Постанова № 18117141, 30.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р.Справа № 20/17-1934-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.,

при секретарі судового засідання Павлюк О.М,

за участю представників:

від прокуратури - Доброжан Н.І., посвідчення НОМЕР_1 від 19.06.2009р.;

від позивача участі не брали, хоча Одеська міська рада була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00872240 від 25.08.2011р. (а.с.131);

від відповідача ОСОБА_1., довіреність б/н від 20.06.2011р.;

від третьої особи (Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради)- ОСОБА_3., довіреність №01-25/1582-07 від 17.08.2011р.;

від третьої особи (фізичної особи підприємця ОСОБА_2) - участі не брали;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

прокурора Малиновського району м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2011р.

у справі №20/17-1934-2011

за позовом: заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „АТП-15106”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення, державного акту на право постійного користування землею, про припинення права користування земельною ділянкою та про припинення нецільового використання земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступником прокурора Малиновського району м. Одеси подано позов в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відкритого акціонерного товариства „АТП-15106” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Одеської міської ради від 28.12.99 року №953 “Про видачу ВАТ “АТП-15106” державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га, за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку”; визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га, за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку від 18.10.2000 року №002035, виданий ВАТ “АТП-15106”; про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ “АТП-15106”за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, загальною площею 2,9980 га; припинення нецільового використання ВАТ “АТП-15106” частини земельної ділянки за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, загальною площею 0,1275 га (згідно проведеної зйомки земельних ділянок фактично зайнятих ВАТ “АТП-15106” та міні ринку “На Середній”), шляхом повернення частини земельної ділянки за належністю Одеській міській раді (МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106).

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2011 р. порушено провадження у справі №20/17-1934-2011 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.2011 р. (суддя Щавинська Ю.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано недоведенністю прокуратурою та позивачем за допомогою належних та допустимих доказів підстав для задоволення позову.

Не погодившись з вказаним рішенням прокурор Малиновського району м.Одеси звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення від 11.07.2011 р. та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників прокуратури, позивача та третьої особи (Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.12.1999 року прийнято рішення №953 “Про видачу ВАТ “АТП-15106” державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку”, згідно якого вирішено погодитись з пропозицією управління земельних ресурсів та винести на розгляд сесії Одеської міської ради таке рішення: 1.1.Затвердити технічну документіацію по інвентиризації земельної ділянки. 1.2. Видати відкритому акціонерному товариству "АТП 15106" державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га, по АДРЕСА_1, для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку. 1.3. Ввести обмеження на використання частини земельної ділянки, площею 0,1394 га, заборона будівництва нових об'єктів між проектною червоною лінією і зовнішньою межею земельної ділянки з сторони вул. Середня. 1.4. Зобов'язання відкритого акціонерного товариства “АТП-15106”. 1.4.1. Замовити в управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою відповідно до пункту 1.2. цього рішення. 1.4.2. Висновки та пропозиції, викладені у технічній документації по інвентиризації земельної ділянки, обов'язкові до виконання. 1.4.3. Дотримуватися положень статтей 40,115 Земельного кодексу України. 1.5. Управлінню земельних ресурсів за встановленим законом порядком видати відкритому акціонерному товариству "АТП 15106" державний акт на право постійного користування земельною ділянкою відповідно до пункту 1.2 цього рішення та внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію. 1.6. Державній податковій інспекції у Іллічівському районі провадити збір плати за землю згідно з чинним законодавством (а.с.20).

Перший заступник прокурора Малиновського району м.Одеси просив визнати недійсним та скасувати рішення Одеської міської ради від 28.12.1999 року №953 “Про видачу ВАТ “АТП-15106” державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку”, проте ні прокурором, ні позивачем-Одеською міською радою не подано доказів прийняття останнім такого рішення. Враховуючи те, що Одеською міською радою не приймалось рішення №953 “Про видачу ВАТ “АТП-15106” державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,9980 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку” від 28.12.1999 р., судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові в цій частині.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 18.10.2000 р. серії ІІ-ОД №002035 в постійне користування для експлуатації та обслуговування таксомоторного парку відкритому акціонерному товариству «АТП-15106»було надано земельну ділянку, площею 2,9980 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-27).

