Рішення № 18120854, 23.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа№ 5015/4543/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Підйомник», м. Дніпропетровськ,

До відповідача: Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦС Ліфт», Львівська область, м. Трускавець,

Про: розірвання Договору № 01/07-08 від 10.07.2008р.; стягнення 79736,92 грн. та судові витрати: 882,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю Вих. № 37 від 01.06.2011 р.,

Від відповідача: не прибув,

Представнику розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть позову: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Підйомник», м. Дніпропетровськ, до відповідача: Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦС Ліфт», Львівська область, м. Трускавець, про: розірвання Договору № 01/07-08 від 10.07.2008р.; стягнення 79736,92 грн. та судові витрати: 882,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2011р. порушено провадження у справі та судовий розгляд справи призначено на 23.08.2011р., про що Позивач був повідомлений під розписку 18.08.2011 р. рекомендованою поштою № 6261142, поштова кореспонденція з повідомленям про вручення поштового відправлення, яка була направлена на адресу Відповідача повернулась з поштовою відміткою: «Адресат з даної адреси вибув»(оригінали поштівок в матеріалах справи).

Представник позивача прибув, подав в судовому засіданні установчі документи, а саме: Статут, Довідку серії АА № 241980, Витяг з ЄДРПОУ та Свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Підйомник», просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі з підстав зазначених у тексті позовної заяви.

В судовому засіданні оглянуто оригінал Договору № 01/07-08 від 10.07.2008 р.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, поштова кореспонденція з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка була направлена на адресу Відповідача повернулась з поштовою відміткою: «Адресат з даної адреси вибув»(оригінали поштівок в матеріалах справи), відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), вимог ухвали суду не виконав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи по суті ВСТАНОВЛЕНО.

Між позивачем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «ПІДЙОМНИК»(Покупець за договором), м. Дніпропетровськ, та відповідачем: Корпоративним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦС Ліфт»(Продавець за договором), Львівська область, м. Трускавець, 10 липня 2008 року було укладено Договір № 01/07-08 з додатками до нього (далі-Договір).

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписаний представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає ст. 207 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1. Договору зазначено, що Покупець доручає, а Продавець бере на себе зобовязання здійснити поставку комплекту обладнання: вантажної платформи типу Compact C-450 на 2 зупинки, згідно технічного завдання (виробник фірма Kleemann) надалі (Товар), для власних господарських потреб Покупця (згідно Додатків №1 та №2 до договору).

Згідно пункту 1.2 даного договору, Продавець зобовязується виконати комплекс робіт по придбанню, розмитненню, доставці Товару на обєкт Покупця.

Строк виконання передбачено пунктом 1.3 договору: Поставка товару на протязі 60 днів з моменту поступлення авансового платежу на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 1.5 Договору зазначено, що Покупець зобовязується оплатити виконані роботи, вказані п. 1.2.вказаного договору.

Якість та коплексність продукції сторони зазначили у розділі 2 Договору № 01/07-08.

Пунктом 3.1 вище зазначенного договору сторони зазначили вартість робіт, які виконуються по даному договору, (за поставку та розмитнення ліфтового обладнання) становить 10700,00 Євро. Розрахунок проводиться в грн. по курсу НБУ на день проплати.

Порядок та умови розрахунків строни визначили у розділі 4 договору.

Згідно пункту 4.1 Договору № 01/07-08, оплата вартості робіт згідно Договору здійснюється в два етапи: згідно п. 3.1 даного Договору: - аванс 70%; - остаточний розрахунок (30%) - за 10 днів поставки.

Отже, позивач згідно договору свої обовязки, щодо оплати поставки Товару виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 105 від 23.07.2008 р. на суму 57708,92 грн.; № 149 від 17.09.2008 р. на суму 22028,00 грн., на загальну суму 79736,92 грн.

Однак, станом на час подання позовноїї заяви до суду Відповідач свої зобовязання не виконав, а саме: не поставив товар або його складової частини.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 08.08.2011 р. становить 79736,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час постановлення рішення у даній справі, Відповідач своїх зобовязань за даним договором в повному обсязі не виконав, але і не подав заяву про розірвання договору, відтак договір є дійсним.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту ( ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами, тобто, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Стаття 173 ГК України, передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Господарські зобов»язання між Позивачем та Відповідачем, відповідно до ст. 174 ГК України, виникли з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Станом на час постановлення рішення у даній справі заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 79736,92 грн.

Вимога позивача в частині розірвання договору до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Статтею 188 ГК України чітко та однозначно передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Так, частиною 2 зазначеної статті визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Позивачем не долучено ні до позовної заяви, не надано господарському суду в процесі судового розгляду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, про надсилання другій стороні договору пропозиції про розірвання договору цього договору, в матеріалах такі докази відсутні.

Виходячи з начеденого, вимога Позивача в частині розірвання договору № 01/07-08 від 10.07.2008 року, укладеного між Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦС Ліфт»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Підйомник»(п. 2-й прохальної частини позову) є безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані ним докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, лише в частині стягнення основного боргу 79736 грн. 92 коп. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу сворїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 ГПК України.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3 4-7, 12, 18, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85, 89, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з боржника: Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦС Ліфт»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, 61, код ЄДРПОУ 34119299) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «ПІДЙОМНИК»(49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 9-а, код ЄДРПОУ 32298501) 79736 грн. 92 коп. основного боргу, 797 грн. 37 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.