Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 серпня 2011 року 10:53 № 2а-9363/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Сайко Ю.В.,
від відповідача: Єненко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
проскасування податкових повідомлень-рішень № 0000254310, № 0000264310 від 09 березня 2011 року,- ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» (далі позивач, ПАТ «Банк Національний кредит») з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000254310, № 0000264310 від 09 березня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірними рішеннями відповідач безпідставно повторно нарахував суми податкових зобовязань по податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки вказані суми податкових зобовязань були попередньо узгоджені та сплачені позивачем.
Відтак, повторне нарахування сум податкових зобовязань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій свідчить про порушення відповідачем ст. 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень податкові зобовязання по податку на додану вартість та податку на прибуток, нараховані відповідачем за результатами перевірки, не вважались узгодженими, оскільки не було закінчено процедуру адміністративного оскарження. Відтак, сплачені позивачем кошти обліковувались на його особовому рахунку як переплата, однак не могли бути зараховані як погашення податкових зобовязань. Після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000254310, № 0000264310 від 09.03.2011 року на зменшені суми грошових зобов'язань, які відповідач вважає прийнятими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
В судовому засіданні представник позивача представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
ВСТАНОВИВ:
СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку ПАТ «Банк Національний кредит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010р.., за результатами якої складено акт перевірки № 652/43-10/20057663 від 15.12.2010р.
28 грудня 2010 року на підставі вказаного акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0001974310/0, яким позивачу згідно п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, ст.17 Закону № 2181-ІІІ за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 170345,00 грн., в тому числі 117943,24 грн. - основного платежу та 52401,81 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0001984310/0, яким позивачу згідно п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, ст.17 Закону № 2181-ІІ, за порушення визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 118792,37 грн., а саме 79194,91 грн. - основного платежу та 39579,46 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Позивачем було оскаржено вказані рішення в адміністративному порядку шляхом подання 31 грудня 2010 року скарги до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (вх. № 15755/10 від 31.12.2010р.).
05 січня та 06 січня 2011 року, до прийняття відповідачем рішення за результатами оскарження, позивачем було самостійно частково сплачено вищевказані податкові зобовязання, а саме:
- за податковим повідомленням-рішенням № 0001974310/0 від 28.12.2010р. (по податку на прибуток) - 19345,26 грн.
- за податковим повідомленням-рішенні № 0001984310/0 від 28.12.2010р. (по податку на додану вартість) - 1524,02 грн.
Рішеннями СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 2784/10/25-027 та № 2786/10/25-027 від 25 лютого 2011 скарги позивача були задоволені частково, та:
- скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001974310/0 від 28.12.2010р. в частині нарахування 105046,50 грн. основного платежу з податку на прибуток та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції;
- скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001984310/0 від 28.12.2010р. в частині нарахування податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 78178,90 грн. та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції.
За результатами адміністративного оскарження позивачу було направлено податкові повідомлення-рішення, які містили зменшені суми грошових зобов'язання.
09 березня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000254310, яким визначено позиву податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 19345,11 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000264310, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1524,02 грн.
Позивач вважає, що враховуючи повну сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість та податку на прибуток до прийняття податкових повідомлень-рішень від 09.03.2011р. № 0000254310, № 0000264310, у відповідача не було підстав для повторного нарахування цих податкових зобовязань вказаними рішеннями.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (пункт 58.1 статті 58).
Податковим кодексом України передбачено можливість оскарження рішень, прийнятих податковим органом, в адміністративному та судовому порядку та запроваджено дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби.
Так, згідно з пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується:
- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
- днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались.
Частиною 2 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом, вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження.
В даному випадку податкові повідомлення-рішення № 0001974310/0, № 0001984310/0 від 28.12.2010 р. були оскаржені позивачем протягом 10 календарних днів з момент їх отримання, тому визначені ними податкові зобовязання не могли вважатись узгодженими.
Добровільна сплата позивачем визначених такими рішеннями податкових зобовязань до закінчення процедури адміністративного оскарження не свідчить про їх узгодження.
Згідно пункту 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
В силу положень пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Відповідно до пункту 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, до відкликання податкового повідомлення-рішення в силу пп. 60.1.1. призводить сплата лише тих податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу. В той же час, статус податкового боргу набувають ті грошові зобовязання, визначені контролюючим органом, які не були сплачені протягом 10 днів після їх узгодження, зокрема, після закінчення процедури адміністративного оскарження.
В даному випадку нараховані позивачу суми грошових зобовязань не набули статусу податкового боргу, оскільки позивачем було у встановленому порядку оскаржено прийняті рішення в адміністративному порядку, а тому сплата позивачем таких зобовязань не призвела до відкликання податкових повідомлень-рішень № 0001974310/0, № 0001984310/0 від 28.12.2010 р. згідно підпункту 60.1.1 Податкового кодексу.
Вказані податкові повідомлення-рішення були частково відкликані з 21 лютого 2011 року внаслідок часткового задоволення скарг позивача рішеннями СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП та часткового скасування раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Однак, на момент сплати позивачем податкових зобовязань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0001974310/0, № 0001984310/0 від 28.12.2010р., скарга позивача не була розглянута, а відтак податкові повідомлення-рішення не були відкликані.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3. Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
В даному випадку підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000254310, № 0000264310 від 09 березня 2011 року були дані перевірки позивача, відображені в акті перевірки № 652/43-10/20057663 від 15.12.2010р., яким зафіксовано порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР та Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.
З огляду на виявлені порушення податковий орган зобовязаний був прийняти податкові повідомлення-рішення від 28.12.2010 року, а в подальшому - податкові повідомлення-рішення від 09.03.2011 року.
Відповідно до абз.2 п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 985 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1440/18735, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Виходячи з вищенаведених положень Порядку відповідач правомірно направив позивачу за результатами адміністративного оскарження податкові повідомлень-рішення № 0000254310, № 0000264310 від 09 березня 2011 року, які містили зменшені суми грошових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість.
Як вбачається з облікової картки позивача, добровільно сплачені позивачем суми грошових коштів були зараховані відповідачем в рахунок погашення податкових зобовязань позивача за вищевказаними податковими-повідомленнями рішеннями після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Таким чином, станом на момент розгляду даної справи грошові зобовязання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями № 0000254310, № 0000264310 від 09 березня 2011 року є погашеними, що підтвердив також представник відповідача в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованим, прийняті з дотриманням встановленої законом компетенції відповідача, в межах повноважень та у визначений законом спосіб, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби довів законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 19 серпня 2011 року.
Судове рішення № 18113854, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9363/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: