Постанова № 18113653, 05.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 вересня 2011 р. № 2-а- 9725/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Воронові М.А.

за участю представників сторін:

позивача Нємикіна А.Ю., Моїсеєнко К.О.

відповідача Федоренка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка»до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ “Виробничо кондитерська група «Лісова казка», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000242200 від 10.06.2011 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 89597,3 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22399,33 грн., на загальну суму 111996,63 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки 06.07.2011 року було складено акт перевірки за №3138/07-0/33066477. У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що спричинило завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 71125,0 грн., в результаті чого зменшено суму залишку відємного значення у розмірі 71125,0 грн.

Позивач вказав, що одним з контрагентів ТОВ «ВКГ «Лісова казка» у 2010 році було ТОВ «МАЙРА»

В Акті перевірки, державний податковий ревізор-інспектор здійснивши аналіз правочинів між позивачем та ТОВ «Майра»дійшов висновку про їх нікчемність та як наслідок, що сформований ТОВ «ВКГ «Лісова казка»податковий кредит на основі отриманих податкових накладних від ТОВ «Майра», що виписані у жовтні 2010 року в розмірі 42750,00 грн., у листопаді в розмірі 32541,67 грн., у грудні 2010 року в розмірі 13833,34 грн. включені в січні 2011 року є неправомірним.

Також в акті перевірки зазначено про те, що за результатами автоматизованої бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що між ТОВ «ВКГ «Лісова казка»та ТОВ «Майра»лічаться розбіжності податкового кредиту на суму 71125,01 грн.

За результатами акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за №0000600700 від 18.07.2011 року про зменшення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 71125,00 грн.

Позивач вважає дане податкове повідомлення рішення ДПІ незаконним та необґрунтованим та просить його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, надавши суду свої письмові заперечення та зазначив, що зазначене податкове повідомлення рішення відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки 06.07.2011 року було складено акт перевірки за №3138/07-0/33066477. У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що спричинило завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 71125,0 грн., в результаті чого зменшено суму залишку відємного значення у розмірі 71125,0 грн.

В Акті перевірки, державний податковий ревізор-інспектор здійснивши аналіз правочинів між позивачем та ТОВ «Майра»дійшов висновку про їх нікчемність та як наслідок, що сформований ТОВ «ВКГ «Лісова казка»податковий кредит на основі отриманих податкових накладних від ТОВ «Майра», що виписані у жовтні 2010 року в розмірі 42750,00 грн., у листопаді в розмірі 32541, 67 грн., у грудні 2010 року в розмірі 13833,34 грн., що були включені в січні 2011 року є неправомірним.

Також перевіряючими встановлено невідповідність вимогам Закону угоди купівлі-продажу від 01.08.2010 року № М-0108-3-КП, укладеної між ТОВ «ВКГ «Лісова казка»та ТОВ «Майра», вважаючи, що поставка цукру за зазначеним договором є неможливою, оскільки актом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 09.03.2011 року № 905/233/36817495 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Майра»встановлено, що метою укладення договорів між ТОВ «Майра»та її постачальниками є штучне завищення вартості продукції, отже ТОВ «Майра»укладені нікчемні правочини без мети настання реальних наслідків.

Також в акті перевірки зазначено про те, що за результатами автоматизованої бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що між ТОВ «ВКГ «Лісова казка»та ТОВ «Майра»лічаться розбіжності податкового кредиту на суму 71125,01 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за №0000600700 від 18.07.2011 року про зменшення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 71125,00 грн.

Згідно статті 1 Податкового Кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 44 цього ж кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Щодо твердження відповідача про некчемність угоди від 01.08.2010 року № М-0108-3-КП між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра», суд зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2011 року по справі №5023/4729/11 встановлено, що договір купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010 року є дійсним, направленим на реальне настання правових наслідків і та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

Судом встановлено, що сторонами в момент вчинення правочину додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, вони підписані двома сторонами, в договорах зазначені усі суттєві умови, що характерні для договору купівлі-продажу, а саме: предмет, якість та кількість товару, зобовязання сторін, ціна товару та порядок розрахунків, умови та строк поставки, відповідальність сторін, вирішення спорів, форс мажор,строк дії договору.

Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договорів, а саме: позивач передав товар, контрагент прийняв його та сплатив за нього грошові кошти, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, фактично отриманий повний обсяг товару та проведена його повна оплата. Підприємство в ціні товару сплатило у тому рахунку ПДВ. Контрагент ТОВ «Майра»належним чином виконало свої зобовязання не лише перед позивачем, а і у частині виконання податкового законодавства України. Всі окремі господарські операції, що проводилися в рамках укладеного з ТОВ «Майра»договору оформлені згідно вимог чинного законодавства, всі податки по таким операціям сплачені у належному розмірі у передбачені Законом строки.

Суд вказує, що відповідно до статті 215 Цивільного кодекс України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам .суспільства.

Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона держала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Матеріалами справи підтверджено, що укладений між позивачем та ТОВ «Майра»та фактично виконаний господарський договір зазначених вимог не порушує, а в Акті відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що вищевказаний правочин суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За отриманий товар ТОВ «ВКГ «Лісова казка»розрахувалося з ТОВ «Майра»повністю у безготівковому порядку, що зокрема не заперечується податковим органом та встановлено у мотивувальній частині акту ДПІ. По взаємовідносинам з даним підприємством, позивачем згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року, включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 71125,01 грн. грн.

При цьому, як позивач, так і його контрагент ТОВ «Майра»зареєстровані платником ПДВ, про що мають видані органом податкової служби свідоцтва платника ПДВ які не анульовані, не скасовані, нечинними чи незаконними не визнані.

Суд вказує, що позивач відніс до складу податкового кредиту вказані і суми законно та обґрунтовано, на підставі належним чином оформлених документів, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, з урахуванням фактичної сплати ПДВ до бюджету в ціні придбаних товарів.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої юридичної особи.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Отже, твердження відповідача щодо нікчемності зазначеного договору поставки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра», ґрунтуються лише на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагента - ТОВ «Майра», відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе, а тому висновки щодо порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Так якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит зПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка»до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000600700 від 18 липня 2011 року винесене державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка»понесені ним судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 06 вересня 2011 року.

Суддя А.В. Зінченко