Рішення № 18118962, 23.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/34323.08.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК-Універсалбуд» До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Інвест»

Третя особа-1:Товариство з обмеженою відповідальністю «Комар Інвест»

Третя особа-2:ОСОБА_1

Про: стягнення коштів та відшкодування збитків у розмірі 43 066 359,60 грн.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:не зявився Відповідача:не зявився

Третьої особи-1:не зявився

Третьої особи-2:не зявився

В судовому засіданні 23.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК-Універсалбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Інвест»за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комар Інвест»про стягнення коштів та відшкодування збитків у розмірі 43066359 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 10.06.2011 порушено провадження у справі № 61/343 та призначено її розгляд на 03.08.2011.

В судове засідання 03.08.2011 зявилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1. в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки між нею та ТОВ «Комар Інвест»укладений договір поруки від 25.10.2007, за яким ОСОБА_1. взяла на себе зобовязання майнової поруки за виконання ТОВ «Степ-Інвест»обовязків за інвестиційним договором № 25-10/07 від 25.10.2007. Зазначене клопотання задоволено судом, ОСОБА_1. залучено до участі в розгляді справи № 61/343 в якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні представниками сторін подано клопотання про продовження строку розгляду справи № 61/343 на 15 днів, яке відповідно до ст. 69 ГПК України було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 17.08.2011.

В судове засідання 17.08.2011 зявилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, розгляд справи було відкладено на 23.08.2011.

В судове засідання 23.08.2011 представники сторін не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ Інвест»(надалі також відповідач, забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комар Інвест»(надалі також третя особа-1, інвестор) укладено інвестиційний договір № 25-10/07, предметом якого (п. 1.1.) є участь сторін у фінансуванні реконструкції незавершеного будівництва з метою завершення будівництва критої автостоянки з обєктами соціально-побутового призначення загальною площею 5967,36 квадратних метрів на ділянці № 63 у 10 мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні по вул. Руденко, 17 в Дарницькому районі м. Києва, надалі по тексту Обєкт, з метою придбання і отримання інвестором права власності на обєкт.

Згідно з п. 1.2. договору, згідно даного договору забудовник зобовязується самостійно розробити проектну документацію, побудувати, ввести в експлуатацію і передати інвестору право власності на обєкт.

Відповідно до п. 4.6. договору, інвестор отримує майнові права на обєкт після здачі його в експлуатацію.

Пунктом 4.7. договору передбачається, що право власності на все майно, матеріали, послуги, обладнання тощо, отримані в результаті інвестування, здійсненого інвестором, до моменту повного виконання сторонами умов даного договору і здачі обєкту в експлуатацію, залишаються за забудовником. У разі розірвання договору на вимогу інвестора та компенсації забудовником всіх належних інвестору виплат як наслідок розірвання договору (збитки, неустойка, тощо), право власності на фактично збудований обєкт (матеріали) належить забудовнику.

Згідно з п. 5.1. договору, інвестиційна діяльність по даному договору здійснюється шляхом внесення грошових коштів на рахунок забудовника в порядку і на умовах, що викладені нижче: протягом 50 днів з дня підписання даного договору інвестор перераховує забудовнику грошові кошти в сумі 200000 грн., з ПДВ (п. 5.2.). З моменту отримання дозволу на будівництво, інвестор у строк до 20.05.2010 перераховує замовнику грошові кошти в розмірі 4913950 грн., з ПДВ, щомісячними платежами. Після фактичного будівництва обєкта та перед введенням його в експлуатацію інвестор перераховує на користь забудовника решту коштів, залишок яких вираховується з загальної вартості обєкта, яка вказана в п. 8.1. договору (п. 5.3.).

Відповідно до п. 7.4. договору забудовник зобовязаний після укладення цього договору невідкладно приступити до підготовки та отримання всієї необхідної для будівництва документації та після отримання такої документації приступити до виконання будівельних робіт. Забудовник зобовязаний побудувати обєкт і передати інвестору право власності на обєкт не пізніше 20.05.2010 (п. 7.5.).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що ціна даного договору дорівнює вартості закінченого будівництвом обєкту і на момент укладення даного договору складає 37952409 грн. 60 коп., з ПДВ.

У матеріалах справи знайшло своє підтвердження те, що на виконання інвестиційного договору ТОВ «Комар Інвест»внесло на користь ТОВ «Степ-Інвест»грошові кошти в розмірі 5113950 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями про внесення інвестицій.

В свою чергу, ТОВ «Степ-Інвест»свої зобовязання за інвестиційним договором у вказаний у договорі строк (20.05.2010) не виконало, що підтвердило у листі від 21.06.2010 вих. № 11, в якому, зокрема, просило не розривати в односторонньому порядку інвестиційний договір та відстрочити термін введення обєкту в експлуатацію до 20.05.2011. Крім того зазначило, що підставою для невиконання відповідачем своїх зобовязань з будівництва обєкту за інвестиційним договором стало те, що на підставі протесту заступника прокурора м. Києва від 08.10.2008 № 07/1-262/1вих-08 Київською міською радою було прийнято рішення № 305/2374 від 17.09.2009, яким скасовано попереднє рішення Київради № 736/3311 від 14.07.2005 «Про передачу ТОВ «Степ-Інвест»земельної ділянки № 63 для завершення будівництва, експлуатації та обслуговування критої автостоянки з обєктами соціально-побутового призначення у 10-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі м. Києва». Також, за інформацією відповідача, було скасовано дозвіл на будівництво, наданий ТОВ «Степ-Інвест»на будівництво обєкту за інвестиційним договором.

