Рішення № 18121323, 01.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2011 р. Справа № 18/2183/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік", вул. Желваковського, буд.111, м. Дніпропетровськ, 49024

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава", вул. Хлібозаводська, буд. 7, м. Полтава, 36009

про стягнення 12449,68 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 12449,68 грн., у тому числі 8778,65 грн. основного боргу за товар, поставлений за договором поставки № 6 від 30.08.2010р., 671,03 грн. пені, 3000,00 грн. штрафу.

Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 17.08.2011р. відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" зареєстрований як юридична особа за адресою: вул. Хлібозаводська, буд. 7, м. Полтава, 36009, що співпадає з позовом.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 03.08.2011р. надісланим на юридичну адресу відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру (залучено до справи).

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи сторони повідомлені належним чином, явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.09.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едвік" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" (відповідачем) був укладений договір поставки № 6 від 30.08.2010р. (далі – Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору позивач як постачальник зобов’язався поставити товар, а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, обговорених в даному договорі.

В п. 1.2 Договору сторони визначили, що право власності на продукцію переходять до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної.

Згідно п.2.2., п.5.1 Договору кількість, ассортимент і ціна товару визначається в накладних, за якими поставлявся товар.

За п. 5.3 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на 14 днів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21066,00 грн., що підтверджуєтсья двостороннє підписаною товарно-транспортною накладною № 365988 від 11.09.2010р. (а.с.7-19).

У вказаній накладній зазначено, що поставка товару за нею здійснюється за договором № 6 від 30.08.2010р.

За статтею 241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 12287,35 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача за 17.09.2010р. - 18.11.2010р.

Заборгованість в сумі 8778,65 грн. відповідачем не сплачена.

Наявність заборгованості в сумі 8778,65 грн. також підтверджена сторонами в двостороннє підписаному акті звірки розрахунків від 26.01.2011р.

Таким чином, відповідач вчинив дії, що свідчать про наступне схвалення правочину з поставки товару, а саме проведення часткової оплати за вказаний товар та підтвердження заборгованості за товар.

За ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 8778,65 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до п. 6.2 Договору в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець, зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

На підставі наведених норм позивачем заявлено до стягнення 671,03 грн. пені за період 18.11.2011 –18.05.2011р. (заявою від 25.08.2011р. позивач уточнив, що пеня нарахована за період з 18.11.2010р. по 18.05.2011р.).

При цьому позивачем не враховано наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто пеня повинна нараховуватися з 26.09.2010р. по 26.03.2011р.

З огляду на дану норму нарахування пені в межах заявленого позивачем періоду є правомірним з 18.11.2010р. по 26.03.2011р. на суму 480,90 грн. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок суду –в матеріалах справи).

З огляду на викладене, в іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ст. ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

В постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, прийнятої з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права (за позовом ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»до фірми «Хімзахист»у формі ТОВ про стягнення суми) визначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності –договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Дане рішення Верховного Суду України є обов’язковим для всіх судів України на підставі ст. 111-28 ГПК України.

Згідно п.6.3 Договору, визначено, що в разі якщо про строчка платежу перевищила 30 календарних днів, покупець зобов’язаний виплатити постачальнику штраф в розмірі 50% вартості товару, оплату якого було прострочено, але не менше 3000,00грн. за кожен випадок такого прострочення.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 3000 грн. –штрафу

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" (вул. Хлібозаводська, буд. 7, м. Полтава, 36009; ідентифікаційний код 35724096, інші відомості –не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік" (вул. Желваковського, буд. 111, м. Дніпропетровськ, 49024; ідентифікаційний код 31971041, інші відомості –не відомі) 8778грн. 65 коп. основного боргу, 480грн. 90 коп. пені, 3000грн. 00 коп. штрафу, 122грн. 59 коп. витрат з оплати державного мита, 232грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано 06.09.2011р.