Рішення № 18116743, 01.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.11 Справа № 5021/1765/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта», смт. Ямпіль, Сумська область

про звернення стягнення на майно та визнання права власності на предмет іпотеки

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Антоненко В.О.;

Від відповідача: не зявився;

У засіданні брали участь: Секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 19/04-785 від 07.07.2011 року позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, визначений п. 1.2 Договору іпотеки в рахунок задоволення вимог позивача в сумі 1581800 грн. 00 коп., а саме, на комплекс будівель нафтобази із спеціальним обладнанням (додаток № 1 до Договору), загальною (нежитловою) площею 109,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з: адмінбудівлі А 1, площею 85,6 кв.м, (цегла); будівлі Б-1, площею 24,3 кв.м (метал) та просить суд визнати право власності за позивачем на вищевказаний комплекс будівель нафтобази зі спеціальним обладнанням. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні 29.08.2011 року представник позивача підтримав заявлений позов.

Представник відповідача в судове засідання 01.09.2011 року не зявився, але в судовому засіданні 29.08.2011 року пояснив суду, що проти позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Між ТОВ „Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" та ТОВ „Нафта" було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 16/2 від 04.01.2006 року (далі Договір поставки) та в забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за вищеназваним Договором поставки, також був укладений між позивачем та відповідачем Договір іпотеки, посвідчений 09.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЛисенкоО.О. за реєстровим № 6693 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1 Договору поставки позивач зобов'язувався поставити, а відповідач оплатити та прийняти нафтопродукти (далі - Товар) на умовах оплати та поставки визначених даним Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов вищевказаного Договору поставки, позивачем здійснювались поставки нафтопродуктів відповідачеві партіями, а факт отримання Товару відповідачем підтверджувався видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та довіреностями.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки, між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки, посвідчений 09.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_1 за реєстровим № 6693 (далі -Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки у забезпечення зобовязань іпотекодавця перед іпотекодержателем, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку комплекс будівель нафтобази із спеціальним обладнанням (додаток № 1 до Договору), загальною (нежитловою) площею 109,9 (сто девять цілих девять сотих) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (один літера «А») (далі - «Предмет іпотеки») і складається із: адмінбудівлі А 1, площею 85,6 (вісімдесят п»ять цілих шість десятих) кв.м. (цегла); будівлі Б-1, площею 24,3 (двадцять чотири цілих три десятих) кв.м. (метал).

Відповідно до п.4.2. Договору іпотеки у разі не виконання або неналежного виконання іпотекодавцем Основного зобовязання та/або зобовязань за цим Договором, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

п.4.3. Договору іпотеки встановлює, що за рахунок Предмету Іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи основний борг, проценти, неустойку, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, тощо.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 27.07.2010 року господарським судом Сумської області по справі № 2/87-10 за позовом: ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» до ТОВ «Нафта» про стягнення 1760102 грн. 10 коп. було прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Нафта» на користь ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» - 1 738 520,95 грн. в тому числі: 1 061 653,38 грн. - основного боргу; 104 243,73 грн. - пеня; 80 016, 67 грн. - 3 % річних; 492 607,17 грн. - інфляційні збитки, які було нараховано за Договором поставки нафтопродуктів № 16/2 від 04.01.2006 року; 17 385,20 грн. - витрати по сплаті державного мита; 236, 00 грн. - витрати по сплаті ІТЗ судового процесу, про що було видано відповідний наказ від 08.10.2010 року.

Позивач зазначає, що в звязку з тим, що ТОВ «Нафта» не сплатило борг, згідно рішення господарського суду Сумської області, ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» направило до виконавчої служби наказ для примусового його стягнення. До цього часу борг не повернутий, а рішення господарського суду Сумської області не виконано в звязку з відсутністю коштів на рахунках ТОВ «Нафта», тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, визначений п. 1.2 Договору іпотеки в рахунок задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем, згідно Договору поставки було встановлено та борг стягнуто, відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2010 року №2/87-10. Крім того, видано наказ від 08.10.2010 року на примусове виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоцільність задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений п. 1.2 Договору іпотеки в рахунок задоволення вимог в сумі 1581800 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В позовній заяві позивач також просить суд визнати за позивачем право власності на предмет іпотеки визначений п. 1.2 Договору іпотеки, а саме: на комплекс будівель нафтобази із спеціальним обладнанням (додаток № 1 до Договору), загальною (нежитловою) площею 109,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з: адмінбудівлі А 1, площею 85,6 кв.м, (цегла); будівлі Б-1, площею 24,3 кв.м (метал).

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 37 Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що згідно п.4.4. Договору іпотеки іпотекодавець погоджується з тим, що даний Договір є нотаріально посвідченим Договором про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає застереження про задоволення іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки у рахунок виконання Основного зобовязання. Така передача Предмету іпотеки іпотекодержателю проводиться за договірною вартістю, встановленою цим Договором. Цей Договір є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на Предмет іпотеки та одночасно являється право встановлюючим документом на Предмет іпотеки.

Судом встановлено, що в Договорі іпотеки вказано, що Предмет іпотеки оцінений сторонами в сумі 1581800 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання права власності на предмет іпотеки є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час звернення з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» сплатило державне мито в сумі 15 818 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №4181 від 30.06.2011 р.

Відповідно до п. п. “а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами та доповненнями, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 6 (шести) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.) і не більше 1 500 (тисячі пятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500 грн. 00 коп.).

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, з позивача в доход державного бюджету необхідно стягнути 9682 грн. 00 коп. ще за одну вимогу майнового характеру.

Згідно ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33060700) право власності на комплекс будівель нафтобази, загальною площею 109,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з адмінбудівліА1, площею 85,6кв.м (цегла), будівлі Б-1, площею 24,3 кв.м (метал) із спеціальним обладнанням: 1) Ємкість для зберігання нафтопродуктів 6 шт. (обєм 400 куб.м.), 2) Естакада для злиття нафтопродуктів із залізничних цестерн, 3) Навісний агрегат ІАСЦЛ-20-24-Г=32, куб. м/г,-54м., 4) навісний агрегат ІАСВН-80-А=36 куб.м/г, Н-26м, 15 КВТ для наповнення в автоцистерни - 2 шт., 5) стояні для наповнення в автоцистерни 3 шт., 6) майданчик з залізобетонних плит, 7) трубопроводи, 8) Залізнодорожний тупик 1шт. (довжина 150м.), 9) Ємкість для пожежних резервуарів 2шт.*75 куб.м, 10) Огорожа навколо нафтобази, що підтверджується Договором купівлі-продажу № 21203 від 02.12.2003 року, Актом прийому-передачі від 24.12.2003 року.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» (41107, Сумська область, Ямпільський район, смт. Ямпіль, вул. Заводська, 8, кв. 6, код ЄДРПОУ 30084081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33060700) 15818 грн. 00 коп. державного мита так 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-Укрнєфтєпродукт» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33060700) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) 9682 грн. 00 коп. державного мита.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 06.09.2011 року.