Згідно з п. 9.3. інвестиційного договору у разі непередачі забудовником інвестору права власності на обєкт у строки, що вказані у п. 7.5. договору, інвестор має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це письмово забудовника, а забудовник зобовязується повернути інвестору всі внесені на момент розірвання договору інвестиційні платежі та упущену (втрачену) вигоду у розмірі, яка дорівнює вартості обєкта, передбаченої в п. 8.1. даного договору.

Підстава, за якою саме ТОВ «БТК-Універсалбуд» подано позовну заяву у даній справі, є підписання між позивачем та ТОВ «Комар-Інвест»12.06.2010 договору про відступлення права вимоги № 1206-10 від 12.06.2010 за Інвестиційним договором № 25-10/07.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору про відступлення, первісний кредитор (ТОВ «Комар-Інвест») відступає, а новий кредитор (ТОВ «БТК-Універсалбуд») набуває право вимоги, передбачене п. 9.3. інвестиційного договору, а саме, права вимоги щодо повернення внесених інвестиційних платежів за вказаним договором та розміру упущеної вигоди, яка дорівнює 100 % ціни обєкта, передбаченої в п. 8.1. інвестиційного договору. Право вимоги виникло у первісного кредитора на підставі укладеного між ТОВ «Степ-Інвест»та первісним кредитором інвестиційного договору від 25.10.2007, у звязку з невиконанням боржником свого обовязку по будівництву, введенню в експлуатацію та передачі первісному кредитору у власність обєкту інвестування.

Про укладення договору про відступлення права вимоги ТОВ «Степ-Інвест»було повідомлено листом ТОВ «Комар Інвест»№ 8 від 12.06.2010.

Листом № 23 від 14.06.2010 ТОВ «БТК-Універсалбуд»як новий кредитор за інвестиційним договором звернулося з вимогою до ТОВ «Степ-Інвест»перерахувати в строк до 21.06.2010 на рахунок ТОВ «БТК-Універсалбуд»гроші кошти в розмірі 43066359 грн. 60 коп., з яких сума внесених інвестиційних платежів складає 5113950 грн. 00 коп., розмір втраченої вигоди 37952409 грн. 60 коп.

Як зазначалося вище, листом № 11 від 21.06.2010 відповідач визнав факт невиконання своїх зобовязань за інвестиційним договором, проте змоги сплатити на користь позивача суму боргу в звязку з скрутним фінансовим становищем не має.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стосовно вимоги про сплату суми внесених інвестиційних платежів в розмірі 5113950 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В підтвердження своїх вимог, позивач документально підтвердив суду факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за інвестиційним договором № 25-10/07 від 25.10.2007, позивачем також доведено внесення інвестиційних платежів в розмірі 5113950 грн. 00 коп. на банківські рахунки відповідача.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Тому, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення суми внесених інвестиційних платежів в розмірі 5113950 грн. 00 коп. є обґрунтованими та законними, а отже підлягають задоволенню судом.

Стосовно вимоги про сплату суми втраченої вигоди в розмірі 37952409 грн. 60 коп. судом зазначається таке.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобовязання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на заподіяння йому таких збитків, як неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

Наявність протиправної поведінки у діях відповідача обгрунтовується позивачем тим, що позивач не виконав умови договору в частині будівництва обєкту інвестування у встановлений договором термін. Суд погоджується щодо наявності протиправної поведінки відповідача у даному випадку, оскільки, як встановлено вище, відповідач не побудував обєкт і не передав інвестору право власності на нього не пізніше 20.05.2010.

Наявність та розмір збитків, як елементу складу правопорушення, в сумі 37952409 грн. 60 коп. обгрунтовується позивачем тим, що оскільки відповідачем не було передано інвестору право власності на обєкт у строк до 20.05.2010, то згідно з п. 9.3. інвестиційного договору забудовник зобовязується повернути інвестору упущену (втрачену) вигоду у розмірі, яка дорівнює вартості обєкта, передбаченої в п. 8.1. даного договору.

Судом зазначається, що відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, упущеною вигодою позивача у даному спорі може бути сума коштів, яку б позивач міг отримати в процесі комерційної експлуатації автостоянки, проте не отримав, з причини невиконання відповідачем своїх обовязків з її будівництва.

В той же час, визначення в інвестиційному договорі (п. 9.3.) поняття упущена (втрачена) вигода, яка підлягає відшкодуванню в розмірі, що дорівнює вартості обєкта, передбаченої в п. 8.1. договору, не відповідає поняттю «збитки», встановленому чинним законодавством та по своїй суті є штрафом за невиконання господарських зобовязань та не є збитками, отже такий елемент складу цивільного правопорушення як наявність збитків, позивачем не доведено.

В такому випадку, в діях відповідача судом не вбачається причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача та розміру завданих збитків.

Щодо наявності вини в діях відповідача, на думку суду, прийняття Київською міською радою було рішення № 305/2374 від 17.09.2009, яким скасовано попереднє рішення Київради № 736/3311 від 14.07.2005 «Про передачу ТОВ «Степ-Інвест»земельної ділянки № 63 для завершення будівництва, експлуатації та обслуговування критої автостоянки з обєктами соціально-побутового призначення у 10-му мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі м. Києва», а також скасування дозволу на будівництво, наданого ТОВ «Степ-Інвест» на будівництво обєкту за інвестиційним договором, виключають вину як елемент складу цивільного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення суми втраченої вигоди в розмірі 37952409 грн. 60 коп. є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-Інвест»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15; код ЄДРПОУ 30382072) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК-Універсалбуд»(02068, м. Київ, вул. О. Пчілки, 2-Б; оф. 61; код ЄДРПОУ 3153086) 5113950 (пять мільйонів сто тринадцять тисяч девятсот пятдесят) грн. 00 коп. - суми внесених інвестиційних платежів, державне мито в розмірі 3021 (три тисячі двадцять одна) грн.75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 27 (двадцять сім) грн. 97 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 23.08.2011