Постанова № 18122079, 11.08.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року Справа № 15/5025/735/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 15/5025/735/11 від 05.07.11р. (суддя Муха М.Є.)

за позовом ОСОБА_3 (Республіка Польща, м.Люблін)

до відповідача Дочірнього підприємства "Глорія"

про стягнення 74047,60 грн. попередньої оплати

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 15/5025/735/11 від 05.07.11р. відмовлено в задоволені позову ОСОБА_3 (Республіка Польща, м.Люблін) до дочірнього підприємства "Глорія" про стягнення 74047,60 грн. суми грошових коштів, які були сплачені позивачем як попередня оплата за товар.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в рахунок здійсненої попередньої оплати на суму 74047грн.60коп. відповідачем поставлено продукцію - яблука в асортименті. Доводи позивача про неотримання продукції спростовується підписаними сторонами: накладною №145 від 30.11.2009 р. та актом передачі-приймання від 30.11.2009 р., що містяться в матеріалах справи. Відтак позов є безпідставним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3, громадянин Республіки Польща та суб'єкт господарської діяльності за законодавством Республіки Польща, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05.07.11р. у справі 15/5025/735/11 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що пояснення відповідача та представлені ним документи з приводу того, що він по накладній №145 від 30.11.2009р. відвантажив позивачу яблука у кількості 12239 кг. на загальну суму 74 047 грн. не відповідають дійсності, даний товар ним не отриманий.

Представник апелянта доводи апеляційної скарги у судовому засіданні підтримав, просить її задовольнити.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, підтримав.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 09.06.2009 р. між дочірнім підприємством "Глорія" (продавець) в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (Польща, м. Люблін, покупець) був укладений контракт, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити яблука зимових сортів "Айдаред" та "Голден Делішес" на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до п. 2.1 контракту загальна кількість продукції становить 150 000 кг.

Продавець поставляє покупцю продукцію автомобільним транспортом на умовах FCA м. Хмельницький відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки і датою переходу права власності вважається дата виконання продавцем умов поставки, зазначених у п. 4.1. даного договору. Датою відвантаження є дата, зазначена у вантажній митній декларації (п.п. 4.1-4.3 контракту).

Згідно положень п. 5.1 контракту валютою контракту є Євро. Загальна сума даного договору відповідно до п. 5.2 на момент укладання складає 30 000 Євро.

Валютою платежу сторони погодили Євро (п. 6.1 контракту). Пунктом 6.2 контракту встановлено, що розрахунки проводяться в грошовій формі шляхом банківського переказу покупцем продавцю до відвантаження продукції. Відповідно до п. 6.3 та п. 6.4 контракту покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100% від суми, зазначеної в п. 5.2, не пізніше п'яти банківських днів від дати виставляння рахунка-фактури (інвойсу) на попередню оплату. Датою оплати вартості партії продукції вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця в обсязі 100 відсотків від вартості партії продукції.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 продавець передає покупцю продукцію, що поставляється, рахунок фактуру, сертифікати якості, сертифікати походження та накладні. Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється відповідно накладної (інвойсу). Місцем передачі продукції вважається місце передачі перевізнику чи безпосередньо покупцю. При постачанні автомобільним транспортом представник покупця надає продавцю належним чином оформлене доручення.

Продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому контракті, виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі (р. 8 контракту).

Згідно положень р. 10 контракту всі спірні питання, що виникають при виконанні цього контракту, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами, а при недосягненні згоди у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій Палаті України згідно з її Регламентом. Щодо всього іншого, не передбаченого цим договором, відносини сторін регулюються матеріальним і процесуальним правом України.

Всі зміни і доповнення до даного договору вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на це договірними сторонами (п. 11.1 контракту). Термін дії договору встановлюється з моменту підписання даного договору і діє до 31.12.2009 р. (п. 11.3 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

17 листопада 2009 р. сторони контракту від 09.06.2009 р. уклали до до нього додаток, в якому розділи 2. "Кількість і номенклатура", 4. "Умови поставки", 5. "Ціна та загальна вартість продукції" виклали в наступній редакції:

2. "Кількість, ціна, якість продукції". 2.1.Загальна кількість продукції яблука сорту "Голден Делішес" складає 12 239 кг (десять тон).

