Рішення № 18120871, 30.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. Справа № 5016/1763/2011(17/83)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратова О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, представник не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1,особисто.

В судовому засіданні приймає участь прокурора Чуйков К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1763/2011(17/83)

За позовом: Прокурора м. Южноукраїнська, 55002, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., вул. Миру,11 в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради, 55000, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., вул. Дружби Народів,48

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 55000, АДРЕСА_1

про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Южноукраїнська звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради (надалі-позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0056 га, вартістю 25038,72 грн. під розміщення та обслуговування входу до магазину одягу по АДРЕСА_2 та за власний рахунок ФОП ОСОБА_1 привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан.

Прокурор заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема у відзиві на позовну заяву (вх. № 14368/2011 від 23.06.2011р.) останній зазначає, що заявлені вимоги позивача не відповідають дійсності, оскільки у відповідача виникло право користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди нерухомого майна № 121 від 01.12.2001р., що належить до комунальної власності територіальної громади м. Южноукраїнська № 121/08, розташованого на спірній земельній ділянці.

Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень наводить той факт, що 20 грудня 2000 року рішенням № 447 Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради відповідачу було надано в оренду земельну ділянку яка знаходиться за адресою: бульвар Шевченко,6 п/п 5 для комерційного використання.

20 грудня 2000 року відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 447 було укладено договір оренди земельної ділянки ( на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди). Договір було зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 20 грудня 2000 року за № 551 виконкомом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

Отже, на думку відповідача, всі вище перелічені факти свідчать тільки про те, що останній використовував спірну земельну ділянку на правових підставах і не в якому разі не займав її самовільно, цей факт також підтверджено додатком №1 до договору № 65 від 21.12.2002 року. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та прокурора, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого: Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.07.2010, складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у м. Южноукраїнськ, Миколаївської області (далі державним інспектором) було встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно, без оформлення правовстановлюючих документів, зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 0,0056 га, під розміщення та обслуговування входу до магазину одягу за адресою: 55000, Миколаївська обл., АДРЕСА_2. Приписом № 1 від 28.07.2010 р. відповідача було зобов'язано у місячний термін усунути виявлене порушення.

Крім того, державним інспектором було складено протокол №1 від 28.07.2010р. про адміністративне правопорушення. Постановою державного інспектора від 28.07.2010 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Державним інспектором 22.03.2011р. було проведено повторну перевірку додержання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1, в ході якої було встановлено невиконання припису №1 від 28.07.2010, у звязку з чим 23.03.2011 ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

22.03.2011р. державним інспектором було винесено повторний припис № 10, з вимогою повернути самовільно зайняту земельну ділянку.

Але, відповідач в порушення вимог приписів № 1, № 10 не повернув територіальній громаді м. Южноукраїнська самовільно зайняту земельну орієнтовною площею 0,0056 га, за адресою: 55000, Миколаївська обл., АДРЕСА_2

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст.12, 116 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень міської ради; підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) є самовільним зайняттям земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Посилання відповідача на те, що у нього виникло право користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди нерухомого майна № 121 від 01.12.2011р., що належить до комунальноївласності територіальної громади м. Южноукраїнська, розташованого на зазначеній земельній ділянці, відхиляється судом, оскільки відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. В даному випадку рішення щодо передачі земельної ділянки для обслуговування входу до магазину в оренду Южноукраїнською міською радою не приймалось.

Рішення міської ради про надання згоди на розробку технічної документації не є підставою для набуття права на користування вказаної земельної ділянкою, та не свідчить про законність використання відповідачем вказаної земельної ділянки.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 1Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"даний термін - «самовільне зайняття земельної ділянки»- викладено у такій редакції:

"самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".

Так, у статті 93Земельного кодексу Українивизначено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 127Земельного кодексу Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановленихЗемельним кодексом України. За наявності відповідного правочину з даних питань, використання земельної ділянки не вважатиметься самовільним її зайняттям.

У статті 131Земельного кодексу Українивизначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. До інших цивільно-правових угод, за якими найчастіше набувається право власності на земельні ділянки, відносяться угоди про їх купівлю-продаж, заставу.

Вимоги щодо змісту угод про перехід права власності на земельні ділянки визначено у статті 132Земельного кодексу України. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Крім того, самовільно зайнята земельна ділянка розташована під входом до магазину, який використовується відповідачем на умовах оренди.

Отже, в даному випадку твердження відповідача про те, що земельна ділянка знаходиться під об'єктом нерухомого майна, яке він орендує та під багатоквартирним будинком не відповідає дійсності.

Посилання відповідача на договір тимчасового користування земельною ділянкою, укладеного 20.12.2000 року строком на 1 рік також є необґрунтованим, так як таких договір на теперішній час не передбачено чинним земельним законодавством.

В даному випадку відповідач порушив встановлений законом порядок набуття права на користування земельною ділянкою, право територіальної громади м. Южноукраїнська на розпорядження земельною ділянкою загального користування або використання її для власних потреб.

Наявність у відповідача договору оренди нерухомого майна не породжує обов'язок органу місцевого самоврядування надати її відповідачу у користування.

Крім того, під час проведених відділом Держкомзему у місті Южноукраїнську перевірок, відповідач визнав наявність правопорушень, постанови про адміністративне правопорушення, та розрахунок розміру заподіяної шкоди, які наявні в матеріалах справи та останнім не оскаржені.

Таким чином, всупереч зазначеним вимогам законодавства ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0056га, вартістю 25038,72 грн. під розміщення та обслуговування входу до магазину одягу, за адресою: 55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, бульвар Шевченко, 6, за відсутності відповідного рішення Южноукраїнської міської ради про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (55000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути територіальній громаді м. Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 48, код 20910974) самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0056га, вартістю 25038,72 грн. під розміщення та обслуговування входу до магазину одягу по АДРЕСА_2 та за власний рахунок привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан.

Наказ видати позивачу.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) - держмита.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31217264700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати Южноукраїнській ОДПІ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 01.09.2011 року.

Суддя С.М.Коваль