Рішення № 18120553, 01.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.11 Справа№ 5015/2537/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м. Київ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група», м. Новояворівськ Львівської області

про:стягнення 9131,54 грн. в порядку регресу

Головуючий суддя Артимович В.М.,

судді Морозюк А.Я., Чорній Л.З.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: Медвідь О.І. - представник;

від відповідача: Молящий В.М. представник.

Представникам сторін розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки сторонами відповідного клопотання не подавалось.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м. Київ, надалі позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група», м. Новояворівськ Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 9131,54 грн. в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним, як страховиком згідно полісу № ВА/1081045 було виплачено страхове відшкодування потерпілому в сумі 9131,54 грн., оскільки автомобіль відповідача Івеко, номерний знак НОМЕР_1, 23.03.2011 р. потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія автомобіля відповідача ОСОБА_1., що підтверджується постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.12.2007 р.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.05.2011 р.

30.06.2011 р. відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що поліс № ВА/1081045 підписаний від імені позивача не генеральним директором, довіреностей на підписання страхового полісу іншим особам не видавалось, а кошти, отримані позивачем в оплату за поліс, є безпідставно ним отримані.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 08.07.2011 р. справу призначено до колегіального розгляду. Автоматизованою системою документообігу суду призначено колегію у наступному складі: головуючий суддя Артимович В.М., судді Морозюк А.Я. та Чорній Л.З.

В доповненні до відзиву, поданому суду 01.09.2011 р., відповідач ствердив, що поліс № ВА/1081045, як письмова форма договору страхування, є недійсним згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку відповідача, поліс суперечить п. 2 ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу, так як особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Також відповідач заперечив факт оплати вказаного полісу.

01.09.2011 р. позивач подав заяву про долучення додаткових доказів, до якої додано копію рахунка № 20061089 від 14.08.2006 р. та копії страхових полісів, зазначених у вказаному рахунку.

В судове засідання 01.09.2011 р. прибули повноважні представники позивача і відповідача, які надали пояснення по суті спору. При цьому представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали страхових полісів, зазначених в рахунку № 20061089, зокрема поліс № ВА/1081045, які судом були оглянуті. Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві та доповненні до відзиву.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 01.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 06.09.2011 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем (на момент укладення договору Закрите акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія», яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія»згідно рішення загальних зборів акціонерів від 31.08.2010 р.) та відповідачем був укладений поліс № ВА/1081045 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким позивачем був застрахований автомобіль Iveko Eurotech, 2003 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, на період із 28.08.2006 р. по 27.08.2007 р. з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю, в сумі 51000,00 грн. та за шкоду, заподіяну майну, в сумі 25500,00 грн.

У відповідності до ст. 981 Цивільного кодексу України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Аналогічна норма міститься і в ст. 18 Закону України «Про страхування».

Нормою ст. 979 Цивільного кодексу встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Надані позивачем копії банківських виписок від 21.08.2006 р. свідчать про проведення відповідачем оплати коштів в сумі 3896,00 грн. на користь позивача згідно рахунків № 20061089 від 14.08.2006 р. та № 20061088 від 14.08.2006 р. Аналіз судом зазначених вище банківських виписок, рахунку № 20061089 від 14.08.2006 р., копій інших полісів, укладених між позивачем і відповідачем, підтверджують доводи позивача про сплату відповідачем на його користь 21.08.2006 р. страхової премії в сумі 298,00 грн., як це передбачено розділом 7 полісу. Крім цього, в розділі 7 полісу № ВА/1081045 зазначено, що страхова премія в сумі 298,00 грн. сплачена позивачеві 21.08.2006 р.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.12.2007 р. у справі № 3-6656/07 встановлено, що 23.03.2007 р. о 14 год. 40 хв. на 126 км. автодороги Київ-Чоп ОСОБА_1 керував транспортним засобом Івеко, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом, номерний знак НОМЕР_2, заснувши за кермом, здійснив зіткнення з автомобілями, що знаходились на узбіччі проїздної частини Мерседес-Бенз, номерний знак НОМЕР_3, та Форд Транзит, номерний знак НОМЕР_4, після чого зїхав у кювет, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На підставі наведеного Рівненський районний суд постановив визнати ОСОБА_1. винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи, зокрема з наказу відповідача № 26/02/07К від 26.02.2007 р., вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий відповідачем на роботу на посаду водія експедитора.

