової декларації з розподілом на періоди виникнення відємного значення: 82882 грн. виникла у листопаді 2009 р., сплачена у листопаді грудні 2009 р.; 16457 грн. виникла у травні 2010 р., сплачена у травні 2010 р.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню вказана у рядках 25.2 та 25 складає 99339 грн.

З 20.09.2010 р. по 01.10.2010 р. Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд», на підставі якої складено акт від 06.10.2010 р. № 2257/233.34124403.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 7.7.1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 4.4. розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказам ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.05 № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982 завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 83515 грн.

На підставі акту перевірки Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 00000242330/0 від 19.10.2010 р.

Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області, Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду скарг повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., чинного на момент виникнення правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 10.2. ст. 10 вказаного Закону України платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно п.п. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно пп. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5., пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 5.12 Наказу Державної податкової адміністрації України N 166, 30.05.1997 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представниками відповідача не надано суду доказів порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» вимог п. 7.7.1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п. 4.4. розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказам ДПА України від 30.05.1997 р. № 166. Позивачем не заявлялася сума бюджетного відшкодування, відповідно, податковий орган не встановлював факту її заниження та не вчиняв передбачених Законом України «Про податок на додану вартість» дій щодо винесення податкового повідомлення з визначенням суми такого заниження та підстави для її вирахування. Сума залишку відємного значення за листопад 2009 р. не є самостійно виявленою помилкою, оскільки задекларована до бюджетного відшкодування за червень 2010 р. Прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування є правом, а не обовязком платника податків. При прийнятті зазначеного рішення вказана сума бюджетного відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 3,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 00000242330/0 від 19.10.2010 р. - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 00000242330/0 від 19.10.2010 р.

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 18.07.2011 року.

Суддя О.С. Рябчук