Постанова № 18127498, 13.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5250/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна С.В.

при секретарі Лісна А.М.

представника позивача Іванова Ж.Ю.

представника відповідача Перепелиця О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.09.2010 року № 0000232303/0 (від 20.10.2010 № 0000232303/1, від 30.12.2010 року № 0000232303/2), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 196173,00 гривень; та від 30.12.2010 року № 0000262303/2, яким донарахований податок на додану вартість в сумі 173641,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 52092,30 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Закон України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), не повязував право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями здійсненими у такому попередньому податковому періоді та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту тільки у попередньому, а не у будь-якому з попередніх періодів, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною оплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді. Позивач у судовому засіданні надав суду додаткові письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також копії податкових декларацій з ПДВ за період з лютого 2010 року по червень 2010 року, реєстр отриманих і виданих податкових накладних № 2 за лютий 2010 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 3 за березень 2010 року, копії податкових накладних, реєстр банківських виписок за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 196173,00 гривень; ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»занижено суму податкових зобовязань з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 185474,34 гривні, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»занижено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 398393,00 гривень, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 215522,00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем подано до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року (вх.9002854802 від 20.07.2010 року) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 196173,00 гривень.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 415955,00 гривень; частина залишку відємного значення, факчтино сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів складає 415955,00 гривень; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 196173,00 гривень.

Згідно довідки що залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (р.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в лютому, березні 2010 року.

З 17.08.2010 року по 01.09.2010 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів згідно декларації за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий, березень 2010 року.

За наслідками вищевказаної перевірки відповідачем складено Акт № 2721/235/32311380 від 08.09.2010 року,

У відповідності до висновків відповідача, які зроблені у Акті № 2721/235/32311380 від 08.09.2010 року, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 196173,00 гривень; ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»занижено суму податкових зобовязань з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 185474,34 гривні, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»занижено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 398393,00 гривень, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна»завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 215522,00 гривень.

На підставі вищевказаного Акту № 2721/235/32311380 від 08.09.2010 року відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення № 0000232303/0, № 0000242303/0, № 0000252303/0 від 22.09.2010 року.

Відповідач на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про розгляд повторної скарги позивача від 29.12.2010 року № 36795/10/25-008 прийняв наступні податкові повідомлення-рішення № 0000232303/2 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 196173,00 гривень та № 0000262303/2 від 30.12.2010 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 225733,30 гривень, у тому числі за основним платежем 173641,00 гривень та штрафними санкціями у розмірі 52092,00 гривень.

Судом на підставі пояснень сторін встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача, викладений у Акті № 2721/235/32311380 від 08.09.2010 року, про порушення позивачем саме п.п.7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню. В той же час, розглядувана норма не регулює порядок повернення з бюджету відповідних сум. Ці відносини регулюються нормами пп.7.7.5 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи наведене, сума, яка була розрахована за правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений пп.7.7.5 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), не передбачає можливості погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зазначене стосується також і залишків відємного значення між сумою податкових зобовязань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування згідно зазначеного пп.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Оскільки факт сплати позивачем на користь своїх постачальників, за наслідками взаємовідносин з якими позивачем сформований податковий кредит, податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у сумі 196173,00 гривень за період лютий, березень 2010 року не заперечується податковим органом та зважаючи на викладене зменшення відповідачем підприємству суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо неправомірності дій органу державної податкової служби, якими платнику податків відмовлено у наданні податкової вигоди, зокрема, бюджетного відшкодування, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Крім того, враховуючи, що донарахування відповідачем позивачу податку на додану вартість є необґрунтованим, відповідно податкові повідомлення-рішення, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) підлягають скасуванню.

Аналогічну позицію також займає і Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 11 жовтня 2010 року по справі № К-1861/09 (11941810 номер рішення у ЄДРСР) за позовом ТОВ «Лук Авіа Ойл»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 22.09.2010 року № 0000232303/0 (від 20.10.2010 року № 0000232303/1, від 30.12.2010 року № 0000232303/2), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 196173,00 гривень, від 30.12.2010 року № 0000262303/2, яким донарахований податок на додану вартість в сумі 173641,00 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 52092,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 липня 2011 року.

Суддя

З оригіналом згідно

Суддя

Постанова не набрала законної сили на 12.07.2011р.

СуддяС.В. Златін

С.В. Златін

С.В. Златін