Рішення № 18119968, 08.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/11608.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Слово-2»

Простягнення 42674,76 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 235 від 30.09.08 р.

ОСОБА_2 дов. № 246 від 30.09.08 р.

ОСОБА_3. дов. № 234 від 30.09.08 р.

ОСОБА_4. дов. № 203 від 01.06.11 р.

від відповідача: Околот В.Г. голова правління

ОСОБА_5 дов. № б/н від 20.07.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»про стягнення 31050,08 грн. основного боргу та 11624,68 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 02280/4-04 від 15.04.03 р. щодо оплати наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 26.08.08 р. (суддя Нарольський М. М.) порушено провадження у справі № 14/116 та призначено її розгляд на 19.09.08 р.

У судовому засіданні 19.09.08 р. розгляд справи № 14/116 було відкладено на 17.10.08 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 17.10.08 р. розгляд справи № 14/116 було відкладено на 29.10.08 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 29.10.08 р. було продовжено строк вирішення спору у справі № 14/116 та відкладено її розгляд на 26.11.08 р.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.08 р. визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.07 р. № 640, від 30.05.07 р. № 641, від 30.05.07 р. № 642, від 30.05.07 р. № 643.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноважень встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а стаття 31 цього Закону передбачає порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Проте, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.08 р. не набрала законної сили та оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 26.11.08 р. було зупинено провадження у справі № 14/116 до вирішення іншої повязаної з нею справи № 8/131; зобовязано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

19.05.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло від позивача клопотання про поновлення провадження у справі № 14/116, оскільки 27.04.11 р. Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято ухвалу у справі № 2а-376/2011 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування розпоряджень КМДА від 30.05.07 р. № № 640, 641, 642, 643.

У звязку зі звільненням судді Нарольського М. М. з посади судді Господарського суду м. Києва за власним бажанням (Указ Президента України «Про звільнення судді»№ 980/2010 від 27.10.10 р.), згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № 14/116 від 26.05.11 р. було здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, в результаті якого справу № 14/116 було передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, суддею Гавриловською І.О. ухвалою від 31.05.11 р. було прийнято справу № 14/116 до свого провадження, поновлено у даній справі провадження, призначено її розгляд на 04.07.11 р., зобовязано позивача надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до клопотання про поновлення провадження у справі № 14/116.

У судовому засіданні 14.07.11 р. представник відповідача надав суду письмове клопотання про зобовязання позивача надати йому копію позовної заяви та додані до неї документи, також просив відкласти розгляд справи № 14/116 для надання йому можливості ознайомитися з позовом та підготувати відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.11 р. проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Розглянувши клопотання Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2», суд його відхилив в частині надання відповідачу копії позовної заяви та доданих документів з тих підстав, що, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу, вимога щодо надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем була виконана при поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва, що підтверджується квитанцією з УДППЗ «Укрпошта»від 12.08.08 р. та описом вкладення у цінний лист.

Що стосується клопотання відповідача в частині відкладення розгляду даної справи з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, суд його задовольнив, у звязку з чим у судовому засіданні 04.07.11 р. було оголошено перерву до 20.07.11 р., зобовязано позивача надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до клопотання про поновлення провадження у справі № 14/116, відповідача протокол про призначення Голови правління ЖБК «Слово-2», письмовий відзив на позовну заяву та контррозрахунок суми заборгованості.

У судовому засіданні 20.07.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, яке суд з метою повного, всебічного та обєктивного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.07.11 р. пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю, а також надав клопотання про залучення до участі у справі відповідачем Виконавчий орган Київської міської ради Київську міську державну адміністрацію.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши клопотання, суд його відхилив з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

У пункті 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача зясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також враховувати, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги».

Крім того, розясненням Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»встановлено, що ГПК не зобовязує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. При вирішенні питання про задоволення клопотання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача слід виходити з підстав клопотання та їх обґрунтованості.

Відповідач своє клопотання обґрунтував тим, що рішенням Київської міської ради від 27.12.07 р. № 1513/4346 «Про внесення змін до рішення Київради від 28.12.06 р. № 531/588 «Про бюджет міста Києва»щодо відшкодування витрат ВАТ «АК «Київводоканал»різниці між фактичною вартістю наданих житлово-експлуатаційним організаціям міста послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної і гарячої води та їх собівартістю»доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Враховуючи наведене, з огляду на те, що у даному господарському спорі Київська міська державна адміністрація не брала на себе зобовязання перед позивачем, суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 20.07.11 р. було оголошено перерву до 03.08.11 р. о 12 год. 20 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.11 р позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав суду письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.11 р. повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду додаткові документи у справі, які суд залучив до матеріалів справи, та заявив клопотання про залучення до участі у даній справі відповідачем Виконавчий орган Київської міської ради Київську міську державну адміністрацію.

Суд дане клопотання відхилив з підстав, наведених вище.

Враховуючи наведене, з метою витребування у сторін додаткових доказів у справі, судом було відкладено розгляд справи № 14/116 на 08.08.11 р.; зобовязано сторін надати суду належні докази оплати відповідачем спожитих послуг (платіжні доручення, банківські виписки, повідомлення ГІОЦ).

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 08.08.11 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»Київської міської державної адміністрації.

У судовому засіданні 08.08.11 р. представник позивача підтримав вищезазначене клопотання та просив його задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 27 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У поданому клопотанні не зазначено, на які саме права та обовязки КП ГІОЦ КМДА щодо будь-якої із сторін судового процесу може вплинути рішення суду в даній справі та яким чином. За таких обставин клопотання позивача є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 08.08.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.08.11 р. повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав відомість про сплачені кошти, яка була залучена до матеріалів справи № 14/116.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Слово-2»(абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02280/4-04 від 15.04.03 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобовязується розраховуватися за вказані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення вмістах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (Правила).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору Позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р., абонент зобовязується: сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

У відповідності до п. 2.3. вищезазначеного договору, абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо обєму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бути надана у такому розрізі: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міського бюджетів, інших орендарів і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВС, пільговим учасникам ліквідації на ЧАЕС, різницю в тарифах.

Згідно з п. 3.1. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р., кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водо лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водо лічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водо лічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Пунктом 3.3. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р. визначено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення обємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Відповідно до п. 3.7. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р., кількість води, яка використовується для поливання зелених насаджень, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на полив очних мережах, або за розрахунками абонента, погоджених з постачальником.

Згідно з п. 3.4. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р., абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у пятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Відповідно до п. 3.5. вищевказаного договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у 5-денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Згідно з п. 3.6. договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р., щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами, не забороненими чинними нормативними актами.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобовязання за договором № 02280/4-04 від 15.04.03 р. за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. на суму 74685,33 грн., що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків абонента із зазначенням тарифів, маршрутними картами. Однак Житлово-будівельний кооператив «Слово-2»зобовязання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вищезазначеним договором виконало частково, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. з урахуванням перерахунків у розмірі 31050,08 грн.

За таких обставин ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»про стягнення 31050,08 грн. основного боргу та 11624,68 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 02280/4-04 від 15.04.03 р. щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання питної води та водовідведення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 02280/4-04 від 15.04.03 р. від відповідача не надходило.

За словами позивача, ним було надано відповідачу послуги відповідачу за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. на суму 74685,33 грн. Проте, дане твердження позивача суд не визнає обґрунтованим, оскільки відповідних маршрутних карт позивач не надав, згідно з наданими розшифровками розрахунків абонента, суми вказані в них не співпадають з сумами, які вказані в розгорнутому розрахунку.

Також, при цьому слід зазначити, що умовами договору № 02280/4-04 від 15.04.03 р. не передбачено надання послуг як з гарячого водопостачання, так і постачання води для підігріву, то господарський суд визнає безпідставним нарахування відповідачу сум за дані види послуг.

Аналогічна позиція викладена щодо цього питання викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/92 від 14.03.11 р.

Таким чином, дослідивши розгорнутий розрахунок позовних вимог та докази сплати послуг з водопостачання та водовідведення, судом було встановлено, що заборгованість відповідача за спірний період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. за холодне водопостачання та водовідведення становила 22116,58 грн.

Слід зазначити, що в розгорнутому розрахунку позовних вимог вказана знижка до нарахувань за холодну воду (вода + стоки) у розмірі 1527,63 грн., яку суд вважає за необхідне врахувати.

Крім того, у відповідності до платіжного доручення № 104 від 25.11.08 р. відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 2587,58 грн. після звернення позивача з даним позовом до суту, у звязку з чим провадження в цій частині основного підлягає припиненню через відсутність предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 2587,58 грн. основного боргу за холодне водопостачання та водовідведення підлягає припиненню в звязку з відсутністю спору.

Відповідач жодних заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у розгорнутому розрахунку, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу сумі 18051,37 грн. за холодне водопостачання та водовідведення, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»основного боргу за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02280/4-04 від 15.04.03 р. у розмірі 18051,37 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»просило стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»11 624 грн. інфляційних нарахувань, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02280/4-04 від 15.04.03 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на те, що ні позивач, ні відповідач не надали суду належних доказів сплати із зазначенням дат відповідачем спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 02280/4-04 від 15.04.03 р., в звязку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобовязання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, тому відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11624,68 грн. інфляційних нарахувань.

Аналогічна позиція щодо цього питання викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду № 37/92 від 14.03.11 р.

Враховуючи вищенаведене, позов ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 79, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Слово-2»(02154, м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 6, код ЄДРПОУ 22932780) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 18 051 (вісімнадцять тисяч пятдесят одну) грн. 37 коп. основного боргу, 180 (сто вісімдесят) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 49 (сорок девять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі щодо стягнення 2587,58 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст рішення

складено 17.08.11 р.