Ухвала суду № 18119066, 09.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 28/115-б09.08.2011 за заявою державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до державного підприємства «Київський виноробний завод»

(код 32980874)

про визнання банкрутом.

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Шмуйло А.Д.

Представники сторін:

від заявника ОСОБА_1 за довіреністю № 5187/9/10-109 від 29.03.2011;

від боржника Бородін В.В.

В судовому засіданні присутні:

1) представник прокуратури Печерського району міста Києва, посвідчення № 87 від 30.03.2007;

2) представник управління з питань банкрутства у місті Києві та Київській області Доник О.В. за довіреністю № 01-12/228 від 10.12.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом державного підприємства «Київський виноробний завод», з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 № 05-5-15/5288 заяву про порушення справи про банкрутство було повернуто заявнику без розгляду (суддя Хоменко М.Г.).

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва не погодившись із зазначеною ухвалою, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2011 та передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 20.05.2011 № 05-5-15/5288 скасовано, а заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

08.07.2011 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 05-5-15/5288 були передані для розгляду судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 12.07.2011 заяву було прийнято до розгляду суддею Копитовою О.С. , порушено провадження та призначено підготовче засідання на 09.08.2011.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

При розгляді справи № 28/115-б у підготовчому засіданні господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Київський виноробний завод»(надалі по тексту ДП «Київський виноробний завод») зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.06.04 року, ідентифікаційний код - 32980874.

Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (надалі по тексту ДПІ у Печерському районі м. Києва) зазначає про наявність непогашеної заборгованості перед бюджетом в розмірі 497999,22 грн. При цьому, ДПІ у Печерському районі м. Києва посилається на постанову Господарського суду міста Києва № 32/165-А від 15.05.2007, самостійно подані боржником податкові декларації та прийняті за результатами перевірки боржника податкові повідомлення-рішення.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду міста Києва № 32/165-А від 15.05.2007 присуджено до стягнення на користь державного бюджету з боржника податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 197499, 85 грн. та по земельному податку в сумі 138585,24 грн. Однак, як убачається зі змісту зазначеної постанови присуджені до стягнення суми в повному обсязі складаються зі штрафних санкцій визначених боржнику податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобовязань та несвоєчасне подання звітності. Тобто, заборгованість боржника перед бюджетом в розмірі 336085,09 грн., що заявлена ініціюючим кредитором в якості безспірних вимог до боржника для порушення провадження по справі за загальною процедурою, в повному обсязі складається зі штрафних санкцій.

З решти заявлених вимог на суму 161 9144,13 грн., згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва та наявних в матеріалах справи доказів, податковими зобовязаннями боржника є сума в розмірі 980,18 грн., що утворилась на підставі самостійно поданих боржником податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб податку на прибуток підприємств, інші ж вимоги складаються зі штрафних санкцій нарахованих податковим органом боржнику за порушення строків подання податкової звітності та пені за несвоєчасну сплату узгоджених зобовязань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, боржника суд дійшов висновку щодо наявності підстав для припинення провадження по справі з огляду на наступне.

Основним завданням підготовчого засідання суду є зясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого розгляду справи про банкрутство.

Ознаки неплатоспроможності боржника визначені ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

Таким чином ст. 1 зазначеного закону визначено вичерпне коло зобовязань, які не включаються до складу грошових зобовязань при подачі заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. При цьому закон не визначає, які зобовязання належить вважати податком і збором (обовязковим платежем) та які саме суми мають враховуватись господарським судом під час порушення провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно зі ст. 8 Податкового кодексу України в Україні справляються загальнодержавні та місцеві податки та збори, вичерпний перелік яких міститься у статтях 9 і 10 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

З огляду на наведене Кодекс не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»пеня, штраф та інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Згідно Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обовязковими платежами) при порушенні справ про банкрутство слід виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.

У підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

В разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

Судом встановлено, що розмір безспірних вимог кредитора, без урахування сум нарахованих пені та штрафу складає 980,18 грн., що є менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати. Отже, відсутня одна з головних ознак неплатоспроможності боржника, передбачених ч.3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і відповідно відсутні підстави для продовження загальної процедури банкрутства такого боржника.

На думку суду відсутність ознак неплатоспроможності боржника виключає обґрунтованість самого провадження по справі про банкрутство.

Зазначена позиція також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2008 по справі № 43/787-15/596-б-28/15-б.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Податковим кодексом України, приписами Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», враховуючи Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- суд дійшов висновку щодо наявності підстав для припинення провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 11, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

У Х В А Л И В:

Провадження по справі № 28/115-б за заявою державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання банкрутом державного підприємства «Київський виноробний завод»припинити.

Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.

Зобовязати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про порушення провадження по справі про банкрутство в звязку з припиненням провадження по справі.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Копію ухвали направити заявнику, боржнику, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника та державному реєстратору за місцем реєстрації боржника, Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області.

СуддяО.С. Копитова