Рішення № 18120670, 05.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа№ 5015/4618/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Бориславський хлібокомбінат», м. Борислав

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Стебник

Про визнання договору купівлі продажу дійсним

В судове засідання зявились:

від позивача: Василишин О.С. представник

від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Відкритим акціонерним товариством «Бориславський хлібокомбінат»до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу дійсним.

В судовому засіданні 05.09.2011 року судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила задоволити позов з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не зявився, однак подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив справу розглядати без його участі.

Не зважаючи на визнання позову представниками відповідачів, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 05.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Бориславський хлібокомбінат» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу не житлових будівель, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 1589, Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 1593 та Договір № 6/17 купівлі-продажу майна, укладений у простій письмовій формі, оскільки предметом даного договору було рухоме майно.

Відповідно до Договору № 6/17 купівлі-продажу майна у власність відповідача передано майно, згідно з переліком, зазначеним в п.2 даного договору (а.с.23-25), що підтверджується актом № 2 передачі приймання майна на виконання Договору № 6/17 купівлі-продажу майна від 01.08.2008 р., належно завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.26-27).

Як вбачається з позовної заяви, на виконання вище зазначених договорів купівлі-продажу відповідачем перераховано кошти за придбане майно на поточний рахунок продавця (позивача - Відкритого акціонерного товариства „Бориславський хлібокомбінат”).

Як зазначалося раніше, Договір № 6/17 від 01.08.2008 р. укладався в простій письмовій формі та не підлягав нотаріальному посвідченню. Однак, в переліку майна, зазначеного в п.2 Договору № 6/17 було виявлене нерухоме майно, а саме: Блок допоміжних споруд з градирнею літ. А-1 (цегляний), нежитловою площею 445,0 кв.м., тому даний Договір на виконання ст. 657 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Листом № 27/8 від 27.10.2008 р. ВАТ „Бориславський хлібокомбінат” звернулося до відповідача з вимогою нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу Блоку допоміжних споруд з градирнею. Однак, відповідач залишив дану вимогу без задоволення.

Таким чином, станом на момент розгляду спору Договір № 6/17 від 01.08.2008 р. залишився нотаріально не посвідченим.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Між Відкритим акціонерним товариством «Бориславський хлібокомбінат» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 01.08.2008 року було укладено у простій письмовій формі Договір № 6/17 купівлі-продажу майна, оскільки предметом даного договору було рухоме майно.

Однак, в переліку майна, зазначеного в п.2 Договору № 6/17 було виявлене нерухоме майно, а саме: Блок допоміжних споруд з градирнею літ. А-1 (цегляний), нежитловою площею 445,0 кв.м.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Листом № 27/8 від 27.10.2008 р. звернувся до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з вимогою нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу Блоку допоміжних споруд з градирнею. Однак, відповідач залишив дану вимогу без задоволення.

Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

На виконання умов Договору № 6/17 купівлі-продажу майна позивачем передано у власність відповідача майно, згідно з переліком, зазначеним в п.2 даного договору (а.с.23-25), що підтверджується актом № 2 передачі приймання майна на виконання Договору № 6/17 купівлі-продажу майна від 01.08.2008 р., належно завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.26-27).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання своїх договірних зобовязань перераховано кошти за придбане майно на поточний рахунок продавця (позивача - Відкритого акціонерного товариства „Бориславський хлібокомбінат”), що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку 26008301450038 ВАТ „Бориславський хлібокомбінат” за період з 01.05.2008 по 01.09.2008 року (а.с.29-32).

Крім того, Договір № 6/17 купівлі-продажу майна від 01.08.2008 р. належним чином підписаний та скріплений печатками уповноваженими особами обох сторін.

Таким чином, з огляду на викладене, сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, також те, що відповідач визнав позов в повному обсязі, що вбачається з відзиву на позовну заяву, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене та керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82-85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Визнати дійсним Договір № 6/17 купівлі-продажу майна в частині продажу Блоку допоміжних споруд з градирнею, укладений між ВАТ „Бориславський хлібокомбінат” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 01 серпня 2008 року.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Бориславський хлібокомбінат» (82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Коновальця, буд.11 „А”, код ЄДРПОУ 00376461) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.09.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.