Рішення № 18121650, 05.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.Справа № 18/42/5022-1134/2011

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув справу:

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону, вул. Стрілецька, 2, м. Луцьк, Волинська область, в особі Міністерства оборони України в особі державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" (Луцьке військове лісництво), вул. Героїв УПА, 5, м. Луцьк, Волинська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в розмірі 1 761 грн.

За участю представників:

Прокурора: Гладій Є.В. заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону Західного регіону України, посвідчення №41 від 15.07.2011 р.

Позивача: не прибув.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" (Луцьке військове лісництво) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1 761 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті товару лісопродукції, поставленого йому згідно товарно-транспортної накладної серії ЛГ №000952 від 21.12.2010 р. виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2011 р., який, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, відкладався до 05.09.2011 р.

Присутній у судовому засіданні заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону Західного регіону України позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Представник позивача та відповідач у судове засідання не прибули, про причини, що зумовлюють неможливість прибуття в судове засідання суд не повідомили, відповідач письмового відзиву на позов не подав, хоча про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України. Примірники процесуальних документів надсилалися, зокрема відповідачу, на адресу, що вказана у позовній заяві та відповідає тій, що зазначена у довідці з ЄДР, виданій станом на 02.09.2011 р.

Водночас, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважних представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення заступника військового прокурора, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про Збройні сили України" та ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне управління Збройними силами України, а також управління переданими йому військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Луцьке військове лісництво є складовою частиною державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат", яке є одним із структурних підрозділів Міністерства оборони України.

Враховуючи, що згідно положення про Луцьке військове лісництво є відокремленим підрозділом і входить до складу державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат", яке засноване на державній власності та створене з метою керування лісовим фондом, одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб з лісопереробки та іншої продукції для потреб національної економіки. Крім того, згідно Положення лісництво несе повну відповідальність перед органом управління майном Міністерством Оборони України за стан та діяльність підприємства, ефективне використання закріпленого за управлінням державного майна, витрачення грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань, не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам. Неналежне виконання контрагентами зобов'язань, зокрема щодо проведення оплати за наданні послуги чи майно порушує майнові права позивача, негативно впливає на ефективне використання та збереження майна, тим самим завдається шкода інтересам держави. Таким чином, мають місце підстави для звернення прокурора до господарського суду.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. Якщо відособлений підрозділ уповноважений звертатися до господарського суду з позовом від імені юридичної особи, то таке ж право має прокурор за місцезнаходженням цього підрозділу (п. 1 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 28.07.1994 р. N 02-5/492).

Згідно п. 3.6. Положення лісництво має право укладати угоди, договори/контракти за згодою з директором Підприємства. У передбачених законодавством України випадках бути позивачем, відповідачем, третьою особою, яка бере участь у суді.

Із матеріалів справи вбачається, що проведеною Військовою прокуратурою Луцького гарнізону перевіркою щодо додержання чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності Луцьким військовим лісництвом встановлено, що 21.12.2010 р. останнім передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у приватну власність лісопродукцію (пиловник дуба) на суму 1 761 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №ЛГ-000952 від 21.12.2010 р.

Товарно-транспортна накладна №ЛГ-000952 від 21.12.2010 р. на суму 1 761 грн. відповідає вимогам, які встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних документів та є підставою для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи відповідач за отриманий товар розрахунків не провів. Станом на час розгляду справи у суді сторонами не представлено, а судом не здобуто доказів, які б підтверджували протилежне.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся до господарського суду з позовом 18.08.2011 р., станом на час розгляду справи судом доказів погашення суми боргу в розмірі 1 761 грн. відповідачем не надано, а судом не здобуто, відтак заявлена позовна вимога про cтягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1 761 грн. підлягає до задоволення як така, що підтверджена матеріалами справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства та не спростована відповідачем.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст.ст. 44-49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарським судом у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 29, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" (вул. Героїв УПА, 5, м. Луцьк, Волинська область, р/р 2600830016082, Укрсоцбанк м. Луцьк, МФО 303019, ЗКПО 24297996) 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. заборгованості.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 (сто дві) грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003: 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 07.09.2011 р. через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7783

СуддяН.В. Охотницька