Рішення № 18115354, 29.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1049/11 за позовом Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго"

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4450,53грн

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Нововолинськтепплокомуненерго» Житлово комунального об?єднання Нововолинської міської ради

про визнання неукладеним договору про відпуск теплової енергії від 01.09.2008 №129

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_2 - (довіреність від 12.07.2011р. №476)

від відповідача: ОСОБА_3., ОСОБА_4.- (довіреність від 17.08.2011р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

Оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради в позовній заяві від 30.05.2011р. звернувся із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 4450,53 грн. заборгованості за використання теплової енергії по договору №129 від 01.09.2008 року.

Приватним підприємцем ОСОБА_1. 24.06.2011р. поданий в господарський суд Волинської області зустрічний позов до Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, про визнання неукладеним договору про відпуск теплової енергії від 01.09.2008р., оскільки даний договір був укладений за примусом; оплата тепла трубопроводами не передбачена жодним нормативним актом, вказані втрати тепла оплачуються споживачами під час оплати послуги централізованого опалення, а не окремо від неї. Поданий позивачем договір на відпуск теплової енергії №129, не містить предмету, строку дії, розрахунок вказує на втрати тепла в сумі 327, 29 грн. за 1 місяць, також не містить істотних умов, які є обов?язковими для договору теплопостачання, що визначені ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Позивачем по первісному позові в обгрунтування своїх доводів не надано доказів виникнення між ним та відповідачем за первісним позовом взаємних зобов??язань, тобто зобов?язання відповідача оплачувати послуги з опалення, оскільки законодавством передбачено, що теплова енергія відпускається на підставі договору, вимоги щодо істотних умов якого встановлені у ст. 26 Закону України «Про житлово - комунальні послуги». Відповідно до ст. 180 ГК України, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»при відсутності істотних умов договору на відпуск теплової енергії, договір укладеним вважати не можна, а за неукладеним договором, права та обов?язки у сторін не виникають.

Комунальним підприємством «Нововолинськтепплокомуненерго»Житлово комунального об?єднання Нововолинської міської ради подано до суду заперечення на зустрічний позов ОСОБА_1. посилаючись на те, що твердження викладені у зустрічному позові підприємця ОСОБА_1. не відповідають дійсності, є необгрунтованими та безпідставними, оскільки фактично з 01 вересня 2008 року, сторони (позивач і відповідач по первісному позову) перебувають у договірних відносинах. Тобто, сторонами досягнуто згоди з істотних умов договору з моменту його укладення і викладено договір у формі єдиного документу що відповідає нормам ст. 638 ЦК України та ст. 181 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2008 року між КП «Нововолинськтеплокомуненерго»та підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір №129 на відпуск теплової енергії.

Пунктом 2 договору споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за користування цими послугами на умовах договору.

В частині 4 п. 4 договору зазначено, що розрахунок вартості опалення за 1 місяць проводиться відповідно до робочого проекту №29/2007 та акту ВТВ про відключення подачі теплової енергії від 08.10.2007р. при ізоляції стояків: 0, 98 Ткал/міс * 333, 97 грн. / Ткал =327, 29 грн. , в т. ч. ПДВ 20% - 54, 55 грн.

Підприємець ОСОБА_3. користувався послугами централізованого опалення приміщення магазину, кафетерію та складів «КУБА»до 10.06.00р., тобто до моменту встановлення автономного джерела опалення. В зв?язку з тим, що магазин розташований в цокольному поверсі 5-ти поверхового житлового будинку, через його приміщення проходять магістральні трубопроводи системи опалення та стояки прямої і зворотної води. Тому, відповідач по первісному позову відповідно до отриманих технічних умов, виготовив проект визначення тепловіддачі існуючих стояків в магазині з кафетерієм «Куба». Тепловіддача стояків була розрахована відповідно до СНИП 2.04.05-91 У «Опалення, вентиляція і кондиціювання».

На момент укладення договору між сторонами діяли «Правила надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», що затверджені Постановою КМУ №630 від 21.07.05 без змін і доповнень, які внесені Постановою №933 від 03.09.09. Згідно статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Постачання теплової енергії за змістом ст.1, п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»є одним із видів комунальних послуг. Ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

П.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», споживач зобов?язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Спеціальною нормою, що регулює відносини у сфері теплопостачання також визначено, що основним обов?язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ч.3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»). Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 21 Закону, виконавець зобов?язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досятнута згода.

При укладенні договору, сторони зобов'язані в будь якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається із поданого позивачем договору на відпуск теплової енергії №129, останній містить предмет, строк дії, розрахунок вартості опалення, які передбачені ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: найменування сторін; предмет договору; перелік житлово-комунальних послуг, тарифи, загальну вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; дата і місце укладення договору.

У 2007 році діяв Порядок відключення окремих житлових приміщень від системи централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального опалення, що затверджений наказом №4 від 22.11.2005 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, який чітко вказував на обов?язок споживача при встановлені автономного опалення виготовити проект на тепловідачу стояків, які залишились в його приміщенні.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, договору та інших правових актів.

Статті 526, 599 Цивільного кодексу України чітко вказують, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач порушуючи свої договірні зобов?язання не здійснював оплату за отримані послуги і станом на 01 травня 2011 року дебіторська заборгованість за відпущену теплову енергію становить 4032, 08 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов?язань з відповідача підлягають стягненню збитки завдані інфляційними процесами в сумі 194, 30 грн. і 3% річних в сумі 44, 89 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України та на підставі п.11 договору №129 від 01.09.2008 року пеню в сумі 179, 26 грн., за 180 днів прострочення з 17 листопада 2010 року по 16 травня 2011 року на заборгованість в сумі 3735, 87 грн.

Крім того, підприємець ОСОБА_3. не надав належні докази суду того, що при укладені договору КП «Нововолинськтеплокомуненерго»до нього було застосовано примус, дане твердження відповідача є безпідставним, адже в період з 01.09.2008 до 25.04.2010 свої зобов?язання за вищезгаданим договором підприємець ОСОБА_3. виконував в повному обсязі що є вираженям волі сторони при укладенні договору, а також підтвердженням всіх істотних умов договору, що були досягнуті між сторонами в момент його укладення.

З наведених вище підстав договір №129 від 01.09.2008р. не можна визнати не укладеним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову і відмовити в зустрічному позові.

Керуючись ст.ст. 5,207. 208, 240, 526, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 202, Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в сумі 4 450, 53 грн.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь комінального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго»житлово-комунального об?єднання Нововолинської міської ради (ідентифікаційний код 00185382) 4032, 08 грн. заборгованості, 194, 30 грн. інфляційних нарахувань, 44, 89 грн. 3 % річних, 179, 26 грн. пені, 102 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В зустрічному позові ОСОБА_1 до комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго»про визнання неукладеним договору про відпуск теплової енергії від 01.09.2008р. №129 відмовити.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

02.09.11