Постанова № 18126114, 29.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1255/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Гордійчук О.К., Сидорчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Маневицького відділення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Маневицького відділення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 1 лютого 2011 року №0002141701/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 109196,09 грн., в тому числі 87356,87 грн. основного платежу та 21839,22 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків не пізніше 1095 дня. Якщо протягом цього строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання. Оскільки, порушення податкового законодавства зафіксовано за 4 квартал 2007 року, тобто більше як за 1095 днів до винесення податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення від 1 лютого 2011 року, тому нарахування недоїмки та штрафних санкцій є незаконне. Крім того, висновки в акті ґрунтуються на припущеннях, оскільки позивач не виступала податковим агентом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити. Додатково пояснив, що позивач ягоди (гриб лисичка, гриб білий, чорниця, журавлина тощо) придбавала у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що підтверджується накладними за період з липня по вересень 2007 року. Крім того, отримані ягоди були в подальшому реалізовані контрагентам.

Представники відповідача в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, обґрунтовуючи тим, що згідно довідки про рух коштів по поточному рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 встановлено, що для здійснення господарських операцій з придбання стружки кокосової, фундукової пасти, чорниці, журавлини, грибів лисички та грибів білих з рахунку було списано та виплачено на користь фізичних осіб 582379,15 грн. На запит Ківерцівської МДПІ від 11 жовтня 2010 року та під час перевірки позивача за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2010 року не надано документів, що дають право на отримання доходу без утримання податку, зокрема, копій свідоцтв про державну реєстрацію громадян як підприємців, свідоцтв платника єдиного податку та платіжних документів про сплату податку. Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, не утримано та не перераховано до бюджету 87356,87 грн. податку з доходів фізичних осіб. Просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Субєкт господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_4 зареєстрований 2 вересня 2004 року як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та перебуває на податковому обліку з 3 вересня 2004 року.

На підставі направлення виданого Ківерцівською міжрайонною державною податкової інспекцією 21 січня 2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт за №1/17-1/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 1.15 статті 1, пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, абзацу «а» пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 1 жовтня 2007 року по 2009 року в сумі 87356,87 грн.

За наслідками перевірки Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією 1 лютого 2011 року сформовано податкове повідомлення-рішення за №0002141701/0, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 190196,09 грн.

Не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням підприємець ОСОБА_4 подала 10 лютого 2011 року Державній податковій адміністрації у Волинській області скаргу. Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 3 березня 2011 року за №С/149/25-006 про результати розгляду первинної скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 1 лютого 2011 року за №0002141701/0, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 3 березня 2011 року підприємець ОСОБА_4 14 березня 2011 року подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністрація України рішенням від 29 березня 2011 року за №2996/С/25-0315 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 1 лютого 2011 року за №0002141701/0 та рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області від 3 березня 2011 року залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дохід - сума будь-яких коштів., вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Відповідно до підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону. Якщо субєкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи від іншої діяльності, крім зазначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за ставками та у порядку, встановленими Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбаченого, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм нього закону. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, впроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва».

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті (пункт 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 згідно укладених з ПП «Промагроконтракт» договорів купівлі-продажу здійснювала продаж останньому продовольчих товарів (стружка кокосова, фундукова паста) та лісової продукції (ягоди чорниці, журавлини, гриби лисички та морожені).

Розрахунки з позивачем за отриманий товар проводились ПП «Промагроконтракт» на умовах попередньої оплати у безготівковій формі.

Виїзною позаплановою перевіркою ПП «Промагроконтракт» з питань взаємовідносин з СПД ОСОБА_4 (довідка Луцької ОДПІ від 14 січня 2011 року за №000036/89/23-1/32273529) та згідно довідки про рух коштів по поточному рахунку СПД ОСОБА_4 в період з 16 липня 2007 року по 18 вересня 2008 року перераховано позивачу 582379,15 грн.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 згідно видаткових накладних за період з 25 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року реалізовано ПП «Промагроконтракт» продукції на загальну суму 582393,15 грн.

Згідно довідки про рух коштів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 встановлено, що для здійснення господарських операцій з придбання стружки кокосової, фундукової пасти, чорниці, журавлини, грибів лисички та грибів білих з рахунку було списано та виплачено на користь фізичних 582379,15 грн.

На запит Маневицького відділення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 11 жовтня 2010 року за №4135/17-127 та під час проведення перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не надано документів, що дають право на отримання доходу без утримання податку, зокрема, копій свідоцтв про державну реєстрацію громадян як підприємницької діяльності-фізичних осіб, свідоцтв платника єдиного податку та платіжних документів про сплату податку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам позивач належним чином не довів, що сформоване Маневицьке відділення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції податкове повідомлення-рішення є нечинним і протиправним та не надав суду доказів, які б належним чином підтверджували підставність позовних вимог.

Відповідач в свою чергу довів, що сформоване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Тому, суд критично оцінює надані позивачем документи (накладні, свідоцтво про сплату єдиного податку та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5) та вважає, що такі документи не є належними та достовірними доказами у даній справі, оскільки дані документи не були надані під час проведення перевірки.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.Я. Ксензюк