Згодом власник пошкодженого автомобіля Мерседес-Бенз, номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_2 звернувся до позивача, як страховика, із заявою про виплату страхового відшкодування. Позивачем 23.06.2008 р. згідно видаткового касового ордеру серії 12 АААА № 429854 було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 9131,54 грн., що включає в себе вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу в сумі 8886,54 грн. згідно звіту № 65/07 від 16.04.2007 р. експерта-оцінювача ОСОБА_3., оплати послуг експерта-оцінювача в сумі 500,00 грн. за вирахуванням франшизи.

Нормою ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Судом встановлено, що згідно зі статутом відповідача (у новій редакції), зареєстрованим 05.06.2002 р. Яворівською районного державною адміністрацією, виконавчим органом відповідача є дирекція, яку очолює генеральний директор (п. п. 7.8, 7.9 статуту відповідача). Згідно з п. 7.10 статуту відповідача генеральний директор діє від імені товариства, має право без довіреності виконувати наступні дії, зокрема, укладати договори та угоди.

Із довідки № 3 від 06.07.2011 р. державного реєстратора Яворівської районної державної адміністрації вбачається, що генеральним директором відповідача із 13.08.1999 р. по 11.10.2006р. був ОСОБА_4.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про недійсність чи нікчемність договору страхування полісу № ВА/1081045 у звязку з підписанням його не генеральним директором відповідача ОСОБА_4., а іншою особою, виходячи з наступного.

Поліс № ВА/1081045 укладений у передбаченій для такого виду правочинів простій письмовій формі, скріплений круглими печатками позивача і відповідача. Зазначений поліс містить істотні умови, необхідні для такого виду договорів, його зміст відповідає нормам чинного законодавства.

У відповідності до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Спрямованість полісу № ВА/1081045, як правочину, на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, підтверджується не лише оплатою, а й предявленням саме цього полісу працівником відповідача третім особам згідно вимог пп. 33.1.3 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в тому числі власнику пошкодженого автомобіля ОСОБА_2, який звернувся саме до позивача про виплату страхового відшкодування. Також наведене свідчить про схвалення відповідачем укладеного із позивачем полісу № ВА/1081045.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає обовязок власників наземних транспортних засобів, за винятком осіб, зазначених в ст. 13 вказаного Закону, страхувати цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Слід зазначити, що відповідач всупереч наведених норм не подав суду доказів укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належного йому автомобіля Iveko Eurotech, 2003 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1 з іншою страховою компанією, а також належних і допустимих доказів визнання полісу № ВА/1081045 недійсним, нікчемним тощо.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначено в ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно з пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані, зокрема, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не доведено факту повідомлення позивача про дорожньо-транспортну пригоду, що відбулась 23.03.2007 р., у звязку з чим відповідні доводи позивача беруться судом до уваги.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння передбачена нормою ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За таких обставин, як випливає з вищенаведених норм, керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, є адміністративним правопорушенням.

Згідно з приписом норми ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).

У звязку з цим, судом відхиляються доводи позивача про перебування водія відповідача ОСОБА_1. в стані алкогольного спяніння, оскільки позивачем не представлено суду відповідної постанови місцевого загального суду про притягнення винної особи до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м. Київ, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» (81053, м. Новояворівськ Львівської області, вул. І.Франка, 1, к. 202; код ЄДРПОУ 30484307) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; код ЄДРПОУ 22945712) кошти в сумі 9131,54 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддяВ.М. Артимович

Судді А.Я. Морозюк

Л.З. Чорній