Постанова № 18127326, 08.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5943/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція 23 травня 2011 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 791,31 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 791,31 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми податку з доходів фізичних осіб, донарахованого на підставі акту акт перевірки № 28-17/2-2254919838 «Про результати документальної виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог Закону № 889 за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.».

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до суду повторно не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судову повістку з копією ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Також судом було направлено відповідачу судову повістку на 05.07.2011 року, проте ні конверт, ні повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Західно-Донбаською ОДПІ 22.03.2010р. складено акт перевірки № 28-17/2-2254919838 «Про результати документальної виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог Закону № 889 за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.».

Актом перевірки зафіксовано наступне порушення: ст.67 Конституції України. п:19.1 сг.19. п.17.2 ст. 17 з урахуванням пп. «ж» п.1.3 ст.1. пп.4.2.6, 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб»( зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок з "доходів фізичних осіб у розмірі 791, 31 грн.

За даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАЇ ГУ МВС України в Дніпропетровській області фізична особа ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) 06.04.2007р. продав транспортний засіб, а саме автомобіль марки (модель) ВАЗ 2103. Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_2

Згідно договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля, оформленого біржовим договором (угодою) купівля-продажу транспортного засобу на товарній біржі в м.Павлограді, автомобіль ВАЗ 2103 продано за 10 грн.

Згідно звіту про незалежну експерту оцінку автомобіля ВАЗ 2103, ринкова вартість автомобіля марки (модель) ВАЗ 2103 складає 5285,38 грн.

Враховуючи, що оціночна вартість автомобіля ВАЗ 2103 складає 5285,38 грн., що є обєктом оподаткування, та з якої податок не утримувався товарною біржею, за базу для ' визначення обєкта оподаткування фізичної особи (продавця) ОСОБА_1 приймається позитивне значення різниці між ціною експертної оцінки автомобіля та сумою, вказаною у біржовій угоді. Тобто, 5285,38 грн.- 10 грн.= 5275,38 грн.

Фізичною особою (продавцем) ОСОБА_1 не сплачено податок з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді різниці між ціною з біржовою угодою та експертною оцінкою транспортного засобу у розмірі 791 грн.31коп. (з урахуванням ст.7 Закону № 889-ІУ ставка податку складає 15%).)

За результатами акту перевірки № 28-17/2-2353506053 від 22.03.2010р. Західно-Донбаською ОДШ 21.04.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000831742/0 про визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в розмірі 791 грн. 31 коп., яке вручено відповідачу через дошку оголошень згідно акту № 45 від 27.05.2010р.

Станом на 21.04.2011 р. за обліковими даними Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, відповідач має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в розмірі 791 грн. 31 кой., який виник з 07.06.2010р. (розрахунок суми позову додається).

Відповідно до ст.2 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» платником податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Відповідно до ст.3 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента є:

-загальний місячний оподатковуваний дохід;

-чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

-доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

-іноземні доходи.

Відповідно доп.4.1, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-IIIплатник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 99 Податкового кодексу України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Отже, керуючись чинним законодавством, суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з захистом своїх прав.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 на користь місцевого бюджету м. Павлограда (р/р 33210845700032, код податку 11011300, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в розмірі 791 грн. 31 коп. (сімсот девяносто одна гривня 31 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 05 липня 2011 року.

Суддя

В.С. Парненко