Рішення № 18121180, 04.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2011 р.Справа №18/1863/11

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Комарова 2-а.

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4095,71 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2., дов. № 1915 від 04.01.2011 р.

від відповідача: не зявився

Суть справи: Розглядається справа за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до ФОП ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 4095,71 грн., в т. ч. 2211,12 грн. за спожиту теплову енергію, 1791,01 грн. пені, 78,90 грн. інфляційних нарахувань та 14,68 грн. 3% річних.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.08.11 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

У п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця місце проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання № 19/2603 від 03.08.11 про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2211,12 грн., оскільки відповідач погасив вказану суму заборгованості.

За даних обставин, звязку з відсутністю предмету спору, провадження у справі в частині сплати основного боргу в сумі 2211,12 грн. підлягає припиненню згідно із п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Преставник позивача наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 1791,01 грн., інфляційних збитків в сумі 78,90 грн., 3% річних в сумі 14,68 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Предметом діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»є забезпечення споживачів тепловою енергією, в даному випадку відповідно до договору № 1368 від 01.02.2006 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі договір), укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з метою забезпечення опалення приміщення банку АДРЕСА_2, 208.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 10 договору визначено, що оплата за опалення стягується на підставі тарифів, установлених уповноваженим органом.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про теплопостачання” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання зокрема належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Рішенням Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії пятого скликання від 27 березня 2009 року «Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води»затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для трьох груп споживачів:

І група населення, що мешкає в житлових будинках та інших жилих приміщеннях незалежно від форм власності будинків та приміщень;

ІІ група бюджетні організації та установи;

ІІІ група всі інші споживачі, крім споживачів першої та другої групи.

Вказаним вище рішенням Полтавської обласної ради затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються підприємством для третьої групи споживачів у розмірі 656,04 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал та 29,64 грн. за підігрів 1 куб.м. води.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 11 договору споживач зобовязується проводити оплату в строк до 30 числа розрахункового місяця.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч.1 ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обовязків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року за послуги теплопостачання нараховано до сплати 2211,12 грн. та відповідачем не проведено жодної оплати, у звязку з чим, утворилася заборгованість в розмірі 2211,12 грн.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобовязань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 1 Закону України № 686 ХІУ від 20.05.1999 року “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”(із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суvи боргу.

Пунктом 11 договору передбачено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно із Законом України № 686 ХІУ від 20.05.1999 року.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1791,01 грн. пені за період з 01.03.2011 року по 15.06.2011 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п.4 та п.6 ст. 231, ч.6 ст. 232 ГК України, п.11 договору є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 14,68 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 78,90 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 ЦК України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 2211,12 грн., а тому в даній частині позовних вимог провадження в справі підлягає припиненю.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та до п. 8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, 49, 80 (п. 1-1 ч. 1), 82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ідент.номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а, р/р 260007148 в АБ «Полтава-Банк», код ЄДРПОУ 03338030) 1791,01 грн. пені, 78,90 грн. інфляційних збитків, 14,68 грн. 3% річних, 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат, повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

3.Припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2211,12 грн. у звязку з відсутністю предмету спору.

4.З набранням рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Б.П.Тимченко