4. "Умови поставки". 4.3. Здача-приймання продукції проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша. 4.3.1. Продукція вважається прийнятою за кількістю - згідно з кількістю, зазначеною в накладній. 4.3.2. Продукція вважається прийнятою за якістю відповідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. 4.3.3. Датою передачі вважається дата одержання продукції покупцем на складі продавця. 4.3.4. Право власності на продукцію зберігається за продавцем до моменту прийняття продукції покупцем та оформлення документів, вказаних в п. 4.3.1 даного контракту.

5. "Ціна і загальна вартість продукції". 5.2. Загальна вартість продукції, що продається, становить 7 000 (сім тисяч) Євро. 5.3. Продавець на письмову вимогу покупця зобов'язаний надати копії витягів із відповідних стандартів та технічних умов на продукцію, що продається за цим контактом."

Цей додаток до контракту від 09.06.2009 р. вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Додаток до контракту підписано представниками сторін та скріплено печатками.

09.06.2009 р. та 17.06.2009 р. позивач надав банку накази-доручення на виплати в валютному обороті, якими перерахував відповідачу за яблука "Голден Делішес" передоплату в розмірі 3 000 Євро та 4 000 Євро.

Згідно даних виписки банку за 10.06.2009 р. та за 18.06.2009 р. відповідачу зараховано 3 000 Євро (еквівалент 31868,82 грн.) та 4 000 Євро (еквівалент 42 178,78 грн.) в якості передплати за яблука згідно контракту від 09.06.2009 р.

На виконання умов даного контракту, згідно накладної №145 від 30.11.2009р. відповідачем поставлено позивачу 12 239 кг яблук "Голден Делішес", що також підтверджується актом приймання-передачі від 30.11.2009 р. Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін. (а.с. 33, 34)

Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009 р. яблука сорту "Голден Делішес" відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування.

Податкова накладна №145 від 30.11.2009 р. є свідченням включення відповідачем податкових зобов'язань за поставлені яблука "Голден Делішес" в листопаді 2009 р.

Довідка Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області від 16.03.2011 р. №358/230/30066610 містить висновки проте, що передача-приймання продукції здійснено на складі відповідача за адресою Хмельницький район, с. Розсоша відповідно до додаткових угод від 10.11.2009 р. до договорів купівлі-продажу та від 19.11.2009 р. до контракту, згідно яких сторонами внесено зміни до умов поставки. Відповідно здійснено експорт товару нерезиденту без вивезення його через митний кордон.

Копія складської книги відповідача за жовтень-листопад 2009 р. також свідчить про наявність у ДП "Глорії" яблук "Голден Делішес" в кількості 37 239 кг.

Оскільки, на думку позивача, відповідач не виконав свої зобовязання за договором належним чином, не поставив позивачу продукцію, а саме яблука в кількості 12 239 кілограм сорту "Голден Делішес", позивачем на адресу відповідача направлено претензійне повідомлення № 6 з вимогою повернути передоплату в розмірі 74 047,60 грн. не пізніше 7-ми днів від дати отримання претензійного повідомлення.

Неповернення відповідачем попередньої оплати в розмірі 74 047,60 грн. стала підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно рішення у справі присвоєння номеру податкової ідентифікації від 03.12.2002р. Третє Фінансове управління в Любліні видало заявнику номер податкової ідентифікації - НОМЕР_1. Відповідно до підтвердження реєстрації субєкту як платника податків ПДВ ЄС від 07.05.2008р. начальник Третього Фінансового управління в Любліні підтвердив реєстрацію від 01.05.2008р. платника під назвою: ОСОБА_3 з номером податкової ідентифікації ПЛ НОМЕР_2, як платника податку ПДВ ЄС.

