Рішення № 1812405, 06.05.2008, Рівненський районний суд Рівненської області

06 травня 2008 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі головуючої судді Кушнір Н.В.

при секретарі Шевцовій Р.А.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Довгополюк В.В.

третьої особи: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про часткову зміну розпорядження відповідача щодо аліментів,

в с т а н о в и в:

У поданій до суду заяві позивач просить зменшити заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_2 з 7 761 грн. 75 коп. до 871 грн. 58 коп.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що він виплачував аліменти в повному обсязі згідно рішень судів.

У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю і по аналогічних мотивах. По суті спору показав, що під час свого працевлаштування повністю виплачував аліменти ОСОБА_2 згідно рішення суду, коли не працював, то сплачував по 8 грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, але у 2005 році його повідомили, що за ним рахується заборгованість, оскільки державні виконавці розраховують розмір заборгованості по аліментах згідно середньостатистичних даних по району, з чим він не погоджується, так як це суперечить рішенню суду. На даний час працевлаштувався і сплачує аліменти згідно рішення суду про їх зменшення, оскільки його друга дружина, з якою він разом проживає і виховують троє неповнолітніх дітей, також отримує від нього аліменти

Представник відповідача позов не визнала і показала, що позивачу було достовірно відомо про розрахунки розміру по аліментах у випадку його непрацевлаштування, але він вперто в цей час сплачував на утримання дітей лише по 8 грн. 50 коп. на кожну дитину, що призвело до виникнення заборгованості.

Третя особа ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що чоловік вірно платив своїй першій дружині аліменти на утримання їх дітей.

Третя особа ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що заборгованість по аліментах виникла у позивача тоді, коли він працював неофіційно, але дохід отримував і весь прибуток приносив та віддавав у другу сім»ю.

Суд, заслухавши показання учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом та підтверджено відповідними документами, згідно рішення Рівненського районного суду від 12 листопада 1996 року позивач був зобов»язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 всіх видів його заробітку, але не менше 1 /2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісячно. Позивач працював до 01 березня 2000 року і за цей час заборгованості по аліментах не має. 26.08.2003 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на її вимогу, але позивач, не знаючи про це, сплачував аліменти у розмірі по 8 грн. 50 коп. на кожну дитину. З листопада 2006 року він працевлаштувався стропальником в ТзОВ «Одек України» і отримував заробітну плату. За час перебування у шлюбі позивача та ОСОБА_3 у них народилося троє неповнолітніх дітей, на утримання яких з 18 жовтня 2007 року з позивача на користь дружини стягуються аліменти у розмірі 3/10 всіх видів заробітку, у зв»язку з цим рішенням Рівненського районного суду від 12 грудня 2007 року розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на двох дітей зменшений до 2/10 заробітку. За весь цей час позивачем добровільно сплачено по 204 грн. 00 коп. в грудні 2005 року та серпні 2007 років і 408 грн. 00 коп. в квітні 2007 року та утримано із заробітної плати 429 грн. 76 коп. і на 01.12.2007 року заборгованість становить 7 331 грн. 99 коп.

Заборгованість по аліментах у розмірі 7 761 грн. 75 коп. виникла з 14 лютого 2005 року по 01 вересня 2007 року і нарахована згідно ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.195 Сімейного кодексу України, а саме із середньостатистичної заробітної плати по Рівненському району і даний факт позивачем не заперечується, підстав для зменшення розміру заборгованості суд не вбачає і на такі підстави, передбачені ст.197 СК України позивач не покликається.

У зв»язку з відмовою у позові з позивача підлягають стягненню в прибуток держави судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст.180, 181, 183, 191, 197 СК України, керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про часткову зміну розпорядження відповідача щодо аліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 30 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ. Реквізити рахунку для оплати витрат: одержувач Головне управління Державного казначейства у Рівненській області. Код ЄДПОУ: 22586331. Банк одержувач: ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017 р/р 31219259700295, код ЗКПО 22586549.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя: