Рішення № 18119552, 23.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/29323.08.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 3160, 43 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 11.04.2001 року)

від відповідача:головний юрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 21.02.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Залізничні шляхи»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 3160, 43 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 03/85-1 від 15.09.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Civic»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 210930»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 07.07.2011 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року порушено провадження у справі № 23/293 та призначено її розгляд на 23.08.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивачем не доведено належними доказами обґрунтованість його позовних вимог до Відповідача, який не є заподіювачем шкоди та винною особою в розумінні вимог статтей 993, 1191 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», причинно-наслідковий зв'язок між понесеними Позивачем витратами та протиправною поведінкою Відповідача.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування № 03/85-1 від 15.09.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Civic»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

11.03.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по вулиці К. Шосе в місті Полтава, автомобіль марки Civic»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою відділом державтоінспекції з обслуговування м. Полтави.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ВАЗ 210930»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_4 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.04.2011 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу Civic»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавче дослідження у фізичної особи підприємця ОСОБА_5. Згідно звіту від 10.05.2011 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 10358, 99 грн.

Позивач страховим актом № 166/11-112/11 від 11.05.2011 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 4730, 45 грн., виплата якого Позивачем підтверджується видатковим касовим ордером від 13.05.2011 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1762569 зі строком дії страхового покриття з 03.07.2010 року по 02.07.2011 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1762569 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35000,00 грн., франшиза нуль гривень.

07.07.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

За таких обставин суд не приймає доводи Відповідача, викладені у письмову відзиві.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у розмірі 3160, 43 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36011, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 22523595) страхове відшкодування у розмірі 3160 (три тисячі сто шістдесят) грн. 43 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк