Рішення № 18121756, 06.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 5023/5818/11

вх. № 5818/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, за дорученням

відповідача - ОСОБА_1, за дорученням

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехбуд", смт. Червоний Донець 3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір № 2010.08/01-ГТБ субпідряду на БМР від 01.08.2010 року.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.09.2011 року до 06.09.2011 року до 11:00.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 25.07.2011 року та долученому до матеріалів справи.

06.09.2011 року представник відповідача надав суду доповнення до відзиву, в якому просив суд долучити до матеріалів справи копії актів звірки взаємних розрахунків на 4 аркушах та копії первинних бухгалтерських документів на 132 листах.

Суд, дослідивши доповнення до відзиву та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Позивач просить суд визнати недійсним договір за № 2010.08/01-ГТБ" субпідряду від 01.08.2010 р., укладений між ТОВ “ГАЗТЕХБУД” та ТОВ ВТП “ТЕПЛОЕНЕРГОПРОМ”, посилаючись при цьому на висновки акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 29.04.2011 року № 163/18-006/3439007 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтехбуд” (код ЄДРПОУ 34329007) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підприємством-постачальником ТОВ “Технопром.буд” (код за ЄДРПОУ 36555074) та з підприємством-покупцем ТОВ ВТП “Теплоенергопром” (код ЄДРПОУ 30237667) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року” встановлено ознаки нікчемності, недійсність зазначених правочинів: Договір субпідряду ТОВ “Газтехбуд” на БМР з ТОВ “Технопром.буд” № 08/10-ТПБ від 01.08.2010 року; Договір будпідряду ТОВ “Газтехбуд” на БМР з ТОВ ВТП "Теплоенергопром" № 2010.08/01-ГТБ від 01.08.2010 р.

В тексті акту ДПІ у Балаклійському районі зазначено : "Харківською ОДПІ в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг)".

На підставі висновків камеральної перевірки ОДПІ, ДПІ у Балаклійському районі приходить до висновку, що зазначена угода має ознаки нікчемності, що виходить із приписів частини 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України. В акті зазначено, що ТОВ “Технопром.буд” надавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплату податку на додану вартість, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Далі актом визначено, що ТОВ “Газтехбуд” є посередником виконаних робіт для ТОВ ВТП “Теплоенергопром”, то вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Позивач просить суд визнати недійсним спірний договір.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах відповідно до законів України.

Згідно листа ВАСУ від 25.07.2007 р № 09.1-22/688, де вказується на підвідомчість адміністративними судами позовів податкових органів про визнання угод недійсними. Закон “Про державну податкову службу в Україні” не передбачає права податкових органів самостійно у досудовому порядку визнавати угоди недійсними (нікчемними).

Згідно чинного законодавства, яким регулюється принцип укладання договорів (ст. ст. 626-629 ЦК України), договори - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розгляд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 626, ст. 627, п. 1 ст. 628 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК України також передбачено, що господарський договір вважається укладеним. Якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Між сторонами складений договір субпідряду.

Поняття договору підряду закріплено в ст. 837 ЦК України.

За приписами ст. 837 п.1 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) виконує на свій ризик певну роботу по завданню іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Між сторонами укладений договір субпідряду на будівельно-монтажні роботи по об'єкту “АЗК м. Куп'янськ, вул. Харківська 113, Харківської області”. За цим договором Замовник ТОВ ВТП “Теплоенергопром” доручив Підряднику ТОВ “Газтехбуд” виконати будівельно-монтажні роботи.

Договір будпідряду складений на підставі норм діючого законодавства. Фактично роботи підрядником виконуються, що підтверджується актами здачі-приймання робі, та оплачуються Замовником. Ніяких заперечень по факту виконання робіт по зазначеній вище угоді сторонами один до одного не пред'являлися.

Посилання позивача на те, що договір є такий, що порушує публічний порядок, що могло би мати юридичним наслідком визнання договору недійсним в порядку ст. 228 ЦК України та статті 207 ГК України не обґрунтовано, оскільки відсутні належні та допустимі докази (матеріали досудового слідства, вирок суду), які би вказували на те, що внаслідок вчинення оспорюваного правочину порушено конституційні права і свободи людини і громадянина, знищено, пошкоджено майно фізичної або юридичної особи, держави.

Факт зазначення в акті відсутності суб'єкта господарювання за адресою, вказаною в ЄДРПОУ як його місцезнаходження не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб'єктом господарювання мети на порушення інтересів держави.

Посилання позивача на встановлення недійсності договору актом перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 29.04.2011 року № 163/18-006/3439007 є безпідставними, оскільки виходячи з принципу свободи договору, передбаченого статтями 3 та 627 ЦК України лише сторони вправі визначати умови договору та порядок їх виконання.

В цивільному кодексі України відсутні прямі норми, які б стосувалися правочинів, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і тим більше встановлювали їх нікчемність. У ст. 208 ГКУ прямо зазначається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Таким чином, не зважаючи на висновки та судження, висловлені в акті перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 29.04.2011 року № 163/18-006/3439007 договір будпідряду, укладений між ТОВ “Газтехбуд” на БМР з ТОВ ВТП “Теплоенергопром” № 2010.08/01-ГТБ від 01.08.2010 р. є правомірним в силу презумпції, передбаченої статтею 204 ЦК України, до моменту визнання його недійсним у встановленому судовому порядку.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, підставами для визнання правочину недійсним, можуть бути: дефекти субєктивного складу (відсутність правоздатності юридичної особи), дефекти форми правочину, дефекти змісту правочину, дефекти волі).

Матеріали справи та пояснення представників сторін у судовому засіданні свідчать, що позивач і відповідач як юридичні особи мають цивільно-правову дієздатність; договір був підписаний сторонами в силу вільного волевиявлення учасників договорів відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, договір сторонами виконувався згідно з його умовами.

Закон не передбачає залежність дійсності правочину, від таких обставин, як кількість працюючих на підприємстві - стороні правочину, наявності власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень у сторони правочину, наявність або відсутність у неї транспортних засобів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, з якими закон повязує недійсність правочину, зокрема: невідповідності змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; відсутності право - дієздатності сторін правочину; відсутності свободи волевиявлення учасників правочину та невідповідності волевиявлення їх внутрішній волі; не спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; дійсність договору позивачем, всупереч вимог ст.4-3, 33, 44 Господарсько-процесуального кодексу України, не спростована.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, він підписаний двома сторонами, в договорі зазначені всі необхідні умови, що характерні для договорів підряду. Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договору.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону вільного найму підприємцем працівників.

Надані відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні спірного договору були направленні на набуття тих прав та обовязків, які випливають саме з цього договору. Таким чином, правочин у вигляді договору № 2010.08/01-ГТБ субпідряду на БМР від 01.08.2010 року, укладений між сторонами, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

З огляду на наведене, позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 вересня 2011 року