Вказаний державний акт виданий на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 29.02.2000 р. №877-ХХІІІ та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №109.

У відповідності до частини першої статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., чинного на момент видачі державного акту на право постійного користування землею від 18.10.2000 р. серії ІІ-ОД №002035, право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно з частиною третьою статті 126 чинного Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою.

Аналіз наведених норм права свідчить, що державний акт лише підтверджує та посвідчує наявність в особи права постійного користування земельною ділянкою, який видається на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок у постійне користування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Одеської міської ради від 29.02.2000 р. №877-ХХІІІ (а.с.28), на підставі якого був виданий спірний державний акт, у встановленому законодавством порядку недійсним, незаконним, неправомірним не визнавалось та на даний час є чинним, в звязку з чим і підстави для скасування спірного державного акта на право постійного користування землею відсутні.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Вищого господарського суду України, зокрема від 25.11.2009 р. по справі №19/062-09.

Розглядаючи вимоги про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ “АТП-15106” за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, загальною площею 2,9980 га, суд першої інстанції правильно зазначив, що право постійного землекористування є безстроковим, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства й передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк, а якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк; у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою; рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Прокурор стверджує, що ВАТ «АТП-15106»земельну ділянку використовує з порушенням земельного законодавства, зокрема, не за цільовим призначенням- не для експлуатації та обслуговування таксомоторного парку, оскільки на спірній земельній ділянці здійснює господарську діяльність (торгівля автозапчастинами) інший суб'єкт господарювання фізична особапідприємець ОСОБА_2 згідно договору оренди №112 від 10.12.2008р., укладеного між останнім та відповідачем.

Пункт "а" частини першої статті 96 Земельного Кодексу передбачає, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Категорії земель за основним цільовим призначенням визначені частиною першою статті 19 вказаного Кодексу.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії, зміна цільового призначення земель здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (стаття 20 Земельного кодексу України).

На вимогу суду ні прокурором, ні позивачем не подано рішення органу місцевого самоврядування, яким би було встановлено категорію спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Зі змісту державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ОД №002035 від 18.10.2000 р. вбачається, що земельна ділянка площею 2,9980 га за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 надана відповідачеві у постійне користування для експлуатації та обслуговування таксомоторного парку. Цей державний акт на право постійного користування землею, як зазначалось вище, виданий на підставі рішення Одеської міської ради № 877-ХХІІІ від 29.02.2000р., пунктом 3 якого введено обмеження на використання частини земельної ділянки площею 0,1394 га у вигляді заборони будівництва нових об'єктів між проектною червоною лінією і зовнішньою межею земельної ділянки зі сторони вул. Середня.

Інших обмежень ні державний акт, ні рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого його було видано, не містять.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 188 Земельного кодексу України, статей 5, 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312 (далі- Порядок), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.

В силу статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема, виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Докази проведення державними інспекторами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель відповідних перевірок товариства відповідача в матеріалах справи відсутні.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилався на акти перевірок відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради №271 від 09.04.2009 р., №375 від 28.12.2010 р. (а.с.23-24, 31-32). Вказане управління створено Одеською міською радою і є її виконавчим органом; управління підзвітне та підконтрольне Одеській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Одеської міської ради та Одеському міському голові: діяльність управління координує Одеська міська рада та її виконавчий комітет у межах власних та делегованих повноважень у сфері регулювання земельних відносин (пункти 1,2 Положення про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2005 р. N5069-IV), відтак зазначене управління не є тим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, в тому числі щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що прокуратурою та позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено підстав для задоволення позову як в частині припинення права постійного користування, так і в частині припинення нецільового використання земельної ділянки.

Доводи скаржника, обгрунтовані посиланням на статтю 92 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, колегія суддів також відхиляє оскільки вказана норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року до його переоформлення (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі №1-17/2005).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду від 11.07.2011 р. ґрунтується на повному зясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Малиновського району м. Одеси залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2011р. по справі №20/17-1934-2011 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.