Рішення № 18120309, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/205

21.07.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ”

до Комунального підприємства “ Господар ” Дарницького району м. Києва

про стягнення 770 167, 88 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Червінський О.В. –предст.

Від відповідача Гавриловський О.С. –предст.

Рішення прийняте 21.07.2011 р., оскільки у судовому засіданні 30.06.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 14.07.2011 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 742 263,19 грн. основного боргу, 9 084,47 грн. пені, 1 758,28 грн. –3% річних та 17 061, 94 грн. збитків від інфляції, а всього 770 167, 88 грн.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, але відзив на позовну заяву суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.1996 р. між відкритим акціонерним товариством “ Акціонерна компанія “Київводоканал” ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ) ( позивачем ) та комунальним підприємством “ Господар ” Дарницького району м. Києва ( відповідачем ) був укладений договір № 03991/1-5-09 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник ( позивач ) зобов’язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент ( відповідач ) зобов’язався оплатити вказані послуги на умовах даного договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України від 01.07.1994 р. № 65, які втратили чинність 27.06.2008 р. у зв’язку з прийняттям правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р.

Згідно п.3.1 вказаного договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходять із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника ( п. 3.4 договору ).

Відповідно до п. 3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.

Судом встановлено, що за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. відповідачу були надані послуги з водопостачання та водовідведення на суму 3 437 613, 69 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами –дорученнями ( копії зазначених доказів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні ).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 22 Закону України “ Про питну воду та питне водопостачання ”, споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно п.3.6. договору № 03991/1-5-09 від 11.12.1996 р., абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Пунктом 3.8 вказаного договору, передбачено, що абонент зобов’язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обгрунтовуючі таку відмову документи у 3 –денний строк.

Натомість, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. жодного разу не звертався до ВАТ “ АК “ Київводоканал ” з відмовою про оплату платіжних вимог, проте за послуги водопостачання та водовідведення відповідач розрахувався лише частково в сумі 2 695 350,50 грн., в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 742 263, 19 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 084,47 грн. пені, 1 758,28 грн. – 3% річних та 17 061,94 грн. збитків від інфляції, а всього 770 167, 88 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору № 03991/1-5-09 від 11.12.1996 р., за несвоєчасну оплату платіжної вимоги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі, згідно діючому законодавству від суми платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства “ Господар ” Дарницького району м. Києва ( 02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код 14315687 ) на користь публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ( 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664 ) 742 263 ( сімсот сорок дві тисячі двісті шістдесят три ) грн. 19 коп. основного боргу, 9 084 ( дев’ять тисяч вісімдесят чотири ) грн. 47 коп. пені, 1 758 ( одну тисячу сімсот п’ятдесят вісім ) грн. 28 коп. –3% річних, 17 061 ( сімнадцять тисяч шістдесят одну ) грн. 94 коп. збитків від інфляції, 7 701 ( сім тисяч сімсот одну ) грн. 68 коп. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 30.08.2011 р.