Рішення № 18118840, 15.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/14415.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГСК» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»

про стягнення 47230,32 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. № 1 від 02.06.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2. предст. ( дов. № 5 від26.05.2010 р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГСК»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(далі відповідач) про стягнення 47230,32 грн. (27949,43 грн. заборгованості, 6726,24 грн. пені, 10257,44 грн. збитків від інфляції, 2297,21 грн. 3% річних) за Договором субпідряду № 6/05-08-Б від 06.10.2008р.

Ухвалою суду від 22.06.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/144 та призначено розгляд справи на 15.07.2011 р.

Від відповідача 14.07.2011 р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2011 р. про порушення провадження у справі, а також відзив на позов, заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та клопотання про застосування розстрочки при стягненні боргу.

Представником позивача в судовому засіданні 15.07.2011 р. було надано суду додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.07.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та обєктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008 р. між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГСК», та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»укладено договір субпідряду на виконання робіт № 6/05-08-Б на об'єкті будівництва: «Житловий будинок по вул. Білоруській, 36-А у Шевченківському районі м. Києва» (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору Позивач за завданням Відповідача на свій ризик зобов'язується власними та/або залученими силами та засобами виконати і здати Відповідачу роботи, зазначені в п. 1.2. Договору, на об'єкті будівництва: «Житловий будинок по вул. Білоруській, 36-А у Шевченківському районі м. Києва»у визначений строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а Відповідач зобов'язаний передати затверджену проектну документацію, надати будівельний майданчик (фронт робіт), координувати виконання робіт, прийняти закінчені роботи у встановленому порядку та оплатити їх на умовах Договору.

Відповідно до Додатку №2 до Договору, договірна ціна складає 85484,40грн.

Строк виконання робіт становить 60 календарних днів з дати укладення Договору. Датою закінчення виконання робіт вважається дата прийняття їх Відповідачем в порядку, визначеному п. 10 Договору (п. 2.1. Договору).

Передача закінчених робіт Позивачем і приймання їх Відповідачем оформлюється Актом виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) і Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми №КБ-3), які після прийняття об'ємів цих робіт уповноваженою особою Відповідача надаються на оформлення та підписання Відповідачу до 20 числа звітного місяця з наданням підтверджуючих документів (копій накладних) вартості матеріалів та ресурсів виробника/постачальника (п. 10.1 Договору).

Право власності на закінчені роботи (їх етапи) разом з усіма ризиками щодо їх збереження переходять до Відповідача з моменту підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість підрядних робіт (форми КБ-3) (п. 10.6. Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами Договору належним чином складено та підписано Довідку про вартість виконаних робіт за липень 2008 року та Акт приймання-передачі підрядних робіт за липень 2008 року; на обох документах не зазначено дати підписання з боку позивача, а відповідачем вказані документи підписані 31.07.2008р.

Згідно п. 6.1.5 Договору Відповідач зобов'язаний здійснити приймання та оплату фактично виконаних Позивачем робіт.

Відповідач здійснює оплату виконаних Позивачем робіт у наступному місяці за звітним на підставі Довідок про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) та Актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) за фактично виконані Позивачем роботи по Договору, підписаних уповноваженими представниками Сторін з обов'язковим наданням Позивачем виконавчої документації (акти на скриті роботи, тощо). Оплата здійснюється упродовж 15 робочих днів з дати підписання зазначених Довідки (типова форма КБ-№) та Актів (типова форма КБ-2в) (п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Судом встановлено, що надані Позивачем Довідка про вартість виконаних робіт за липень 2008 року та Акт приймання-передачі підрядних робіт за липень 2008 року складені належним чином та підписані позивачем і відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази, що Позивачем були допущені у виконаній згідно вищевказаного Акту роботі відступи від умов Договору або інші недоліки робіт, та що Відповідачем була зроблена про це відповідна заява згідно ст. 853 ЦК України.

В матеріалах справи також відсутні докази, що між Позивачем і Відповідачем існував або існує спір з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин; при розгляді даної справи Відповідачем також не заявлялось про наявність на його думку явних або прихованих недоліків (ч. 2 та 3 ст. 853 ЦК України) у виконаних Позивачем та зазначених у вищенаведеному Акті роботах, та сторонам не заявлялось клопотання про призначення експертизи з цього приводу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушив умови Договору та провів оплату по Договору за виконані та зазначені в Акт приймання-передачі підрядних робіт за липень 2008 року роботи не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 27949,43 грн.

Враховуючи, що в наданому суду відзиві відповідач не заперечив проти існування вказаної суми заборгованості, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем цієї суми заборгованості в розмірі 27949,43 грн., суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 27949,43 грн. заборгованості в примусовому порядку.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи, згідно яких розмір 3% річних становить 2297,21 грн., інфляційної складової боргу 10257,44 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум 3% річних та інфляційних, а тому, зважаючи все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача сум 3% річних 2297,21 грн. та інфляційної складової боргу 10257,44 грн.

Відповідно до п. 13.4. Договору, за прострочення перерахування остаточних платежів, передбачених даним Договором (п. 3.2.2.), Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених (недоплачених) робіт за кожен день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 6 726,24 грн. за прострочення Відповідачем оплати решти вартості виконаних по Договору та зазначених в Акті за липень 2008 року робіт, за період прострочення оплати - 16.08.2008 р. - 16.08.2009 р., за 366 днів.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині оплати решти вартості виконаних по Договору та зазначених в Акті за липень 2008 року робіт.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Фактично право вимоги про стягнення з Відповідача пені виникло у Позивача з 16.08.2008р. (тобто з дати прострочення Відповідачем оплати решти вартості виконаних по Договору та зазначених в Акті за липень 2008 року робіт) і припинилось зі спливом одного року, тобто - 16.08.2009р. було останньою датою, коли Позивач міг заявити позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені за прострочення Відповідачем оплати решти вартості виконаних по Договору та зазначених в Акті за липень 2008 року робіт в сумі 27949,43 грн.

Позовна заява подана до суду 20.06.2011 р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В заяві від 13.07.11р. Відповідач просить суд застосувати до позовної вимоги про стягнення пені позовну давність.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності не заявлялось, обґрунтованих причин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені поза межами строку позовної давності не наводилось.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 6 726,24 грн. за прострочення Відповідачем оплати решти вартості виконаних по Договору та зазначених в Акті за липень 2008 року робіт, задоволенню не підлягають через сплив строку позовної давності.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в іншій частині судові витрати відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(м. Київ, вул. Стрийська, 4; ідентифікаційний код 30023823) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГСК»(м. Київ, пр. Маяковського, 91-В, кв. 393; ідентифікаційний код 32978561) 27949 (двадцять сім тисяч девятсот сорок девять) грн. 43 коп. основної заборгованості, 2297 (дві тисячі двісті девяносто сім) грн. 21 коп. - 3% річних, 10257 (десять тисяч двісті пятдесят сім) грн. 44 коп. інфляційної складової боргу, 405 (чотириста пять) грн. 05 коп. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко