Постанова № 18126007, 12.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2011 р. Справа №2а-5767/11/0170/11 о 10 годині 12 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, довіреність №29 від 06.04.2011р.,

від прокуратури Іслямова М.В., посвідчення №10158

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Феодосії АР Крим в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта»

про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Феодосії АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2425,67грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог 439,68грн.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, надав заяву про уточнення позовних вимог, попросив у звязку із частковою сплатою заборгованості, стягнути з відповідача заборгованість у сумі 439,68грн.

Представник прокуратури у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 20.05.2011р. відповідачу запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів та за відсутністю незявившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «Алта» є юридичною особою (ІН 24875281), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.36).

З 29.05.2009р. відповідач перебуває на обліку в ДПІ в м. Феодосія, що підтверджується довідкою (а.с.10).

Таким чином, відповідач є субєктом господарювання, платником податків, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок. Обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст. 5 Закону України “Про плату за землю”).

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р., поданих відповідачем в порядку звітності орендна плата за земельні ділянки згідно з договорами оренди складає 7405,21 грн. за рік, у тому числі за земельну ділянку по договору оренди №276 від 16.02.2010р. 5987,18грн., по договору оренди №95 від 20.03.2003р. 1418,03грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку із несвоєчасною сплатою орендної плати за землю за період з серпня 2010р. до грудня 2010р.за відповідачем склалась заборгованість загальною сумою 2425,67грн. (а.с.9).

В заяві від 11.07.2011р. про уточнення позовних вимог, позивачем зазначено, що заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1985,99грн. відповідачем погашена (а.с.42).

Таким чином непогашена заборгованість з орендної плати за земельні ділянки за зазначений період складає 439,68грн.

Відповідачу була виставлена перша податкова вимога №1/255 на суму 538,02грн. (а.с.8), яка отримана відповідачем 17.11.2010р., про що свідчить підпис відповідача на поштовому відправленні (а.с.8).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000року №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У встановлені законом строки відповідач не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 439,68грн., а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 12.07.2011р. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 18.07.2011р.

Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта» (98187, АР Крим, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Октябрьська, б. 30А, кв. 33,код ЄДРПОУ 24875281) заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 439 (чотириста тридцять девять) грн. 68 коп. на користь Державного бюджету м. Феодосії, (код платежу 13050200 на р\р 33211812700024 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.