Рішення № 18115950, 02.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.11 Справа № 19/105/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом

Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейд ЛТД", м.Старобільськ Луганської області

до Комунального підприємства "Старобільськтепло", м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 35916 грн. 75 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник не прибув,

від відповідача ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 293 від 16.06.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по договору про надання послуг з утримання полігону твердих побутових відходів від 01.01.2011 за надані послуги 31635,31 грн., пеню 2879,24 грн., 3% річних 282,31 грн. та проіндексовану суму боргу 1119,89 грн.

В судовому засіданні 20.07.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 02.09.2011, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9270300654878 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

02.09.2011 подав заяву № 75 від 31.08.2011 про розгляд справи без участі його представника, у зв”язку з важким майновим становищем.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні та задоволена судом.

Відповідач у відзиві № 320 від 18.07.2011 на позовну заяву стосовно позовних вимог заперечив та надав контррозрахунок пені згідно якого розмір пені складає 1209,10 грн.

Позивач надав заперечення № 62 від 19.07.2011 на відзив відповідача, де наполягає на стягненні пені у повному розмірі, посилаючись на норми діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю „Стартрейд ЛТД” (виконавець, позивач) та Комунальним підприємством „Старобільськтепло” (замовник, відповідач) 01.01.2011 був укладений договір про надання послуг з утримання полігону твердих побутових відходів, за умовами якого виконавець зобов”язався надавати замовнику послуги по прибиранню та підтриманню полігону твердих побутових відходів міста Старобільська в межах передбачених законодавством санітарних норм, а замовник зобов”язався своєчасно оплачувати послуги у строки та на умовах, передбачених цим договором (далі послуги).

Відповідно до п.2.1 договору обсяг наданих послуг визначається згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт (послуг).

Згідно п.8.1 договору строк дії договору становить з 01.01.2011 по 01.02.2011, але не менше ніж до повного виконання сторонами зобов”язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач надав у січні 2011 року відповідачу послуги з утримання полігону твердих побутових відходів в обсягах згідно підписаних сторонами договору акту виконаних робіт (послуг) № 1 на суму 15520,97 грн. (а.с.12, 14) та акту виконаних робіт (послуг) № 2 (а.с.16, 17) на суму 16114,34 грн.

Згідно п.3.1 договору розрахунковим періодом для оплати наданих послуг є календарний місяць.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником згідно наданого виконавцем рахунку протягом 10 днів з дня його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі якщо з реквізиту „Призначення платежу”, що міститься у платіжному документі замовника на перерахування грошових коштів у рахунок оплати послуг виконавця неможливо визначити, за який розрахунковий період здійснюється оплата наданих послуг, виконавець має право зарахувати всі перераховані кошти у рахунок погашення існуючої заборгованості замовника з найдавнішим терміном її виникнення (п.3.2 договору).

Як вбачається з п.п.1 п.4.2 договору замовник зобов”язався оплачувати у встановлений договором строк рахунки виконавця згідно договору.

Для оплати наданих послуг згідно умов договору відповідачу 04.03.2011 були вручені рахунки:

- рахунок-фактура № СФ-0000136 від 31.01.2011 на суму 15520,97 грн. (а.с.13),

- рахунок-фактура № СФ-0000137 від 31.01.2011 на суму 16114,34 грн. (а.с.15),

на загальну суму 31635,31 грн., які відповідач не оплатив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості послуг замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочки оплати. Оплата пені здійснюється замовником згідно наданого виконавцем рахунку протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

За несвоєчасну оплату вартості послуг відповідачу була нарахована пеня у розмірі 2843,75 грн. на оплату якої боржнику був наданий рахунок № 531 від 14.06.2011 (а.с.18-20), який останнім не оплачений.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1), а в ст.3 зазначено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного сума пені, яка підлягає до стягнення буде складати 1222,51 грн.

В решті вимог стосовно стягнення пені слід відмовити.

В судовому засіданні 23.08.2011 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені нарахованої згідно контррозрахунку на 30%, у зв”язку з важким матеріальним становищем.

Позивач надав з цього приводу письмові пояснення, в яких заперечив стосовно задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

В силу ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В п.2.4 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків .

Положення п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України надають господарському суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що договір укладався сторонами на дуже незначний термін; боржник взагалі не виконав взятих на себе зобов"язань (не сплатив позивачу жодної копійки за отримані послуги); враховуючи скрутний майновий стан обох сторін (позивача та відповідача), те, що обидві сторони працюють у сфері комунальних послуг, господарський суд залишає клопотання відповідача про зменшення розміру пені без задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних та інфляційні нарахування, але при розрахунку позивач допустився арифметичної помилки, оскільки рахунки були виставлені 04.03.2011, то строк для їх оплати складає до 14.03.2011 включно. Тобто за період з 15.03.2011 по 30.06.2011 сума 3% річних, яка підлягає до стягнення буде складати 280,82 грн., а інфляційні нарахування за період з березня по травень 2011 року 1119,87 грн.

В решті позовних вимог стосовно стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань слід відмовити.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю „Стартрейд ЛТД”, м.Старобільськ Луганської області до Комунального підприємства „Старобільськтепло”, м.Старобільськ Луганської області, задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Старобільськтепло”, Луганська область, м.Старобільськ, кв.Ватутіна, код 34962239 на користь Виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю „Стартрейд ЛТД”, Луганська область, м.Старобільськ, вул.Трудова, б.16, код 24180604 заборгованість у сумі 31635 грн. 31 коп., інфляційні нарахування у сумі 1119 грн. 87 коп., 3% річних у сумі 280 грн. 82 коп., пеню у розмірі 1222 грн. 51 коп., державне мито в сумі 342 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225 грн. 11 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.09.2011

Суддя Т.В.Косенко

Помічник судді Г.А.Кравцова

Надруковано 3 примірника: Вих. №

1-до справи2

2-позивачу (рекомендованою)

3-відповідачу (простою) 07.09.2011