Рішення № 18115907, 05.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа № 9/140/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Юридичний центр "Київ", м. Київ

до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 2 971 грн. 55 коп.

в присутності представників:

від позивача не прибув,

від відповідача ОСОБА_1., дов. № 466 від 02.09.11

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням інфляції за договором доручення № 1-ЮР/21-07-09 від 21.07.09 в сумі 791,49 грн., пеню в сумі 180,06 грн.

Клопотанням за № 894 від 05.09.11 позивач просить зменшити розмір позову у звязку з частковим погашенням відповідачем боргу в розмірі 713,06 грн. та стягнути з відповідача суму коштів в рахунок стягнення заборгованості за договором доручення № 1-ЮР/21-07-09 від 21.07.09 в сумі 2180,06 грн.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому ст. 22 ГПК України, суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення.

Суд звертає увагу позивача, ПП "Юридичний центр "Київ", на те, що відповідно до розрахунку суми позову (а.с. 11) вимоги стосуються стягнення суми боргу в розмірі 713,06 грн., інфляційних втрат 78,43 грн. та пені 180,06 грн., загальна сума позову має складати 971,55 грн.

Що ж до витрат за договором про надання інформаційно-консультативних (юридичних) послуг в сумі 2 тис. грн., то ця сума ніяким чином не є позовною вимогою, не повинна входити до складу розміру позову, оскільки згідно з нормою ст. 44 ГПК України є виключно судовими витратами.

Відповідач, Лисичанське комунальне АТП 032806, у письмових запереченнях за № 439 з вимогами позивача погодився в частині сплати пені та судових витрат.

Щодо ж до відшкодування витрат на юридичні послуги в розмірі 2 тис. грн., то на думку відповідача відшкодуванню підлягають лише послуги адвоката, а не будь-які інші юридичні послуги, що передбачено господарським процесуальним законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений з відповідачем договір доручення № 1-ЮР/21-07-09 від 21.07.09, згідно з яким відповідач (довіритель) доручив, а позивач (повірений) прийняв на себе зобовязання здійснювати від імені відповідача комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту інтересів відповідача перед юридичними та фізичними особами.

Позивач виконав свої договірні зобовязання, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 293777,43 грн.

Відповідно до умови п. 4.5 договору сума винагороди за договором доручення складає 20% від суми погашеної боржниками заборгованості, що складає 58755,48 грн.

Відповідач частково сплатив отримані за договором послуги в сумі 58042,42 грн., однак внаслідок порушення відповідачем грошових зобовязань за ним утворилась заборгованість в сумі 713,06 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з липня 2010 року по червень 2011 року в сумі 78,43 грн.

Застосовуючи положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", позивач нарахував відповідачу пеню за порушення грошового зобовязання за період з 01.07.10 по 30.06.11 в сумі 180,06 грн.

З метою захисту своїх інтересів позивач звернувся за юридичною допомогою до ПП "Український юридично-фінансовий центр" та уклав з ним договір про надання інформаційно-консультативних (юридичних) послуг № 22 від 14.07.11 і сплатив за ці послуги 2 тис. грн., що підтверджується відповідною квитанцією про сплату. Позивач просить стягнути ці витрати з відповідача.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за договором доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення № 1-ЮР/21-07-09 від 21.07.09 (а.с. 12 15), згідно з яким відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобовязання здійснювати від імені відповідача комплекс юридичних та фактичних дій відповідно до письмових вказівок та замовлень з метою представництва та захисту інтересів відповідача перед юридичними та фізичними особами.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що відповідач має сплатити суму винагороди протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач виконав свої договірні зобовязання, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №№ 1 12 за період з серпня 2009 року по травень 2010 року на загальну суму 293777,43 грн. (а.с. 21 33).

Відповідно до умови п. 4.5 договору сума винагороди за договором доручення складає 20% від суми погашеної боржниками заборгованості, що складає 58755,48 грн.

Відповідач частково сплатив отримані за договором послуги в сумі 58042,42 грн., однак внаслідок порушення відповідачем грошових зобовязань за ним на час звернення з цим позовом до суду утворилась заборгованість в сумі 713,06 грн.

Під час розгляду справи відповідач за п/д № 1472 від 02.09.11 погасив суму основного боргу в розмірі 713,06 грн., що підтвердив позивач у заяві про зменшення розміру позову.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Оскільки спірним договором не передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, позивач нарахував пеню на підставі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" за період з 01.07.10 по 30.06.11.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися у т.ч. неустойкою (штрафом, пенею).

За правилом ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки між сторонами не був укладений правочин щодо забезпечення грошового зобовязання у належний спосіб, вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував інфляційні втрати за період з липня 2010 року по червень 2011 року в сумі 78,43 грн. згідно з розрахунком (а.с. 11), тому ці нарахування підлягають стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за юридичною допомогою до ПП "Український юридично-фінансовий центр" та уклав з ним договір про надання інформаційно-консультативних (юридичних) послуг № 22 від 14.07.11 (а.с. 34 36) і сплатив за ці послуги 2 тис. грн., що підтверджується відповідною квитанцією про сплату (а.с. 37). Позивач просить стягнути ці витрати з відповідача.

Вказана сума не підлягає до стягнення з огляду на таке:

· розмір відшкодування названих витрат (2 тис. грн.) є неспіврозмірним із загальним розміром позовних вимог (971,55 грн.),

· згідно з п. 1.1 договору про надання юридичних послуг вбачається, що виконавець, ПП "Український юридично-фінансовий центр", зобовязався надати позивачу за цією справою надати інформаційні та консультативні (юридичні) послуги щодо:

- правового аналізу ситуації, що склалася внаслідок невиконання відповідачем за цією справою спірного договору доручення, незважаючи на те, що матеріали справи містять відповідь відповідача на претензію від 22.10.10 за 480 (а.с. 18) про визнання боргу в повному обсязі,

- аналізу матеріального та процесуального законодавства щодо питань підготовки позову до відповідача за цією справою, незважаючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 44, 49 ч. 5, 55 ГПК України,

· зазначені послуги не є адвокатськими в розумінні ст. 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України,

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Лисичанського комунального АТП 032806, 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, Ісаєва балка, код 03328008, на користь позивача, ПП "Юридичний центр "Київ", 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 23/48, оф. 4, код 36219182, інфляційні втрати за період з липня 2010 року по червень 2011 року в сумі 78,43 грн., крім того, витрати зі сплати держмита 83,10 грн. та інформаційно-технічні витрати 192,26 грн.

3. У задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 180,06 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 07.09.11.

Суддя А.Г. Ворожцов