Зі змісту контракту від 09.06.2009 р. вбачається, що метою укладення останнього є здійснення між сторонами саме підприємницької діяльності, оскільки за умовами даного договору відповідача продає, а позивач купує товар (яблука зимового сорту "Голден Делішес" кількістю 12 239 кг.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГК України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Згідно ч. 1. ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі продажу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс, що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Відповідно до п. А.4. ІНКОТЕРМС (Поставка) продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Відповідно до п. Б.4. (Прийняття поставки) покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої з нього грошової суми.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що у покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі сплином встановленого договором строку для передачі товару (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. у справі № 42/52).

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В контракті від 09.06.2009 р. не визначено конкретної дати поставки, проте визначено строк дії договору до 31.12.2009 р.

Позивач відповідно до наказів-доручень виплати в валютному обороті від 09.06.2009р. та від 18.06.2009 р. перерахував попередню оплату товару в сумі 3 000 Євро та 4 000 Євро. Отримання вказаних сум попередньої оплати також підтверджується виписками банку від 10.06.2009 р. та від 18.06.2009 р. і свідчить про визнання та схвалення сторонами умов укладеного контракту від 09.06.2009 р., зокрема його виконання з боку позивача та свідченням існування між сторонами господарських відносин купівлі-продажу.

Відповідачем на підтвердження виконання умов договору надано накладну №145 від 30.11.2009 р., акт передачі-приймання від 30.11.2009р., податкову накладну, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009 р., копію витягу складської книги.

Всі докази в сукупності свідчать про виконання відповідачем обов'язку щодо поставки відповідачем та отримання позивачем товару передбаченого контрактом від 09.06.2009 р.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи апелянта проте, що товар - яблука "Голден Делішес" в кількості 12 239 кг., останнім не отримувались спростовуються змістом вказаних вище доказів, так, накладна та акт приймання-передачі підписані та скріплені печатками сторін, що не заперечується позивачем та протилежного в процесі розгляду справи не доведено.

Твердження позивача про передачу представникам ТОВ "Райські сади Проскурова" чотирьох незаповнених бланків накладних та п'яти незаповнених чистих аркушів паперу формату А4, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки можливість використання ОСОБА_6 чистих бланків наданих ТОВ "Райські сади Проскурова", не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Судом також не приймаються до уваги доводи позивача про те, що останній не міг підписати накладну 30 листопада 2009 р., оскільки в той час позивач знаходився за межами України відповідно до даних паспорта. Так, позивачем не доведено факту того, що вказана накладна не підписана останнім під час перебування на території України в інший період, зокрема в грудні 2009 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Доводи позивача проте, що оскільки товар не перетинав митний кордон України, то ОСОБА_3 не міг отримати останній, спростовуються змістом додаткової угоди до контракту від 17.11.2009 р. Даною угодою сторони виклали п. 4 договору (умови поставки) в новій редакції зокрема, яка передбачає здачу-приймання продукції на складі відповідача за адресою Хмельницький район село Розсоша та вважається прийнятою згідно з кількістю зазначеною у накладній (п.4.3.1 угоди). Крім того, право власності на продукцію переходить до покупця з моменту прийняття продукції та оформлення документів, вказаних у пункті 4.3.1.

Тобто умовами додаткової угоди передбачено здійснення експорту товару нерезиденту без вивезення його через митний кордон, що також підтверджується довідкою Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області від 16.03.2011р. №358/230/30066610. (а.с. 74-75)

При цьому, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що невиконання відповідачем обов'язків передбачених розділом 8 контракту, не тягне будь-яких негативних наслідків для сторін, з огляду на вищевикладене та умови укладеного додатку до договору.

Апелювання до суду апеляційної інстанції з приводу того, що додаток до контракту від 09.06.09р., схвалений сторонами 17.11.09р. фактично ОСОБА_3 не підписувався, а відтак є недійсним, апеляційним судом під час розгляду даної апеляційної скарги відхиляється, оскільки це фактично є новою вимогою, яка у суді першої інстанції не розглядалася.

За правилами частини 3 статті 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Решта доводів апелянта є не обґрунтованими, спростовуються вищевикладеним та не відповідають обставинам справи.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №15/5025/735/11 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 (Республіка Польща, м.Люблін) - без задоволення.

Справу №15/5025/735/11 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.