Рішення № 18120812, 15.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.11 Справа № 5015/4046/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Логойди В.М., представників відповідача Гачака І.О., Федак О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Закарпатінтерпорт”, м. Чоп до Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 2862 грн. 77 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Закарпатінтерпорт”, м. Чоп звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 2862 грн. 77 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.07.2011 р. призначив розгляд справи на 03.08.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 15.08.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею перевезення. Відповідачем за виправлення недоліків навантаження вантажу на ст. Конотоп було списано з рахунку позивача 28625 грн. 77 коп. З наданої залізницею інформації вбачалося, що вищевказані недоліки полягали в неналежному закріплені вантажу –замість восьми розтяжок вантаж було закріплено чотирма. Однак, такі вимоги не відповідають погодженій сторонами схемі завантаження і кріплення вантажу, якою передбачено використання дротової розтяжки в кількості всього чотири шт. Також безпідставним є складення акту загальної форми ст. Конотоп про наявність 2-х розламаних та 1-ї тріснутої підкладки, так як вказані пошкодження загрожують безпеці руху і вантаж не міг прослідувати з такими пошкодженнями із ст. Мукачево до ст. Конотоп (1035 км). З наданої розрахунковим підрозділом копії накопичувальної картки №06040764 від 06.04.2011 р. в графі “підпис платника” відсутній підпис уповноваженої позивачем особи. З наданих пояснень працівників, яким надано право на підписання документів залізниці вбачається, що накопичувальна картка №06040764 для підписання не пред’являлась. Таким чином, списання коштів є незаконним, оскільки позбавило позивача права зазначити свої заперечення щодо спірної суми. Доказів пред’явлення накопичувальної картки позивачу відповідачем не подано. Згідно п.п. 2.6., 2.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів, у випадку наявності заперечень платника (які були б зазначені в разі пред’явлення накопичувальної картки) залізниця не вправі списувати суму в безакцептному порядку, повинна стягувати суму у позовно-претензійному порядку. Також зазначив, що списання проведено не уповноваженою особою, оскільки стягнення по транзитному вантажу мало бути проведено ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень”, а не відповідачем. У зв’язку з наведеним, представник позивача просив суд стягнути з відповідача 2862 грн. 77 коп. неправомірно стягнутих коштів

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначили, що згідно накладної СМГС №059600 позивачем завантажено 2 місця по 10 тонн і закріплено без використання відповідної кількості дротових розтяжок. Помилковим є твердження позивача про те, що залізниця при прийманні завантаженого вагону до перевезення зобов’язана оглянути вантаж згідно із схемою навантаження і при огляді повинна була побачити недоліки навантаження. Також зазначили, що перевізник не зобов’язаний перевіряти щільність укладення вантажу між собою, нижнього ярусу вантажу до бокових стін вагону, як і перевіряти відповідність навантаження вантажу до схеми навантаження. Таким чином, на думку представників відповідача, позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 15.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24 грудня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством “Закарпатінтерпорт”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Закарпатінтерпорт” (замовник), та Державним територіально-галузевим об’єднанням “Львівська залізниця” (залізниця) було укладено договір №661 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

За інформацією Головного інформаційно-обчислювального центру ДАЗТУ “Укрзалізниця” від 07.04.2011 р. та згідно з повідомленням ст. Конотоп №3 від 27.03.2011 р. і накопичувальною карткою ст. Мукачево №06040764 від 06.04.2011 р. відповідачем з особового рахунку позивача списано суму 2862 грн. 77 коп. - за виправлення недоліків навантаження вантажу на ст. Конотоп ДТГО “Південно-Західна залізниця”.

Позивачем за вих. №216 від 26.04.11 р. пред’явлена претензія про повернення неправомірно стягнутих коштів, яка відповідачем відхилена (відповідь №МЮ-5010 /П-5 від 24.05.11 р.).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до §4 ст. 5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, для перевезення негабаритних вантажів надання відправником схем розташування і кріплення вантажів є обов’язковим.

Абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644 передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно п. 3.8.1. Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів для перевірки відповідності фактичного розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів погодженим кресленням утворюється комісія за участю представників залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, транзитний вантаж по відправці №059600 за маршрутом Загонь-Жинішке було розміщено на 4-вісній контейнерній платформі з дерев’яною підлогою №94711371 в/п 68 топ базою 14,72 м у відповідності до схеми навантаження та кріплення від 21.03.2011 р. узгодженої ДН (ДНГ), МКРС (МКР), ДНМ та ВЧД-10.

Зазначеною схемою передбачено використання дротової розтяжки всього у кількості 4 шт.

Відхилень від креслення по завантаженню та кріпленню вантажу не було, внаслідок чого вагон до відправлення було прийнято відповідачем без зауважень. З пунктів комерційного огляду вагонів станцій Лавочне, Львів та Здолбунів відповідача, а також ПКО станцій Шепетівка та Дарниця ДТГО “Південно-Західна залізниця” повідомлень про виявлені несправності не поступало.

Згідно повідомлення ст. Конотоп №3 від 27.03.2011 р., причиною витрат по виправленню навантаження було наявне порушення кріплення вантажу згідно схеми, а саме: відсутність восьми розтяжок для кріплення вантажу, тобто по чотири на кожне місце.

Також актом загальної форми ст. Конотоп встановлено наявність 2-х розламаних та 1-ї тріснутої підкладки. Враховуючи те, що вказане пошкодження загрожувало безпеці руху, вантаж не міг би прослідувати зі ст. Мукачево до ст. Конотоп з розламаним кріпленням, на підтвердження чого повідомлення про вказані пошкодження по маршруту слідування вантажу не поступали.

Оскільки затвердженою і погодженою схемою передбачено використання 4-х, а не 8-ми розтяжок, витрати по виправленню навантаження, проведені ст. Конотоп, є необґрунтованим, а проведене у зв’язку з цим списання з особового рахунку позивача спірної суми коштів - безпідставним.

Відповідно до абз. 4 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 р., усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п. 2.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

У п. 19 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. №01-8/917 “Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства” зазначено, що перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів залізниця складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку.

У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Однак, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.

З наданої копії накопичувальної картки №06040764 від 06.04.2011 р. вбачається, що у графі “підпис платника” біля прізвища “Жеребак С.В.” відсутній будь-який підпис цього (чи іншого) представника позивача. Накопичувальна картка №06040764 від 06.04.11 р. уповноваженим представникам позивача для підписання не пред’являлася, що підтверджується письмовими поясненнями працівників району вантажного №2 (ст. Мукачево) позивача, які уповноважені на підписання документів залізниці.

З огляду на викладене, позивач був позбавлений можливості у встановленому порядку письмово відзначити на накопичувальній картці свої заперечення щодо нарахованої суми. Доказів пред’явлення позивачу вказаної накопичувальної картки відповідачем не представлено. Також відповідачем не представлено доказів відправлення позивачу акту №776 від 06.04.2011 р. про відмову позивача від підпису, про який зазначено у відповіді №МЮ-5010/П-5 від 24.05.2011 р.

Згідно ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, у випадку виправлення навантаження витрати, проведені транзитною залізницею, вписуються у перевізний документ для стягнення з платника по такій транзитній залізниці. Таким платником згідно накладної СМГС є також позивач, однак кошти (у разі, якби платіж був обґрунтований) повинні були бути стягнуті не через розрахунковий підрозділ відповідача, а по транзитному коду платника в Державному підприємстві “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень”, оскільки згідно Угоди залізницею вважається Державна адміністрація залізничного транспорту України “Укрзалізниця”, а не окремі залізниці України (Львівська, Донецька, Придніпровська, Одеська, Південна чи Південно-Західна). Таким чином, стягнення провела юридична особа, яка на це не уповноважена.

Відповідно до вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 5, 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) на користь Приватного акціонерного товариства “Закарпатінтерпорт”, м. Чоп, вул. Берег, 95 (ідентифікаційний код 22104970) 2862 грн. 77 коп. неправомірно стягнутих коштів, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.